У Кривому Розі планують закачувати шахтні води під землю: які ризики для Інгульця

У Криворізькому залізорудному басейні планують закачувати очищені мінералізовані шахтні води у глибокі підземні водоносні горизонти. Екологи проаналізували звіт про вплив такого рішення на довкілля і звернули увагу на те, чи потраплятиме солона вода в інші підземні горизонти, як вона поводитиметься після закачування та чи є ризик для Інгульця, Південного водосховища й інших природних територій.

Про це повдіомляє «Перший Криворізький» з посиланням на громадську спілку «Досить труїти Кривий Ріг» (ДТКР).

Чи може солона вода поширитися під землею

Одна з головних претензій стосується того, наскільки добре водоносний горизонт, куди планують закачувати шахтні води, ізольований від інших підземних вод.

У звіті зазначено, що породи на цій ділянці мають багато тріщин і добре приймають воду. Саме це, на думку екологів, потребує додаткового пояснення: чи не зможе сильно мінералізована вода через ці тріщини поширитися в інші горизонти.

У ДТКР вважають, що перед початком робіт потрібно довести, що забруднена вода не потрапить до підземних джерел, які зараз використовують або в майбутньому можуть використовувати для господарських чи питних потреб.

Що з Інгульцем і Південним водосховищем

Екологи звернули увагу на можливий зв'язок підземних вод із річкою Інгулець та Південним водосховищем. Поруч із територією також розташована ділянка Смарагдової мережі — приблизно за 750 метрів від місця, яке досліджували у звіті.

При цьому, за даними самого документа, закачана вода може поширюватися підземним горизонтом на значно більші відстані. Саме тому ДТКР просить детальніше оцінити, чи може вона вплинути на поверхневі водойми та природоохоронні території.

Чому екологи говорять про високий ризик

Ще одне питання — велика різниця у солоності вод. У звіті середня мінералізація підземної води в горизонті, куди планують закачування, становить близько 4,75 грама на літр. Після очищення шахтна вода матиме мінералізацію близько 38 грамів на літр — тобто приблизно у вісім разів більше.

У документації також наведений показник геохімічного ризику, який ДТКР трактує як високий. Тому екологи вважають, що вплив змішування цих вод потрібно обгрунтувати детальніше до початку закачування.

Старі свердловини теж можуть бути проблемою

Екологи звертають увагу на старі геологорозвідувальні та інші свердловини на цій території. Якщо вони збереглися і не були належно закриті, то теоретично можуть стати шляхами, якими вода переміщуватиметься між різними підземними шарами.

Саме тому екологи пропонують окремо перевірити всі старі свердловини та оцінити, чи не створюють вони додаткового ризику для поширення мінералізованої води.

Які ще питання викликали зауваження

У ДТКР також вважають, що у звіті недостатньо пояснили, що робитимуть із відходами, які утворюватимуться під час робіт.

Йдеться, зокрема, про:

• побутові стоки;

• бурові розчини та шлами;

• виробничі стоки;

• надлишковий грунт;

• інші відходи, які можуть виникнути під час будівництва та роботи системи.

Також екологи просять детальніше оцінити ризики для людей, уточнити межі санітарно-захисної зони та пояснити, як компенсуватимуть вирубування дерев і кущів.

Окремо звертають увагу на можливий вплив робіт на рідкісні й охоронювані види рослин та тварин.

Що ДТКР пропонує контролювати

Якщо проєкт отримає позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, у ДТКР наполягають на постійному контролі за тим, що відбувається після початку закачування води.

Екологи пропонують регулярно перевіряти:

• хімічний склад підземних вод;

• обсяги закачування;

• тиск у свердловинах;

• технічний стан свердловин;

• як водоносний горизонт приймає воду;

• куди і на яку відстань поширюється закачана вода;

• геологічні та тектонічні зміни на території.

Також пропонують контролювати пил під час робіт, поводження з відходами, поширення карантинних рослин та стан захисних зелених насаджень.

Перед початком будівництва територію, на думку екологів, також мають обстежити фахівці, щоб знайти рідкісні види рослин і тварин та визначити, як їх захистити.

У ДТКР наголошують, що наслідки закачування мінералізованих шахтних вод у підземні горизонти можуть проявитися не одразу, а через роки.