Що буде з українськими ґрунтами після війни

Що буде з українськими ґрунтами після війни

Фото: Перший Криворізький

Сьогодні майже третина українських земель є поблемними для сільського господарства. Тобто сіяти, обробляти землі та збирати врожай на цих територіях небезпечно для життя, і ймовірно, це на десятки років після закінчення війни. Про це сказала Лоріна Федорова, фахівчиня ГО «Екодія», під час панельної дискусії «Екотероризм: як росія руйнує екосистему України та Європи».

За рік повномасштабної війни в Україні ворог наніс великі збитки природному фонду країни. Державна екологічна інспекція повідомляє, що станом на лютий цього року в Україні 14 мільйонів квадратних метрів земель засмічені залишками знищених об’єктів та боєприпасів, а понад 280 тисяч квадратних метрів ґрунтів забруднено небезпечними речовинами.

Заміновані поля, села та міста


Завдяки успішним наступам Збройних Сил України велика частина наших територій вже деокупована, спеціалісти ДСНС говорять, що багато територій ще залишаються замінованими. Тому у деокупованих містах та селах переміщення людей вулицями, полями та лісами досі обмежено.

«...Не можна просто повернутися на землю і почати господарювати, ніби нічого не відбулося. Повертати землю в обробку можна тільки за умови її ретельного обстеження та розмінування…» — говорить Лоріна Федорова.

Начальник Криворізького районного управління головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області Олег Січкарук говорить, що піротехніки Криворізького району щоденно виїжджають на розмінування територій. Найбільше рятувальники працюють на території Гречаноподівської, Широківської, Нивотрудівської, Апостолівської та Зеленодольської громад.


Родючі ґрунти України


«…Можна сказати, що земля – це не поновлювальний ресурс. Ґрунти та їхній родючий шар формуються впродовж тисяч років. Військові дії, які можуть відбуватися впродовж буквально декількох днів і тижнів на окремих ділянках, можуть знищувати те, що формувалося тисячоліттями…», — говорить фахівчиня ГО «Екодія» Лоріна Федорова.


Експерти громадської організації прогнозують повільні темпи відновлення саме ґрунтових ресурсів. А оскільки війна досі триває, ландшафти наших територій змінюються щодня. Кожного дня десь падає снаряд, заміновується територія, будуються бліндажі тощо. Тому можна говорити, що чим триваліші бойові дії, тим більшої шкоди буде завдано довкіллю і, зокрема, ґрунтам.

Варто пам'ятати, що сьогодні не має доступу до інформації про стан ґрунтів у зоні активних бойових дій. За допомогою лабораторних аналізів експерти ГО «Екодія» виявили, що великою проблемою є саме хімічне забруднення ґрунтів, які зазнали впливу обстрілів, мінувань, пересування важкої техніки тощо. А якщо таку землю відразу почати використовувати для вирощування рослин, то є ризик отруєння людей.


Що буде з ґрунтами після війни


«Відновлення пошкоджених земель – складний, проте не неможливий процес. Перший крок, який маємо зробити на рівні держави – запровадити системний моніторинг стану ґрунтів, проводити його еколого-біохімічну оцінку для того, щоб оцінити ступінь пошкодження. Адже деякі території постраждали меншою мірою. Але ми також маємо досить великі зони дуже інтенсивних бойових дій, які тривають з 2014 року. І там, імовірно, будуть ділянки, геть не придатні для життя та ведення господарства. Тож рішення у кожному окремому випадку має бути індивідуальним», — говорять екологи громадської організації.

Зараз екоактивісти пропонують два підходи:

  • рекультивацію — це набір технологій, що передбачає штучне відновлення і повернення родючих характеристик ґрунту;
  • консервацію — це коли земля віддається природі, тимчасово виводимо її з обробітку та дозволяємо їй відновитися природнім шляхом.
Зазначимо, що після Першої та Другої світових війн деякі країни ЄС також виділили деякі землі під так звану консервацію. Наприклад, у Франції такі землі називають «Червоною зоною».

Щоб дізнаватись новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до telegram-каналу "Першого Криворізького"

Фото: Даніїл Токмаков

Посилання скопійовано в буфер обміну