Бомбідарій — це домівка джмелів, яку ті влаштовують у грунті або у дуплах дерев.

Саме таку назву своєму заходу дали організатори міні-фестивалю у Кривому Розі.

Він проходив під землею, у напівтемному і холодному бомбосховищі, яке власноруч облаштували криворізькі волонтери. Це в історичному центрі міста, у занедбаній будівлі недіючого заводу.

Участь у міні-фестивалі взяли близько 20 виконавців, музикантів та музиканток різних жанрів, поетів та поеток. Були представлені роботи криворізьких майстринь: картини, листівки, принти. А ще тут бажаючі могли зробити тату.

Відвідувачів фестивалю волонтери заходу зустрічали біля входу в парк Гданцівський, що у пішій доступності до бомбосховища. Бажаючі послухати музику і вірші приходили парами, великими компаніями, родинами.

Протягом аж шести годин з імпровізованої сцени лунав пост-рок, акустика, хіп-хоп. Поети та поетки читали авторські вірші. А у перервах можна було придбати hand-made криворізьких майстринь: розписані екоторби, футболки, мило та свічки ручної роботи, листівки.

Повний репортаж можна переглянути за посиланням.

“Пам’ятаєте, як українські комахи долучилися до боротьби з окупантами? У Херсонській області троє їх загинули від укусів бджіл, та ще 25 потрапили у лікарню”, — із таких слів починає фест криворізька поетка Ірина Божко, яка стала однією із головних натхненниць заходу.

Історія про бджіл доволі поетична, але офіційних підтверджень її немає. Принаймні поки що ;)


До війни дівчина кілька років поспіль організовувала поетичні та музичні фести — геловінське паті "Внутрішні Демони" в картинній галереї Art Craft Oil, Великодній поетичний батл та літературні читання у Qualia Space, читацькі посиденьки в арт-просторі Cherdak, арт-вечірка Parallax у зимовому саду ПК Саксаган. Ще - з десяток літературників у бібліотеках міста, музичні вечори у рок-клубі Madisan та мистецькі зустрічі просто неба.

Ірина Божко, поетка та засновниця творчого угрупування Poroda, яке існує понад півтора року.

— Бомбосховище наразі максимально безпечне місце. Коли в мене виникла така ідея, мені написав наш співорганізатор Лев, який представляє Волонтерський штаб ТрО, і запропонував цю локацію для проведення заходу, — говорить Ірина.

Вона впевнена, що творчість допомагає кожній конкретній людині, і це дуже важлива форма психотерапії. Багато людей зараз сидять вдома, тому що втратили роботу, мають високий рівень тривожності. Збираючись разом, вони лікують одні одних.

Виконавців організатори знайшли дуже швидко і легко — просто розмістили у соцмережах оголошення для тих, хто залишився у місті і готовий долучитися. Відгук був просто колосальний. Музиканти, поети допомагали також напередодні фестивалю розставляти столи, прибирати, робити освітлення.

Найголовніше зараз не розкисати, якби це не було важко. Хто не розкис, той працюватиме, вважає Ірина.

Юрек Якубов, харків’янин, засновник гурту “Alcohol Ukulele”, музиканти якого зараз знаходяться у 5 містах України одночасно, розповідає, як опинився у нашому місті.

— Я виїхав з Харкова в перші години [початку війни, — авт.], треба було вивезти старших родичів. Те, що зараз відбувається у Харкові, того я десь і очікував. Зрештою, осів тут, у Кривому Розі.
Купа знайомих, родичів волонтерять. З гурту Alcohol Ukulele зараз двоє людей захищають країну — в теробороні, і у нацгвардії. Я намагаюся докладатися тут, у Кривому Розі. Щось розвожу, а завдяки роботі в ІТ можу просто ввалювати гроші на підтримку армії, — говорить Юрек.


— Наша музика — це така історія, коли тобі добре попри все. Це те, що зараз потрібно, аби нам було хоча б нормально. Головна задача музиканта — щоб всіх попустило, всім було легше.

Співорганізаторка міні-фестивалю та виконавиця електронної музики Олена Lenoczka родом із Кривого Рогу. Дівчина тут народилася, вчилася, а у 2013 році переїхала будувати кар’єру у Харків. Напередодні вторгнення приїхала у місто провідати родину, та й тут і залишилась. І тепер працює на перемогу на батьківщині.

