З кожним днем через дії російської армії в Україні збільшується кількість зруйнованих будівель, і таких відходів руйнувань, як в Україні, не було в практиці інших країн, де йшла війна.

Про це журналістці «Першого Криворізького» розповів екоексперт Олександр Ігнатенко, який брав участь у розробці порядку поводження з так званими відходами війни, який у вересні 2022 року затвердив Кабінет Міністрів України.


Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє, що станом на лютий 2023 року обсяги відходів від руйнувань в Україні без урахування тимчасово окупованих територій оцінюють у 12 мільйонів тонн. І з кожною російською атакою це число зростає.




Сьогодні в Україні поводження з відходами руйнувань регламентує Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1073 «Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків». Цей документ передбачає терміни та відповідальних за розбирання, сортування і подальшу утилізацію, використання чи складування відходів. Але за словами криворізьких екоактивістів зі спілки «Досить труїти Кривий Ріг», постанова не вирішить законодавчих прогалин у поводженні з відходами: класифікацію, правила облаштування майданчиків складування, стимулювання повторного використання та інше.

Нагадаємо, що виконком Покровської райради Кривого Рогу оголосив закупівлю на ліквідацію сміттєзвалищ на територіях загального користування району.

Чим небезпечні відходи руйнувань

Зазначимо, що ще до повномасштабної війни будівельні відходи становили основну частку відходів на сміттєвих полігонах, адже вони мають великий об’єм, а під час реконструкції чи будівництва їх залишається дуже багато.

Мирний досвід поводження з відходами, який існував до 24 лютого 2022 року, сьогодні вже не актуальний. І хоча в Україні в липні 2023 року почав діяти ухвалений раніше закон «Про управління відходами», система все ще перебуває на стадії реформування. Але й у законі немає конкретики щодо відходів руйнувань.

У країні є полігони трьох видів і розроблені для них ДБН, але вони не розраховані на відходи руйнувань. Чому саме — розповів експерт Олександр Ігнатенко:

«Під час розробки правил поводження з цими відходами ми використовували світову практику подолання наслідків техногенних катастроф, зокрема таких країн, як Югославія, Ірак, Сирія, Японія. Рішення є, вони прописані, але для цього потрібні закінчення війни та кошти на закупівлю відповідного обладнання для сортування, перероблювання такого сміття.

Ще можу сказати, що сучасний світ іде вперед, розвиваються техніка, зброя, і після закінчення війни ми стикнемося з іще більш небезпечними відходами війни, ніж інші європейські країни, у яких була
війна раніше».

Що роблять із відходами руйнувань у Кривому Розі

До початку повномасштабної війни Росії в Україні розв’язувати проблеми несанкціонованих сміттєзвалищ у Кривому Розі ніхто не поспішав, а тепер через ворожі обстріли ця проблема посилилася. Тому журналісти поцікавились у чиновників, куди були вивезені відходи руйнацій після трагічних влучань ракет у міські багатоповерхівки.

Зазначимо, що в місті офіційно працюють два полігони для сміття — у Саксаганському та Центрально-Міському районах.

У відповіді на інформаційний запит чиновники управління екології виконкому Криворізької міської ради повідомили, що у підприємства «Екоспецтранс», яке займається перевезенням та утилізацією відходів у Кривому Розі, є ліцензія на вивезення і розміщення відходів будівельних робіт, знесених будівель і споруд та відходів, утворених унаслідок техногенних катастроф. Тобто такі відходи вивозять на полігон складування ТПВ в земельному відводі шахти «Родіна».

Зазначимо, що відходи руйнувань вивозять і складують відповідно до вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України №1073. А що надалі планують робити з цими відходами, невідомо.

Але в Україні вже почали працювати над рекомендаціями з переробки та вторинного використання «відходів війни».

Що робити з відходами руйнувань після закінчення війни

Екоексперт Олександр Ігнатенко розповідає, що сьогодні вже ведеться робота з розбирання завалів, які утворилися внаслідок бойових дій, та очищення населених пунктів від уламків зруйнованих об’єктів. Такі будівельні відходи можуть мати повторне використання не тільки під час відновлення пошкоджених об’єктів, а й під час виробництва будівельних матеріалів.

«При утилізації відходів від руйнації в першу чергу їх необхідно відсортувати. Вони відрізняються від будівельних відходів, адже металопластик і скло, матеріали оздоблення фасаду, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали внутрішнього оздоблення, стінові матеріали, покрівля, побутові речі й уламки деревини — окремо всі ці залишки могли б бути використані, але в наявному стані, коли всі вони перемішані в розвалах, потребують дуже ретельного сортування. Для цього потрібні закінчення війни та кошти на закупівлю відповідного обладнання для сортування, перероблювання такого сміття», — говорить Олександр Ігнатенко.

Також Олександр переконаний: вплив відходів війни на довкілля такий масштабний, що кожне влучання ракети і руйнування можна вважати мініекоцидом із боку російської армії.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка розширює можливості підтримки ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин у медичних закладах. Йдеться про залучення нових категорій фахівців — зокрема, фахівців з орієнтування в просторі та фахівців із супроводу.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Міністерство охорони здоров'я України.

Фахівці з орієнтування та мобільності працюватимуть із людьми, які втратили зір. Вони допомагатимуть адаптуватися до нових умов життя, навчать безпечно пересуватись, складатимуть індивідуальні плани навчання та підтримуватимуть зв’язок із родиною пацієнта. Послуги надаватимуть як у стаціонарі, так і амбулаторно, з використанням обладнання закладів охорони здоров’я.

Фахівці із супроводу підтримуватимуть ветеранів та демобілізованих з перших днів отримання медичної чи реабілітаційної допомоги. Вони допомагатимуть зорієнтуватися в медичних, побутових і правових питаннях, супроводжуватимуть у лікарнях і держустановах, допомагатимуть зрозуміти свій емоційний стан, консультуватимуть і родини, і самих пацієнтів, щоб уникнути психологічних труднощів.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підкреслив:

«Наша мета — створити для ветеранів і їхніх родин зрозумілу, доступну й дієву систему підтримки. Щоб поруч завжди була людина, яка допоможе зорієнтуватися, вирішити побутові й організаційні питання, зрозуміти свій стан і не залишитися сам на сам із труднощами. Це — про турботу, гідність і повагу до тих, хто захищав країну».

Допомогу нових фахівців зможуть отримати:

• учасники бойових дій;

• ветерани та демобілізовані;

• члени їхніх родин;

• люди з інвалідністю внаслідок війни;

• родини зниклих безвісти, загиблих або померлих військових та ветеранів.

Нагадаємо, ветерани з Дніпропетровської області можуть отримати путівки на соціально-психологічну адаптацію в санаторіях Дніпропетровської області.