Мобілізація після 50 років: кого можуть призвати та хто має право на відстрочку

В Україні мобілізація за загальним правилом стосується військовозобов'язаних чоловіків від 25 до 60 років. Після 50 років призов можливий, однак закон закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає підстави для відстрочки.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на сторінку закону на сайті Верховної Ради України.

Саме досягнення 50 років не є підставою для виключення з військового обліку чи звільнення від призову. Враховують придатність людини до служби та наявність законних підстав для відстрочки.

Хто може отримати відстрочку після 50 років

Чоловіків після 50 років не призивають під час мобілізації, якщо вони:

• Мають інвалідність будь-якої групи. Інвалідність має бути офіційно встановлена. Самого діагнозу або скарг на здоров'я недостатньо;

• Тимчасово непридатні до військової служби за висновком ВЛК. Таку відстрочку надають на строк від 6 до 12 місяців, після цього потрібно повторно пройти військово-лікарську комісію;

• Заброньовані та перебувають на спеціальному військовому обліку. Відстрочка діє протягом строку бронювання;

• Утримують трьох або більше дітей до 18 років. Водночас ця підстава не діє, якщо борг зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці;

• Мають неповнолітню дитину, яка залишилася без другого з батьків. Йдеться про випадки, коли мати дитини померла, позбавлена батьківських прав, визнана зниклою безвісти чи безвісно відсутньою, оголошена померлою або відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Відстрочка також передбачена, якщо чоловік самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Самого розлучення для цього недостатньо;

• Виховують дитину з інвалідністю до 18 років. Це стосується не лише батьків, а й опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів;

• Виховують тяжкохвору дитину, якій не встановили інвалідність. Закон охоплює тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні, онкологічні та онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, інсулінозалежний діабет I типу, гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня. Також підстава діє, якщо дитина отримала тяжку травму, потребує пересадки органа або паліативної допомоги. Стан дитини має підтверджувати документ лікарсько-консультативної комісії. Право поширюється також на опікунів, піклувальників, прийомних батьків та батьків-вихователів;

• Утримують повнолітню дитину з інвалідністю I або II групи;

• Утримують усиновлену дитину до 18 років, яка до усиновлення була сиротою або позбавленою батьківського піклування. Відстрочка також передбачена для опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та патронатних вихователів, які утримують неповнолітніх дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;

• Постійно доглядають за хворою дружиною, дитиною, своїм батьком або матір'ю. Потребу в постійному догляді має підтверджувати висновок лікарсько-консультативної комісії, медико-соціальної експертної комісії або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування людини. Сам по собі літній вік родича такої підстави не створює;

• Постійно доглядають за хворими батьком або матір'ю дружини. Тут, крім медичного підтвердження потреби в догляді, є додаткові умови: дружина сама потребує постійного догляду, померла, визнана зниклою безвісти чи безвісно відсутньою або оголошена померлою. У її батька чи матері при цьому не повинно бути інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть забезпечити догляд;

• Є опікунами людини, яку суд визнав недієздатною;

• Мають дружину з інвалідністю I або II групи;

• Мають дружину з інвалідністю III групи за певних причин або захворювань. Підстава діє, якщо інвалідність встановили через онкологічне захворювання, відсутність кінцівки, кисті, стопи або одного з парних органів. Також — якщо дружина з інвалідністю III групи має онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;

• Мають батька, матір або когось із батьків дружини з інвалідністю I чи II групи. Важлива умова — немає інших людей, які не є військовозобов'язаними та за законом повинні утримувати цю людину. Виняток — якщо такі люди самі мають інвалідність, потребують постійного догляду, перебувають під арештом, крім домашнього, або відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Якщо догляд можуть забезпечити лише військовозобов'язані, людину для цього обирає людина з інвалідністю — відстрочку за цією підставою може отримати один із них;

