Криворізькі стихії: історія Карачунівського кар’єру, «Ляхової могили» та «Царевої могили» і скель МОДРу

Криворізькі стихії: історія Карачунівського кар’єру, «Ляхової могили» та «Царевої могили» і скель МОДРу

Фото: Перший Криворізький

Щоб краще пізнати рідне місто, 1kr.ua організували цикл екскурсій для молоді та переселенців. На екскурсії «Криворізькі стихії» краєзнавиця Ганна Літвінчук, ведучи групу вверх течією річки Інгулець, розповіла про цікаві екологічні об’єкти і місця сили наших предків на теренах Кривого Рогу.


Скелі МОДРу і відвали


Чому МОДР? Абревіатура розшифровується як Міжнародна організація допомоги революціонерам. Це група скель, яка прикрашає схили річки Інгулець і є геологічною пам’яткою державного значення. Скелі описав іще в 1781 році першовідкривач залізних руд Криворіжжя Володимир Зуєв. Розробку корисних копалин розпочали 1899 року, а в 1909 році невеличкі кар’єри затопило, коли навесні розлилась річка Саксагань.



Скелі МОДРу здавна вважаються місцем сили. Ці виходи кристалічного фундаменту на поверхню — одні з найдавніших порід на планеті Земля. На схилах сформувалася унікальна флора, є багато ендемічних червонокнижних рослин — степової, кам’янистої та річково-болотної рослинності. На території скель МОДРу заборонена будь-яка господарська діяльність людини.

Так звані Криворізькі гори насправді є відвалами — це насипи пустої породи, у якій або немає заліза, або воно міститься в незначній кількості. Висота відвалів — близько 200 метрів: що вищі «гори», то вони ширші. За своєю будовою вони самоскидні. Наші «гори» утворилися завдяки видобутку руди.

Карачунівський кар’єр і водоспад




Видобуток граніту в Карачунівському кар’єрі завершився в 1999 році, а сам кар’єр наповнився водою з Інгульця. Граніт використовували для спорудження будівель, мостів і для виготовлення монументів. У степовій зоні України граніт не був найпоширенішим матеріалом для будівництва: споруди зводили переважно з глини й черепашнику, а також із використанням заліза, кварциту, вапняку. На Інгульці та в центральній частині Кривого Рогу були родовища вапняку.




Цікаво, що затоплення кар’єру завершиться тоді, коли вода в ньому досягне рівня річки. Загальна глибина кар’єру — 106 метрів, нині він наповнений приблизно наполовину.

Неподалік кар’єру є ще один унікальний туристичний об’єкт — Карачунівський водоспад. Існує легенда, що саме тут відбулася битва між українськими чумаками й татарами. Переможені татари назвали це місце «кара чун» — чорна смерть.


Місця сили наших предків


Кривий Ріг має дивовижне коріння, яке датується ІV–ІІІ століттями до нашої ери. Тут проводили обряди, тому побудували святилище, де виконували ритуали й робили жертвоприношення.

У центрі святилища — чотири ідоли, головний серед яких — Перун, бог грому й блискавки, покровитель воїнів. На цих територіях студенти істфаку Криворізького педуніверситету проводили розкопки і знайшли кістки овець, турів, биків, залишки кераміки. Загалом на території Криворіжжя дослідили 130 курганів — поховань наших предків.




Курган «Ляхова могила» розташований на першому вододілі правого берега Карачунівського водосховища, приблизно за кілометр від водойми. Поблизу цього кургану є низка інших, менших.

Курган «Царева могила» — один із десяти в курганній групі, розташованій за 2 кілометри на південь від житломасиву Гданцівка Центрально-Міського району. Тут виявлене поховання епохи міді-бронзи, дослідники знайшли дерев’яні конструкції, керамічний посуд, бронзовий кинджал, булаву.

1kr.ua планує провести ще низку екскурсій, присвячених таємницям Гданцівки, історії Соцміста і першої криворізької вулиці — Поштової, а також індустріальному Кривому Рогу.

Проєкт організовує інформаційне агентство Перший Криворізький / 1KR.UA

Проєкт «Історичне літо» є частиною Проєкту "Зміцнення громадської довіри в Україні" - UCBI, який підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Посилання скопійовано в буфер обміну