Сьогодні, 11 січня, о 03:42 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на вулиці Ладозька Покровського району міста Кривий Ріг горить одноповерховий житловий будинок, є постраждалі.

Про це йдеться на сайті ДСНС Дніпропетровської області.

Вогнеборці встановили, що пожежа виникла всередині одноповерхового житлового будинку на території приватного домоволодіння. Полум’я миттєво охопило житлові приміщення оселі та поширилось на дах будинку.

Вогнем знищено речі домашнього вжитку, пошкоджено конструкції будинку. Загальна площа пожежі 56 квадратних метрів.

Внаслідок пожежі травмовано 4 людини: 32-річна жінка та троє дітей 11, 6 та 4 років. Працівниками екстреної медичної допомоги госпіталізовані до медичних закладів, попередні діагнози – отруєння продуктами горіння та часткові опіки.

Якщо ви прочитали цю статтю, то просимо оцінити її, щоб у майбутньому матеріали сайту «Перший Криворізький» були кориснішими

13 квітня, у Вербну неділю, криворіжці та криворожанки провели мирну ходу на підтримку військовополонених.

Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка була на акції.

О 12:00 близько 100 учасників та учасниць акції розпочали мирну ходу від Терміналу до кільця 95-кварталу. Вони тримали у руках портрети безвісти зниклих та полонених та плакати з написами: «Вільні повинні боротися за полонених», «Полон вбиває», «Поверніть наших дітей додому», «Де Азов» та інші.

Під час ходи містяни також вигукували «Волю полоненим», «Волю Азову, НГУ та 129 бригаді», «Волю медикам», «Незламні мають бути вільними» тощо.

Колону супроводжувала поліція, тимчасово перекривши рух двома смугами в напрямку 95-го кварталу.

До акції доєднались й учасники з інших міст.


Інна, з Харкова, розшукує свого чоловіка, який зник безвісти 10 місяців тому. Наразі дружина нічого не знає про нього.

«Ми тут для того, щоб нагадати про наших рідних, які не вдома, яких ми чекаємо, шукаємо. Ми нагадуємо, щоб люди не забували і згадували про наших захисників», — каже Інна.

Харків'янка долучається й до інших акцій на підтримку військовополонених та безвісти зниклих у різних містах України.

У іншої жінки, яка приїхала з Кам'янського, безвісти зник батько також 10 місяців тому. І вона досі не знає жодної інформації про нього.

Також на мирній ході була дружина військового, який у вересні 2024 року зник безвісти на Курському напрямку

Брат Олени безвісти зник 2 роки тому на Запорізькому напрямку.

«Про контрнаступ 2023 року був навіть фільм Олега Сенцова «Реал». У якому згадується мій брат, як зниклий безвісти. Всього три прізвища згадуються, які зникли безвісти», — каже Олена.

«Ми будемо боротись за кожного. До останнього. Поки всі хлопці наші не повернуться додому. Ми будемо їх шукати», — кажуть учасниці мирної ходи.

За полонених говорить і Валентина, син якої зник безвісти у липні 2024 року на Донеччині. Вона була на акції разом зі своїми трьома онучками. Вони щонеділі відвідують акції, «щоб підтримати наших військових, дати їм знати, що ми за них думаємо, що ми за них турбуємося».

«Вони стояли за нас, ми будемо стояти за них до останнього. Ми в них віримо, ми їх любимо і надіємося, що всі наші хлопці обов'язково повернуться додому. Будемо любити і чекати до останнього», – каже Валентина.