Історична подія: у Криворізькому районі парафія перейшла до ПЦУ
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомила журналістка “Першого Криворізького” з місця проведення зборів.
Щоб офіційно зареєструвати свій перехід з Української православної церкви московського патріархату до Православної церкви України місцеві мешканці села Вільне прийшли до Вільненського будинку культури. Серед них — голова зборів Світлана Романенко, яка пояснила, чому виникла необхідність переходу до ПЦУ.
“З 1991 року, коли Україна стала незалежною, церква, яка тут залишилася продовжує працювати. Іноді її в пресі називають “московського патріархату”, але ж в їхніх документах, статутах не написано про це. Вони говорять: “Ми не московський патріархат”. Але релігійний центр цієї церкви знаходиться в Росії”, — говорить Світлана.
Світлана пояснює, що до початку відкритої агресії Росії, багато хто не відчував різниці, не розумів, яку роль носить ця церква, а можливо просто не задумувались про релігійні питання.
За останні роки державою було прийнято кілька законів щодо релігійної ситуації в Україні.
Конституційний суд України зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.
Тобто, центри церков, які знаходять в Росії чи будь-де за межами України, мають бути зазначені в назвах релігійних організацій.
Перейменування конкретної громади УПЦ (МП) визначено Законом, і уточнено підзаконним актом — Наказом Міністерства культури №37 від 25.01.2019.
Міністерство культури у 2019 році створило перелік релігійних організацій, які мусять змінити назву. Криворізька Єпархія знаходиться під 23 номером в даному переліку, де центром виступає Росія.
Крім цього, в переліку є 12 тисяч релігійних організацій. І до них входить Релігійна громада Пантелеймона в селі Вільне на вулиці Дружби 4, а.
“Вона (авт. — церква) належить до тих суб’єктів, які мають змінити свою назву відповідно до закону. Які мають дати зрозуміти людям, куди вони ходять, а не заперечують те, що є на справді”, — каже Світлана.
До членів ініціативної групи увійшли люди, парафіяни цієї церкви, які тривалий час ходили у церкву, причащалися, виконували всі вимоги, але через початок повномасштабного вторгнення вони перестали ходити до церкви й ініціювали питання переходу з УПЦ (МП) до ПЦУ. Одна з ініціаторок — Надія Камінська.
“Я, як людина, яка протягом останніх чотирьох років відвідувала служби, служила при храмі можу засвідчити, що останні роки нам проповідували “єресь”. Нам говорили про те: що українці, білоруси й росіяни, це єдиний народ; Україна не окрема держава, а частина Росії; українська мова не достойна мова для богослужіння; Євангеліє українською мовою це “смішно”; Росія нам не ворог, ворог нам – Європа”, — зазначила Надія.
Всього до списку релігійної громади та списку зборів долучилися 95 людей.
“Зараз нам говорять про те, щоб ми забули про Христа і були віддані колаборантам і зрадникам. Тому сьогодні ми маємо зробити перший крок, для того, щоб очистити наш храм від руського духу, який там живе. Щоб на теренах українського, рідного села постала Православна церква України, яка за роки свого існування довела, що вона зі своїм народом, зі своєю країною, яка і є підтримкою й опорою в такі важкі часи, як зараз”, — підсумувала Надія Камінська.
Взяти участь у зборах запрошували всіх мешканців Вільного, але долучилися не всі. Настоятель і декілька парафіян не прийшли на збори.
“В нашій громаді є багато представників різних релігійних конфесій, кожна людина згідно з конституцією має право на свій вибір. Але, якщо їхні погляди і їхні дії не суперечать закону держави та не загрожують державності. Якщо всі дії націлені на підтримку нашої держави й нашого народу, і всі думки полягають тільки в одному — щоб ми здобули перемогу над ворогом, то ми готові сідати за круглий стіл, спілкуватися разом”, — зауважила заступниця Лозуватського сільського голови Зоя Завгородня.
Українська релігійна громада (об’єднання людей одного віросповідання або його течії в місті/ селі чи районі) — за бажанням може самостійно змінити своє організаційне та канонічне підпорядкування. Це право захищене у статті 8 закону “Про свободу совісті та релігійні організації.
“Я 10 років був у Московському патріархаті, сам я з села Червоне, Криворізького району і я знаю структуру МП з середини. Ми вийшли через місяць, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Нам казали про те, що ми повинні поминати патріарха Кирила, що ми маємо казати людям, що це все “очищєніє” від нацизму. І я зі своєю громадою проголосували й вийшли з цієї структури. Ми не могли бути там, де проголошувався “руський мір”, — розповів Благочинний Криворізького району протоєрей Максим Крилач.
Зазначимо, питання голосування і внесення відповідних змін до статуту вирішуються двома третинами голосів від членів, які беруть участь в зборах.
“Я декілька років був парафіянином вашого храму, я вас призиваю до того, щоб ми робили все згідно з законом України. І я вірю і знаю, що сьогодні ми починаємо робити велику справу, щоб на нашій вільненській землі була справжня Українська церква”, — підсумував протоєрей Максим Крилач.
Задля того, аби вийти з УПЦ (МП) і перейти до ПЦУ мешканці виконали такий алгоритм переходу:
- Опитали свою релігійну громаду про бажання бути частиною ПЦУ.
- Провели загальні збори релігійної громади для спільного рішення про зміну статуту громади.
- Внесли зміни у статут та зареєстрували їх у порядку, встановленому статтею 14 Закону України “Про свободу совісті та релігійних організацій”.
Всі хто долучився до релігійної громади, підтримали перехід до ПЦУ одноголосно.
Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) — автокефальна, помісна церква, визнана державою та іншими християнськими церквами світу.
З переходом до ПЦУ мова богослужінь може бути українською, але за бажанням громада може залишити старослов’янську. Крім цього, люди звільняються від російського впливу РПЦ, що століттями нав'язувала інтереси Росії.
Також варто зауважити, якщо громада перейшла без священника, їй призначають нового з ПЦУ.
Нагадаємо, у Кривому Розі петиція про розірвання договорів міста Кривого Рогу та УПЦ (МП) набрала 1000 голосів. Тепер її мають розглянути депутати міської ради Кривого Рогу.
Пропонуємо детально ознайомитись з адресами Храмів Православної церкви України та Української Греко-католицької церкви у Кривому Розі та Криворізькому районі за посиланням.
Фото: Анастасія Бергарт
Відео: Даніїл Токмаков