Головна мета— Перемога: Руслан Бондаренко про шлях до волонтерства

Головна мета— Перемога: Руслан Бондаренко про шлях до волонтерства

Фото: Перший Криворізький

Криворіжцю Руслану Бондаренко 45 років, він підприємець — має власну майстерню, в якій виготовляє і продає дзеркала та вироби зі скла. Руслан має 18-річну доньку, яка під час повномасштабного нападу Росії виїхала за кордон.

До волонтерства Руслан долучився у 2014 році. Він випадково побачив у соцмережі оголошення волонтерів: із супермаркета Ашан треба забрати продукти, які люди поклали у “Кошик для бійця”. Таку акцію організували волонтерки “39 жіночої сотні” і привезти їх у штаб. Чоловік радо допоміг, так і познайомився з дівчатами з 39-ої сотні і почав волонтерити разом з ними.

Просили допомагати

У 2014 році Руслан, як і багато його знайомих, хотів піти у ЗСУ. Але його кум, родичі, друзі та колеги, які вже воювали на передовій, попросили його допомагати саме волонтерством.

З 2014 року Руслан та волонтерки дуже активно допомагали ЗСУ, трохи згодом Українській добровольчій армії, адже цей підрозділ виконував бойові завдання, а забезпечення майже не було.
Волонтери організовували харчування для бійців, збирали амуніцію, потім на мікроавтобусах везли у Донецьку область.
Коли бійці почали повертатись на ротацію, Руслан та дівчата з “39 сотні” організовували футбольні матчі між бійцями АТО та журналістами, поліцейськими, молодіжною збірною Кривбасу.


24 лютого 2022 року Руслану зателефонувала волонтерка Юліана Березуцька і повідомила, що ввечері збір у штабі.

Зібрались усі, хто допомагав з 2014 року, знайомі приводили своїх знайомих. Почали будувати блок-пости, організувати харчування бійців на блок-постах.

Криворіжці приносили продукти до батальйону територіальної оборони, будували стелажі, закривали вікна.

Менеджер на роботі, менеджер на війні

З перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році Руслан шукав буржуйки для обігріву, піддони, намагались максимально закрити потреби ТрО.

“Саме з 24 лютого з’явилось дуже багато людей, які хочуть допомогти, але на той рівень, на який вони розуміють. Наприклад, всі хотіли нагодувати хлопців. Це було дуже небезпечно, ДРГ групи працюють завжди, вони намагаються щось підкинути, ми максимально намагалися убезпечити хлопців”, — пригадує Руслан.

Руслан менеджер за спеціальністю, закінчив Криворізький економічний інститут. “Зараз людям не до скла, працівник залишились у майстерні, а я повністю занурився у волонтерство. Телефон не вимикається: треба щось привезли, комусь щось передати”, — говорить Руслан.

У чоловіка немає одного напрямку, він координує роботу усіх напрямків та співпрацює з трьома волонтерськими організаціями: “39 жіноча сотня”, “Волонтерський штаб Кривий Ріг”, благодійний фонд “Фронт добрих справ”. “Менеджер на роботі, менеджер на війні”, — жартує чоловік.

Поки місцева влада була трохи, скажімо так, розгублена, Руслан і волонтери та волонтерки взяли на себе організацію харчування ТрО, забезпечення медичними рюкзаками, аптечками, турнікетами та іншими необхідними речами цілі роти та батальйони.

Поради недосвідченим волонтерам

Також чоловік допомагає недосвідченим волонтерам уникнути помилок. “Я знаю по собі, що у багатьох родин в Україні економічний стан не дозволить нескінченно донатити на потреби ЗСУ, ТрО. Тому важливо витратити гроші на те, що принесе користь, а не навпаки”.

Люди кинулись купувати біноклі, тепловізори, прилади нічного бачення, рації. Але буває, що витрачають кошти на непотрібні речі.

Наприклад, Руслан “кидає клич” у соцмережах про збір грошей на необхідну кількість рацій, з певним набором характеристик, вони коштують дорожче. І в коментарях люди писали, мовляв, навіщо купувати так дорого, ми ось такі рації знайшли по нижчій ціні. Але приймальник у такої рації на 200-800 метрів, і на фронті вона нікому не потрібна. На передовій потрібні рації від 3-4 км.
Або купували саморобні та несертифіковані турнікети. За словами Руслана, лише 2 турнікети справді надійні: американський “CAT” та український “Січ”.

“Якщо бійцю видати поганий турнікет, і він не зможе скористуватись, це принесе більше горя, ніж турнікета зовсім не було”, — впевнений Руслан.

Також люди почали самі виготовляти бронежилети з ресор, з різних видів сталі. І вони не враховують, що вага бронежилета надважлива. Під час обстрілу треба швидко бігти, падати, стрибати. Зайві 16 кг можуть привести до небажаних наслідків – наприклад, можна легко зламати кінцівки зламані кінцівки. Також у саморобних бронежилетів відсутній демпфер, який захищає від сили удару кулі. Вона дуже висока, може не витримати серце, легені, інші життєво важливі органи. Є небезпека рикошету, і куля може полетіти в шию, в ноги.

За словами Руслана, 90% саморобних бронежилетів не пройшли випробувані відстрілом.

Часто буває, що боєць, який збирається у частину і поки нічого не отримав просить спорядження та амуніцію не у свого командира, а пише усім друзям та знайомим про свої потреби. І тоді купа всього їде в одне місце, а в іншому місці взагалі нічим не забезпечені бійці.

Руслану доводилось пояснювати, що боєць не поїде “голий-босий” на фронт, все отримає, просто на це потрібен час.

Важливо гуртуватися

“Коли ти на одній хвилі, то все організовується дуже швидко”, — говорить Руслан.

До волонтерів звернулась бригада, якій передали машину швидкої допомоги, але вона була пофарбована люмінесцентною фарбою, тому її весь час обстрілювали, бо була надто помітна. Знайшли волонтерів, які пофарбували машину. Тепер штаби працюють разом.

Руслан, волонтери та волонтерки переганяють автівки на фронт. Передають посилки від рідних на передову та цивільним у Донецькій та Луганській областях. Збирають “кошик бійця” та розподіляють продукти за потребами: частина йде на те, щоб нагодувати бійців ТрО, частина — недоторканий запас, частина — на сухпаї, ще частину віддають на потреби переселенців.

Ми все робимо, збираємо і віддаємо від душі. Нашу роботу видно лише по нашим звітам, мабуть, — говорить Руслан, — Наша головна ціль — перемога. Кожна людина хоче займатись своїм цивільним життям і відбудовувати Україну”.


Якщо ви хочете і можете допомогти — зараз триває збір на різні потреби для забезпечення великих підрозділів.

5354323018160561 карта Укрсиббанку
Рахунок у євро UA433510050000026207809081679

Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА «Перший Криворізький» та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Фото: Даніїл Токмаков

Відео: Даніїл Токмаков

Редактор: Софія Скиба

Посилання скопійовано в буфер обміну