У перші дні війни друзі друзів в одному із численних чатів познайомили її із волонтерським штабом місцевої тероборони.

На захід Олену запросили знайомі із творчого угрупування Poroda, також далася взнаки співпраця з волонтерским штабом ТрО.


Олена перформерка, багато подорожувала Україною й має контакти по всій Європі. Мисткині і митці постійно співпрацюють у своїй мережі, дуже багато людей з кола культурних діячів включилося у волонтерську роботу. Працюють кожна і кожен на своєму місці, але у постійному контакті.

— Це не тільки про мистецтво,але і про включеність спільноти в допомогу одне одному. Я це бачу саме так, — говорить Олена про фестиваль. — Для заходу я підготувала dj-сет українських продюсерів та продюсерок. Програму можна знайти на різних платформах, придбати і підтримати українських партнерів і виконавців. Якась частина композицій написані під час вторгнення музикантами, які перебуваютьу небезпечних місцях. Вдячна їм, що продовжують творити в такий тяжкий для всіх нас час.

Формат міні-фестивалю особливий. Захід дозволив людям зустрітися, побачити, послухати, поспілкуватися. Сказати один одному: “Слава Україні! Героям слава!” — це дуже важливо. Зібрати кошти, які підуть на гуманітарні та військові потреби.

Стас Уманський, волонтер творчого угрупування «Poroda»:
— Йде війна , але життя триває. Ми боремося в тому числі за те, щоб мали змогу долучатися до мистецтва, спілкуватися, підтримувати горизонтальні зв’язки. Це те, що допомагає перемагати. Також у цього заходу суто практична мета — збір коштів на благодійні потреби. Це зараз те, що треба нашому місту і країні. Ми тут робимо корисну справу.


За словами представника Волонтерського штабу криворізької тероборони Богдана Рижака, зібрані кошти, 25760 гривень, витратять на амуніцію та на паливо для вивезення біженців із міст у Донецькій та Луганській областях.

Відвідувачка заходу киянка Ахінея каже, що для неї це перший культурний івент під час війни, до того ж благодійний.


— Дуже незвичний формат, вперше бачу таке велике сховище. Я з Києва, приїхала через війну. Дуже приємно бачити стільки прогресивних людей, яким цікаво долучитись до корисної справи, — говорить Ахінея.

У першому кварталі 2025 року українці отримали понад 90 тисяч допоміжних засобів реабілітації (ДЗР). Дніпропетровщина — серед областей, де ці засоби видавали найактивніше.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Міністерства соціальної політики України.

Читайте також: Кабмін посилив підтримку ветеранів під час лікування і реабілітації.

Загалом від початку року понад 27 тисяч людей по всій країні отримали засоби реабілітації, серед яких — ортопедичні вироби, протези, милиці, інвалідні візки та інші пристрої, що допомагають відновити мобільність і незалежність. На це держава спрямувала понад 1 мільярд гривень. Найбільше засобів отримали жителі Житомирської, Дніпропетровської, Львівської, Харківської та Вінницької областей.

Дніпропетровщина — один із найбільших регіонів України з численним населенням і потужною системою медико-соціального захисту, тож значна кількість звернень до системи реабілітації є закономірною.

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович наголосила, що зараз українці мають набагато ширший доступ до допоміжних засобів.

«Ще кілька років тому доступ до забезпечення протезами мали лише окремі підприємства. Сьогодні ми відкрили ринок — вже працюють понад 100 компаній. Люди можуть обирати найкращі рішення за державні кошти», — зазначила вона.

З 1 січня 2025 року в Україні запровадили нову систему оцінювання повсякденного функціонування людини — замість застарілих медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) працюють експертні команди. Завдяки цьому процес отримання засобів реабілітації став значно простішим.

Подати заяву тепер можна навіть онлайн — через Соціальний портал Мінсоцполітики. Ця послуга з’явилася завдяки підтримці швейцарсько-української Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа.

На місцях українці звертаються переважно до органів соціального захисту населення (ОСЗН) — туди подано майже 74% усіх заяв. Спрощення процедури також стало можливим завдяки впровадженню Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, яка дає змогу вносити дані оперативно під час звернення.

Дізнатися більше про програму протезування можна на порталі — там є покрокові інструкції й відповіді на поширені запитання.