Подивіться, скільки ворожої техніки. Як працює українська Стугна
Фото: Перший Криворізький
Команда «Першого Криворізького» поспілкувалась з операторкою протитанкового ракетного комплексу «Стугна» Тетяною Чорновол. Ми зустрілися з нею в одному зі степів Херсонщини, де вона разом з побратимами нищить армію агресора.
У відеоінтерв'ю 1kr.ua Тетяна розповіла про те, як Збройні сили України працюють з вітчизняною зброєю та як вона допомагає звільняти Батьківщину від окупантів, та чому Україні потрібно більше власної зброї. Але спершу передісторія.
Зброя не треба
Росія регулярно навішувала Україні ярлик «братньої країни», чи то своєрідної молодшої сестри, про яку вона нібито була готова дбати, у тому числі й захищати від будь-яких збройних атак. Зокрема, у межах цього підходу 1994 року сторони підписали Будапештський меморандум, коли гарантами української безпеки, окрім США та Великої Британії виступила ще й Росія.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив свою думку щодо цього документу в етері національного марафону. Він сказав, що меморандум вже із самого початку був мертвонародженим.
Паралельно з роботою на міжнародній арені Росія проводила й кампанії по ліквідації українського військового потенціалу всередині України. Мова йде й про роззброєння та зменшення видатків на нашу армію.
У 2010 році мова йшла про програму утилізації української зброї, зокрема тієї, яка лишилась у спадок від Радянського Союзу. Тоді ініціатори утилізації боєприпасів апелювали до того, що усі залишки зброї несуть небезпеку й жоден боєприпас не був частиною цілеспрямованої політики мілітаризації, а навпаки лишився у спадок. Тоді ж, коли говорили про утилізацію, називали цифру у 500 тисяч тонн боєприпасів та необхідність їх ліквідації до 2017 року.
На 2012 рік тодішня українська влада, яка в основному була проросійською, визначила військовий бюджет на рівні нижче 1% від ВВП країни, тоді як для нормального функціонування армії необхідно виділяти щонайменше 2%. Зокрема, про це говорять представники країн-членів НАТО.
Читайте також: Популярність і відповідність стандартам. Шлях України до НАТО
Зараз ми можемо бачити, що відсутність в України власного військово-промислового комплексу та послаблення військової спроможності грали на руку тільки Росії.
Це дозволяло тримати на кордонах з нею слабкі держави, зокрема Білорусь та Україну з маріонетковою владою. Так Росія готувалась до повномасштабної ескалації, перший етап якої стався вже у 2013 році, коли українське суспільство виступило за проєвропейський курс.
Наступ і торгівля
Російська пропаганда неодноразово апелювала до того, що Америка і НАТО хочуть захопити Україну та використати її у якості плацдарму для нападу на територію РФ.
Ворожі пропагандисти не лише працювали над знищенням українського оборонного комплексу, а і над тим, аби Україна не могла отримати міжнародну підтримку та нові види озброєння для ведення оборонної війни.
Вони постійно вигадують фейки: то про те, що українці продають західну зброю, то про те, що окупаційна армія постійно завдає нищівних втрат українському війську, то, мовляв, росіяни зуміли знищити західну зброю.
Про те, що продаж західної зброї це фейк, говорить і Центр протидії дезінформації при РНБО, і представники ЄС. Зокрема, речник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Пітер Стано сказав, що в ЄС всі розуміють, що це дезінформація, запущена РФ.
Стугна і Нептун
Українська зброя вже показала свою ефективність під час реальних бойових дій. Флагман Чорноморського флоту РФ крейсер «Москва» потопили українським протикорабельним комплексом «Нептун». Це підтвердив в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel голова української розвідки Кирило Буданов.
Український протитанковий комплекс «Стугна» ж показав, що може ефективно працювати проти танків та броньованої техніки. А ще українські військові та військовослужбовиці його застосовують у боротьбі з ворожими гелікоптерами. 5 квітня Генеральний штаб ЗСУ опублікував відео, на якому показав, як з комплексу «Стугна-П» знищують новітній російський гелікоптер КА-52 «Алігатор».
«Стугну» розробляли у конструкторському бюро «Луч» на Київщині з 2005 по 2010 роки. І вже у 2011 почали виготовляти та прийняли на озброєння ЗСУ. Важливо пам’ятати, що цей комплекс експортувався до таких країн як Алжир, Саудівська Аравія, Грузія, Азейрбаджан, Мароко, М’янма, Катар, Єгитет і Йорданія.
Жінка на війні
«Це один з найважчих протитанкових комплексів. Я його називаю поні, бо він важить десь так само. «Стугна» — це зброя засідки і її перевага у тому, що оператор знаходиться на віддаленні від комплексу й ця відстань може сягати навіть 50 метрів, що дає значну перевагу у веденні бою», — говорить командирка підрозділу протитанковий ракетний комплекс Тетяна Чорновол.
На південному напрямку «Стугна» показала свою ефективність проти автомобільної техніки, складів боєкомплектів ворога та БТРів.
Чорновол говорить: «Моя “Стугна” наразі проявила себе у світі як найефективніший ПТРК. Javelin не показує такої ефективності, як український ПТРК, наприклад, його дальності не завжди вистачає для удару. Та на їх роботу часто відправляють «Стугну», а вона дуже важка й з нею не побігаєш, наприклад, як з американським ПТРК».
Тетяна розповідає, що вчитись воювати почала ще коли була народною депутаткою. Вона усвідомлювала, що рано чи пізно Росія розпочне повномасштабне вторгнення й необхідно бути корисною. Вже перед самим початком війни вона змінила спеціалізацію, бо розуміла, що росіяни наступатимуть на Київщину танковими дивізіями.
«Мені хотілося бути в цій війні ефективною. Я їздила на фронт з 2014 року, мала автомат, з якого я жодного разу не стріляла. Особливо важливо мати якийсь фах, коли ти жінка на війні, бо у біганині з автоматом чи боєкомплектом майже будь-яка жінка поступається чоловіку. Аби бути ефективним на війні треба мати спеціальність», – розповідає військова.
Перший бій після повномасштабного вторгнення «Стугна» дала танковій колоні росіян під Броварами. За словами Чорновол, тоді просування російських танків зупинили саме «Стугни» і «Корсари».
Хотіли домовитись
Багато проєктів з виробництва української зброї призупинили, аби досягти бодай якогось замирення з росіянами. Це робилося у відповідь на запит суспільства, яке під дією російської пропаганди вирішило, що з Путіним можна домовитись.
Ми воюємо з імперією зла і ми довгий час акцентувались на військовому спротиві, а натомість треба підіймати питання військового та інформаційного спротиву.
Більше про те, як воюється зі «Стугною» дивіться у відео.
Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА «Перший Криворізький» та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.