• Постійно доглядають за родичем другого ступеня споріднення з інвалідністю I або II групи. Це, зокрема, рідні брат чи сестра, бабуся, дідусь або онуки. Відстрочка можлива для одного доглядальника, якщо у людини з інвалідністю немає родичів першого ступеня — батьків, чоловіка чи дружини, дітей — або вони самі потребують постійного догляду, що підтверджено медичними документами. Якщо немає родичів першого та другого ступенів, ця підстава поширюється на родичів третього ступеня;

• Мають дитину до 18 років, а їхня дружина проходить військову службу;

• Навчаються за денною або дуальною формою та здобувають вищий рівень освіти, ніж уже мають. Це стосується професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Наприклад, навчання на магістра після бакалаврату відповідає цій умові, а здобуття ще одного диплома бакалавра — ні. Окремо закон передбачає відстрочку для докторантів та зарахованих до інтернатури. Сам вік понад 50 років не виключає права на відстрочку через навчання;

• Працюють педагогами за основним місцем роботи щонайменше на 0,75 ставки. Йдеться про педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної та фахової передвищої освіти;

• Є науковими або науково-педагогічними працівниками з науковим ступенем. Вони мають працювати за основним місцем роботи щонайменше на 0,75 ставки у закладі вищої чи фахової передвищої освіти, науковій установі або організації. Також закон охоплює членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працівників його секретаріату, які мають науковий ступінь і працюють там за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості;

• Втратили близького родича під час АТО або оборони України від російської агресії. Йдеться про дружину, сина, доньку, батька, матір, рідного брата чи сестру, зокрема тих, з ким спільний лише один із батьків. Для періоду АТО підстава охоплює загибель або зникнення безвісти військовослужбовців, працівників військових формувань, залучених до забезпечення АТО працівників підприємств та добровольців — під час участі в операції чи її забезпечення безпосередньо в районі її проведення. Добровольчі формування мали надалі увійти до офіційних військових чи правоохоронних структур або виконувати завдання у взаємодії з ними. Окремо підстава поширюється на загибель або зникнення безвісти за особливих обставин близьких родичів під час оборонних заходів на Донеччині й Луганщині та відсічі агресії під час воєнного стану;

• Є близькими родичами людини, якій посмертно присвоїли звання Героя України за участь у Революції Гідності. Це чоловік або дружина, діти, батьки, рідні брати та сестри, зокрема ті, з ким спільний лише один із батьків;

• Були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, і цей факт офіційно встановлений. Таких людей можуть мобілізувати лише за їхньою згодою. Окрема норма діє для військових, яких після звільнення з полону звільнили зі служби в запас: їх також можуть призвати лише за згодою.

Для яких посад передбачена відстрочка

Стаття 23 також захищає від призову людей, які обіймають конкретні посади. Це:

• керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, повноваження яких поширюються на всю Україну;

• народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• судді, зокрема Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, керівник служби дисциплінарних інспекторів ВРП, його заступник та дисциплінарні інспектори;

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

• голова та члени Рахункової палати;

• працівники органів управління та військових частин і підрозділів Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Держспецзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, а також працівники апарату МВС та експерти установ його експертної служби;

• дипломатичні службовці МЗС на дипломатичних посадах та люди з дипломатичним рангом Надзвичайного і Повноважного Посла;

• державні службовці органів, які забезпечують роботу Президента, Верховної Ради та Кабміну, якщо вони готують висновки й проводять експертизу нормативних актів або безпосередньо займаються кібербезпекою, захистом інформаційних технологій, розробленням програмного забезпечення, адмініструванням баз даних чи впровадженням і підтримкою інформаційно-комунікаційних технологій.

Як оформити відстрочку

Якщо ви маєте підставу для відстрочки, її потрібно оформити. Для більшості заявників є два способи: онлайн у «Резерв+» або особисто через Центр надання адміністративних послуг.

Через «Резерв+»

Якщо ваша підстава доступна в застосунку, подайте запит на відстрочку. Система перевірить інформацію в державних реєстрах. Якщо дані підтверджують ваше право, відстрочка з'явиться в електронному військово-обліковому документі.

