Тайпан — це маленька змійка, але її укус — смертельно небезпечний. Саме такий позивний має командир аеророзвідки стрілецького батальйону 17-танкової бригади.

В'ячеслав родом із Києва. У 2014 році він планував йти в армію, але його дружина завагітніла і пара вирішила почекати. Незабаром у подружжя народилася друга дитина. Коли почалося повномасштабне вторгнення, дітям вже виповнилось сім і вісім років. В'ячеслав зрозумів, що зараз вже може залишити їх разом з дружиною і йти захищати Батьківщину.

Він добровільно встав на захист країни на Закарпатті, де охороняв об'єкти інфраструктури. Згодом чоловік перевівся у криворізьку бригаду, щоб виконувати завдання у зоні бойових дій.

На службі «Тайпан» уже рік, зараз він керує аеророзвідкою стрілецького батальйону. В'ячеслав керує десятьма людьми, за час служби він і його підлеглі відзняли 75 терабайтів інформації про ворога.

Найважче — це робота з ворожим РЕБом (війська радіоелектронної боротьби, — авт.). Він у них прям хороший, — каже «Тайпан». З ним треба дійсно навчатись працювати. А найцікавіше — це постійний пошук чогось нового на моєму напрямку роботи, можливість разом з інженерами придумати те, чого ще немає. Наприклад, зараз ми ось працюємо над "дальнольотом", який летить на 7 кілометрів в один бік, скидає щось велике (що, не скажу) і повертається назад. Допрацюємо, і через місяць модель стане на позаштатне озброєння.

В'ячеслав 13 років життя організовував весілля. Зараз, каже, організовує похорони — росіян. «Тайпан» зі своїм батальйоном встиг побувати на напрямках Херсону і Соледару.

Ми збираємо розвіддані й оброблюємо їх, — каже В'ячеслав. — Мої обов'язки — командування ударною частиною аеророзвідки: скиди, FPV (скорочена назва системи управління польотами від «першої особи», - авт.).

Найтяжчим і водночас найяскравішим для Тайпана був день, коли загинув товариш. У цей день «Тайпан» і два розвідники «розносили» противника, який знаходився за пів кілометра від них.

Читайте історії інших свідків війни у спецпроєкті «Свідки війни»



Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів

На фасаді криворізької гімназії №83 відкрили меморіальні дошки на честь загиблих воїнів Анатолія Швачки та Юрія Касьяна.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на виконком Тернівської міської ради.

• Анатолій Олегович Швачка народився 17 вересня 1991 року у Кривому Розі. Працював на Північному гірничозбагачувальному комбінаті. 3 січня 2023 року його призвали на військову службу до Збройних сил України, ніс службу лейтенантом. Загинув на Донецькому напрямку. Анатолія нагородили орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).

• Юрій Олексійович Касьян народився 18 березня 1972 року у Кривому Розі. Працював на Північному гірничозбагачувальному комбінаті. 22 серпня 2023 року його призвали на військову службу до Збройних сил України, ніс службу солдатом. 17 жовтня 2023 року загинув на Донецькому напрямку. Юрія нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).

На фасаді навчального закладу раніше вже встановили меморіальні дошки полеглим захисникам.