Ті, хто радо чекав росіян, втекли першими, — історія з окупованого Високопілля

Ті, хто радо чекав росіян, втекли першими, — історія з окупованого Високопілля

Фото: Перший Криворізький

Він сором’язливо подає мені пошерхлу від роботи руку і каже: «Володя я. Тільки лице не показуйте».

Біля гуманітарного центру у Зеленодольську Криворізького району ми познайомилися із 59-річним автомобільним майстром Володимиром, якому за гостре слово окупанти хотіли прострелити живіт.

Чоловік родом із Тополиного на Херсонщині, жив у Високопіллі, коли 11 березня туди прийшли окупаційні війська. До війни ремонтував автівки, жили із цивільною партнеркою, мали плани на майбутнє. Їх зламали окупанти. З кінця квітня чоловік живе у Зеленодольську, який армія РФ обстрілює чи не щодня.

Питаємось, чому так довго не виїжджав з окупованого Високопілля. Каже, й сам не знає – це треба «в голові поритися». На окупованій території лишилися близькі, тому наразі Володимир не готовий називати прізвище і показувати лице.

Переказуємо розмову з Володимиром. аби зафіксувати історії про злочини окупаційних військ у спеціальному проєкті «Першого Криворізького» «Свідки війни».



То чому ж таки вирішили евакуюватися?

Прилетів снаряд, я отримав контузію. Приїхали п’яні мужики, стволом у живіт, над головою очі… Це були наші – з Горлівки. Вони мене запам’ятали, бо я у перші дні там із сусідами трошки пошуміли на них – бліндаж був поруч. Тож коли прийшли у хату, згадали мене, ну і… Якось обійшлося.

Зелені коридори для цивільних із Високопілля навесні окупанти зривали кілька разів. Ті, хто міг, виїжджали на роверах і виходили пішки.

Як вдалося вирватися?

Ми з першого разу не змогли вийти – не випустили. На другий день, коли випускали по продукти – вдалося вирватися. Їхали велосипедами, бо свого транспорту в селі ні у кого не лишилося – окупанти все позабирали. У мого сусіда три автівки було – всі забрали. У іншого діда за авто “віддячили” трьома цигарками.

У жінки велосипед і сумочка, у Володимира – велосипед і наплічник. Так за три години здолали 12 кілометрів. Поки їхали, зателефонували друзям – вони знайшли подружжю квартиру.

Як поводилися окупанти?

«Зайде» комусь із командирів – вони випустять. Інше “зайде” – не випустять. Перші тижні наші люди платили, щоб виїхати, комусь довелось віддати смартфони.

Колишніх співробітників прокуратури і міліції з нашого села закривали у підвалах, стріляли по ногах. Питали “Ти багато наших посадив?..

Ви говорили із окупантами? Що їм не так, пояснювали, чому прийшли?

Розумієш, у них образа якась, мовляв, нас 8 років обстрілюють. Ви думали, вас обійде?Вони вважають, що українська армія обстрілює Донецьк? Та хто його знає. Відвертих розмов з ними ніхто не вів. Та дуже різні були – і наші з Горлівки, і росіяни, і буряти. І по 19-20 років, і по 50 мужики. У них менталітет змінився.

А якою мовою вони говорять?

Хто з сіл Донеччини – воно ж чути – суржик. З Луганщини – теж діалект. Хто з міст – російська.

Чи були у селі ті, хто чекав російську армію, як це показує пропаганда в РФ?

– 100% були.

І вони лишилися там?

Ні, виїхали, коли спробували. що воно таке.Там вистачає всякого. І серед орків, і серед наших. Ті, хто мав щось робити – повтікали, їх “змело ще до того, як”.Була одна жінка, вона загинула, вона усім допомагала – то їй треба пам’ятник поставити. Тільки зараз не можна ще про це говорити. Є рідня. Як послухаю “білих воротничків” – ви де були?..

Як Вас прийняв Зеленодольськ?
Тут приймають добре – допомагають і розв'язати проблеми зі здоров’ям, і продуктами.

Володимир і дружиною Тетяною поки живуть одним днем. Пенсії ще нема, держава допомогу іще не виплатила, фінансово допомогли родичі із кількох іноземних країн, які змогли прислати грошей на перший час. Як і де зимувати – поки неясно.
Чи плануєте повертатися додому, коли ЗСУ звільнять Високопілля?

Хочеться додому, ми ж два городи посадили. Додому тягне – там сусіди. Хати вже нема. Якщо залишиться хоч якась “постройка” – повернемося.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів





Відео: Денис Шабанін

Актуальне

Чи зміниться ціна на світло для криворіжців до кінця жовтня

Чи зміниться ціна на світло для криворіжців до кінця жовтня

Фото: Перший Криворізький

Ціна на електроенергію для українців, зокрема і криворіжців, залишається незмінною.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Міненерго.

Кабінет Міністрів України продовжив дію Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електроенергії до 31 жовтня 2025 року.

Відтак зберігається фіксована ціна на електроенергію для побутових споживачів на рівні 4,32 гривень за кіловат в годину.

«Нічний тариф» для споживачів зі встановленим двозонним лічильником також залишається незмінним — 2,16 гривень за кіловат в годину.

«Уряд ухвалив рішення зберегти незмінним тариф на електроенергію для населення з метою забезпечити доступність електричної енергії для споживачів. Ми пережили складну зиму й інтенсивні ворожі обстріли, які зруйнували і пошкодили близько 10 гігават генеруючих потужностей. Енергетики продовжують масштабні відновлювальні та ремонтні роботи по всій країні», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

Читайте також: До 3 травня криворіжцям необхідно передати показники електролічильників

Посилання скопійовано в буфер обміну