Через ЦНАП

Цей варіант підходить, якщо потрібної категорії немає в застосунку, ви не користуєтеся смартфоном або інформації в реєстрах недостатньо. Можна звернутися до зручного для вас ЦНАПу.

Адміністратор приймає заяву та документи й передає їх до ТЦК та СП. Рішення ухвалює комісія при ТЦК, а не працівник ЦНАПу.

Бронювання оформлюють за окремою процедурою через роботодавця — подавати на нього особисту заяву як на сімейну відстрочку не потрібно.

Які документи підготувати

Для звернення до ЦНАПу потрібні паспорт, податковий номер та документи, які підтверджують саме вашу підставу для відстрочки. Також знадобиться електронна пошта, до якої ви маєте доступ: у разі відмови на неї надійде відповідь.

Єдиного пакета документів для всіх немає. Наприклад, для відстрочки через навчання потрібно підтвердити навчання та послідовність здобуття освіти, а через догляд — родинний зв'язок, потребу людини в догляді та його здійснення.

Тому свідоцтва про народження або медичного висновку може бути недостатньо. Якщо підстава передбачає відсутність інших людей, які можуть утримувати родича чи доглядати за ним, цю обставину також потрібно підтвердити.

Перед візитом уточніть у ЦНАПі, які документи потрібні у вашому випадку. Після приймання заяви адміністратор має видати опис поданих документів. Збережіть його — це підтвердження, що ви звернулися по відстрочку.

Як перевірити, чи надали відстрочку

Після підтвердження відомості про відстрочку мають з'явитися в електронному військово-обліковому документі. Перевірте не лише сам запис, а й строк її дії.

Якщо подавали документи через ЦНАП, адміністратор також повідомить про результат. За потреби він може роздрукувати електронний військово-обліковий документ із відповідною відміткою.

Окрема паперова довідка з мокрою печаткою не потрібна: підтвердженням є електронний документ із QR-кодом або його роздруківка.

Чи потрібно щоразу подавати документи заново

Частина відстрочок продовжується автоматично. Це можливо, коли державні реєстри підтверджують, що підстава зберігається.

Однак автоматичне продовження може не спрацювати, якщо дані відсутні або застаріли. Наприклад, система не бачить актуальної інформації про інвалідність людини, за якою здійснюють догляд. У такій ситуації потрібно перевірити дані та подати підтвердні документи через ЦНАП.

Якщо відстрочку потрібно продовжити через ЦНАП за тією самою підставою, звертатися можна, коли до завершення її дії залишилося 30 днів або менше.

Якщо з'явилася інша підстава, чинну відстрочку можна переоформити. Наприклад, людина мала відстрочку через навчання, але тепер отримала право на неї за сімейними обставинами. Для цього потрібно особисто подати до ЦНАПу документи, що підтверджують нову підставу.

Чекати останніх 30 днів у такому випадку не потрібно. Поки комісія розглядає заяву, попередня відстрочка залишається чинною. Водночас через цю процедуру не можна перейти з відстрочки на бронювання або навпаки.

Що робити, якщо відстрочку не надали

Спочатку з'ясуйте причину. Повідомлення в застосунку про те, що система не знайшла потрібних даних, ще не означає, що ви не маєте права на відстрочку. Якщо підстава є, але реєстри її не підтверджують, можна звернутися до ЦНАПу з документами.

Якщо ж комісія ТЦК ухвалила рішення про відмову, у повідомленні мають зазначити її причини. Перевірте, чого саме стосується відмова: відсутнього документа, помилки в даних чи невідповідності умовам для обраної підстави.

Рішення про відмову можна оскаржити в суді, для цього треба зберегти рішення комісії, підтвердження подання заяви та копії документів, якими ви обґрунтовували своє право.

Досягнення 50 років не змінює цієї процедури: відстрочка залежить від підстави, а її оформлення — від підтверджених даних і документів.