Менший урожай, здорожчання енергоносіїв і скорочення експорту: якою буде ціна хліба у 2023 році
Фото: Перший Криворізький
Який цьогорічний урожай у Криворізькому районі
Журналістка редакції «Перший Криворізький» поспілкувалася з керівництвом і працівниками сільгосппідприємства «Шестерня», які тогорічний урожай збирали під обстрілами, а сіяли одночасно з гуманітарним розмінуванням.
«Ми виїжджали 27 березня 2022 року, коли жити під обстрілами та без світла стало неможливо», — згадує Михайло Шкуропатов, механізатор аграрного підприємства «Шестерня». Він із Заградівки Високопільського району Херсонської області. Коли почалася повномасштабна війна Росії в Україні, був змушений вивозити дружину, дворічну дочку та восьмирічного сина до Криворізького району. Допомогло в цьому керівництво агропідприємства.
«Самостійно евакуюватися тоді було небезпечно: мости підірвані, а тих, хто намагався перепливти човном, могли застрелити. Це було заборонено. Тоді керівництво підприємства звернулося до військових, щоб ті розробили шлях евакуації людей із сіл Херсонщини», — каже Михайло Шкуропатов.
Жнива 2022 року для аграріїв майже всієї України були важкими. А багатьом урожай доводилося збирати під обстрілами або взагалі спалювати, бо поля були всипані мінами. У Криворізькому районі деякі підприємства опинились на межі знищення через розстріляні склади й техніку.
«Важкою була і посівна 2023 року. Треба було бути максимально уважним, тому що на полях міни. Перед початком роботи нам провели інструктаж, пояснили, що знайдені міни треба позначати прапорцями та повідомляти про них ДСНС. Траплялося, що вибухонебезпечні предмети лежали непомітно і розривалися під тракторами, а вирви від розірваних снарядів були в зріст людини», — згадує Михайло Шкуропатов.
Доводилося Михайлові працювати і під обстрілами.
У Криворізькому районі до початку посівної 2023 року були обстежені та розміновані майже всі поля, що дало аграріям змогу розпочати посівну і влітку зібрати вже перший урожай. До розмінування долучалися й працівники аграрних підприємств.
Незважаючи ні на що, агропідприємство «Шестерня» засіяло майже всі поля в Дніпропетровській і Херсонській областях, а це понад 10 тисяч гектарів. Його керівник Владислав Баранов говорить, що цього року очікують урожай, не гірший за довоєнний.
Водночас каже він, поки що ціни на цьогорічне зерно не тішать, хоча порівняно з минулим роком зросли на 30–40%. Тому більшість фермерів складають урожай, не поспішаючи його продавати.
«Вартість поки не досягла довоєнної, але трохи вища за минулорічну та продовжує змінюватися. Зараз продаємо торішній урожай, возимо на порт в Ізмаїлі за 700 кілометрів. Чергу і два, і три дні стоїмо. Добре, що є свій транспорт», — говорить Владислав Баранов.
Однак керівник почувається оптимістично.
«Є таке відчуття, що це врожай перемоги, наш внесок у неї. Ми вже зібрали повністю озимий ячмінь, урожайність саме на полях нашого підприємства — за 4 тонни. І для наших земель це дуже добре. Продовжуємо збирати озиму пшеницю, сочевицю, бобові, рапс. Останніми збиратимемо льон і просо», — розповів Владислав Баранов журналістці нашого сайту.
Як постраждав агросектор України
За оцінками експертів Київської школи економіки за рік повномасштабної війни Росії в Україні агросектор зазнав збитків на 40,2 мільярда доларів.
За даними Державної служби статистики в попередні роки найбільші обсяги зернових в Україні вирощували в південних і східних областях. Наприклад, у 2021 році найбільше пшениці зібрали на Одещині, Харківщині, Дніпропетровщині та в Запорізькій області.
Після початку повномасштабної війни загальні показники врожайності значно змінилися через скорочення земель, придатних для сільського господарства. Частина їх замінована або перебуває під тимчасовою окупацією.
Окрім цього, росіяни обстрілювали території агропідприємств України, тож значних збитків зазнали склади й техніка для обробки земель. А після підриву окупантами Каховської ГЕС поля в Херсонській і Миколаївській областях замулені.
