Криворізькі стихії: історія Карачунівського кар’єру, «Ляхової могили» та «Царевої могили» і скель МОДРу
Фото: Перший Криворізький
Скелі МОДРу і відвали
Чому МОДР? Абревіатура розшифровується як Міжнародна організація допомоги революціонерам. Це група скель, яка прикрашає схили річки Інгулець і є геологічною пам’яткою державного значення. Скелі описав іще в 1781 році першовідкривач залізних руд Криворіжжя Володимир Зуєв. Розробку корисних копалин розпочали 1899 року, а в 1909 році невеличкі кар’єри затопило, коли навесні розлилась річка Саксагань.
Скелі МОДРу здавна вважаються місцем сили. Ці виходи кристалічного фундаменту на поверхню — одні з найдавніших порід на планеті Земля. На схилах сформувалася унікальна флора, є багато ендемічних червонокнижних рослин — степової, кам’янистої та річково-болотної рослинності. На території скель МОДРу заборонена будь-яка господарська діяльність людини.
Так звані Криворізькі гори насправді є відвалами — це насипи пустої породи, у якій або немає заліза, або воно міститься в незначній кількості. Висота відвалів — близько 200 метрів: що вищі «гори», то вони ширші. За своєю будовою вони самоскидні. Наші «гори» утворилися завдяки видобутку руди.
Карачунівський кар’єр і водоспад
Видобуток граніту в Карачунівському кар’єрі завершився в 1999 році, а сам кар’єр наповнився водою з Інгульця. Граніт використовували для спорудження будівель, мостів і для виготовлення монументів. У степовій зоні України граніт не був найпоширенішим матеріалом для будівництва: споруди зводили переважно з глини й черепашнику, а також із використанням заліза, кварциту, вапняку. На Інгульці та в центральній частині Кривого Рогу були родовища вапняку.
Цікаво, що затоплення кар’єру завершиться тоді, коли вода в ньому досягне рівня річки. Загальна глибина кар’єру — 106 метрів, нині він наповнений приблизно наполовину.
Неподалік кар’єру є ще один унікальний туристичний об’єкт — Карачунівський водоспад. Існує легенда, що саме тут відбулася битва між українськими чумаками й татарами. Переможені татари назвали це місце «кара чун» — чорна смерть.
Місця сили наших предків
Кривий Ріг має дивовижне коріння, яке датується ІV–ІІІ століттями до нашої ери. Тут проводили обряди, тому побудували святилище, де виконували ритуали й робили жертвоприношення.
У центрі святилища — чотири ідоли, головний серед яких — Перун, бог грому й блискавки, покровитель воїнів. На цих територіях студенти істфаку Криворізького педуніверситету проводили розкопки і знайшли кістки овець, турів, биків, залишки кераміки. Загалом на території Криворіжжя дослідили 130 курганів — поховань наших предків.
Курган «Ляхова могила» розташований на першому вододілі правого берега Карачунівського водосховища, приблизно за кілометр від водойми. Поблизу цього кургану є низка інших, менших.
Курган «Царева могила» — один із десяти в курганній групі, розташованій за 2 кілометри на південь від житломасиву Гданцівка Центрально-Міського району. Тут виявлене поховання епохи міді-бронзи, дослідники знайшли дерев’яні конструкції, керамічний посуд, бронзовий кинджал, булаву.
1kr.ua планує провести ще низку екскурсій, присвячених таємницям Гданцівки, історії Соцміста і першої криворізької вулиці — Поштової, а також індустріальному Кривому Рогу.
Проєкт організовує інформаційне агентство Перший Криворізький / 1KR.UA
Проєкт «Історичне літо» є частиною Проєкту "Зміцнення громадської довіри в Україні" - UCBI, який підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).