Дані Міністерства аграрної політики та продовольства
«У Дніпропетровській області 912 тисяч гектарів землі засіяно та з урожаєм, зокрема 155 тисяч гектарів у Криворізькому районі, там завершуються жнива. Так само в Кам’янському, Нікопольському та Дніпровському районах», — сказала Яна Худенко, директорка обласного департаменту економічного розвитку, журналістці нашого сайту під час престуру до Широківської громади Криворізького району.
Який урожай очікують у 2023 році
Зрозуміло, що через зменшення придатних для сільського господарства територій урожай буде меншим, ніж до війни. І навіть якщо вона закінчиться до початку наступної посівної, довоєнного рівня врожайності та кількості посівних площ очікують не раніше 2030 року — такі дані наведені в дослідженні агроцентру Київської школи економіки.
Експертка КШЕ Марина Богонос прогнозує, що кукурудза, пшениця і ячмінь залишаться основними сільськогосподарськими культурами протягом війни та після неї, адже навіть зменшені експортні можливості підтримуватимуть відносну прибутковість цих культур.
За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України станом на 14 липня у 22-х областях України на площі 643,8 тисячі гектар при врожайності 33,6 ц/га, намолочено понад 2 мільйони 160 тисяч тонн зерна нового врожаю:
- ячменю обмолочено 352,4 тис. га (врожайність — 38,4 ц/га), намолочено 1352 тис. тонн;
- пшениці обмолочено 211,8 тис. га, (врожайність —33,7 ц/га), намолочено 714,6 тис. тонн;
- гороху обмолочено 44,99 тис. га (врожайність — 20,8 ц/га), намолочено 93,7 тис. тонн.
Також аграрії 12 областей розпочали збирання озимого ріпаку, якого обмолочено на площі 158 тисячі гектар, намолочено 329,5 тисячі тонн насіння при урожайності 20,8 ц/га.
За прогнозами аналітиків Всеукраїнської аграрної ради Україна у 2023 році до кінця жнив збере 14–15 мільйонів тонн пшениці, і тоді ціни на тлі великої пропозиції можуть тимчасово «просісти». Але вже у вересні вони будуть становити не менше 200 доларів за тонну.
Також Всеукраїнська аграрна рада припускає, що пшениця нового врожаю буде реалізована за цінами вищими, ніж торішні. Тобто українські аграрії не будуть продавати за безцінь, оскільки пропозиція зерна значно знизиться.
«Якщо в червні 70% експортованої української пшениці становив старий урожай, то наразі пропозиція починає падати. Запаси мінімальні, тому що цьогорічний урожай пшениці менший за довоєнний», — пишуть на офіційному сайті Всеукраїнської аграрної ради.
Пшениці, як уже йшлося вище, буде зібрано менше, ніж до війни. Не буде запасів зерна у 25 мільйонів тонн, як це було минулого року.
Як зменшення врожаю пшениці вплине на ціну українського хліба
Агросектор — найбільша експортна галузь України. Вона попри повномасштабну війну у 2022 році забезпечила понад половину всього експорту: за даними Мінагро за кордон було відправлено продукції на понад 23 мільярди доларів.
Зазначимо, що за півтора року повномасштабної війни збір зерна впав майже на 40%, овочів — на 25%, фруктів — на 10%.
«Відбувається зменшення посівних площ і відповідно врожаю та скорочення можливостей для експорту постачання зерна на зовнішні ринки. Усе разом це призведе до підвищення цін на хліб для звичайного українського споживача».Скорочення обсягів експорту представники агропідприємств пояснюють тим, що врожай пшениці планують зберігати, поки ціни на українське зерно на зовнішньому ринку не стабілізуються. Зерно, зібране цього року, агропідприємства можуть зберігати до 3 років, якщо на складах є відповідні умови.
Також на підвищення ціни на хліб впливає вартість електроенергії та пального — останнє почало зростати в ціні з липня через повернення ПДВ. Тому за прогнозами Інституту аграрної економіки середня ціна на хліб продовжить поступово зростати на 0,5–1% на місяць. Таким чином, до кінця року батон, який коштує 22 гривні 30 копійок, може зрости в ціні на 4–8% — орієнтовно до 24 гривень 15 копійок. А, наприклад хліб пшеничний (650 грамів), ціна якого на початку травня становила близько 32 гривень, подорожчає до 34 гривень 65 копійок.
Зазначимо, що 17 липня Росія оголосила про зупинення своєї участі в зерновій угоді, яка дозволяє експортувати українське зерно з чорноморських портів. Це також може стати додатковим фактором впливу на ціну зерна і на зовнішньому, і на внутрішньому ринках.
Фото: Альона Музика