Чи є у Кривому Розі pet-friendly укриття та установи у Центрально-Міському районі

Зайти до одного з відділень Укрпошти з двома собаками виявилося простіше, ніж дістатися до нього безпечним маршрутом у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. А за табличкою pet-friendly біля укриття університету справді чекали на відвідувачів із тваринами. Щоправда, спуститися туди людині на кріслі колісному майже неможливо через несправний ліфт.

Цього разу команда спецпроєкту «Першого Криворізького» «Ок? Чи не ок?» перевіряла, наскільки зручно пересуватися містом із домашніми улюбленцями.

Разом із журналісткою Альоною Музикою на інспекцію вирушили її колега Анна Поддуєва, сестра Анни Софія Афанасьєва та двоє собак — Белла й Барі. Маршрут пролягав Центрально-Міським районом: від відділення Укрпошти на вулиці Петра Калнишевського до укриття Державного університету економіки і технологій (ДУЕТ).

Прогулянка, для якої доводиться шукати місце

Белла живе в родині Анни півтора року — з маленького віку. За цей час вони разом побували в різних парках і магазинах Кривого Рогу. Тож питання, де можна пройти із собакою, куди її пустять і де вона зможе безпечно побігати, для Анни — частина щоденного життя.

Територію поблизу площі Захисників України вона не називає ані найгіршою, ані найкращою для прогулянок із тваринами. Натомість про район, де жила раніше, говорить значно критичніше.

«Раніше я жила на 17-му кварталі в Кривому Розі. Там, наскільки я знаю, немає навіть місць для вигулу собак. Люди мають йти зі своїми песиками кудись у кущі, щоб просто вільніше почуватися», — розповідає Анна.

Це її особистий досвід прогулянок у конкретному районі. Під час нинішньої інспекції учасниці вирішили перевірити інший маршрут і цілком буденні ситуації: зайти до відділення пошти, перейти дорогу та спуститися в укриття разом з улюбленцями.

На пошту — разом із Беллою та Барі

Першою зупинкою стало відділення Укрпошти на вулиці Петра Калнишевського. Цього разу до приміщення заходили одразу з двома собаками. Їхня присутність не стала перешкодою: учасниці зайшли всередину, а Анна зробила покупку.
«Ми зайшли в Укрпошту, і саме для нас вона була доступною. Нас не вигнали — це плюс, і це ок», — підсумувала Альона.

Водночас під час візиту журналістка звернула увагу й на фізичну доступність відділення. На вході є пандус, однак команда мала зауваження щодо можливості ним скористатися. Тактильної плитки під час огляду знімальна команда не побачила.

У відділенні проблему з пандусом пояснили тим, що приміщення орендоване, а проєктні зміни залежать від його власника. Журналістка також запитала, де у Кривому Розі можна знайти інклюзивні відділення Укрпошти.
Отже, під час цього візиту зайти з тваринами та скористатися послугами вдалося. Але питання зручного входу для маломобільних відвідувачів залишилося.

Майданчик є. А чи безпечно на ньому собаці?

Дорогою учасниці обговорили й спеціальні майданчики для собак. За словами Анни, у Центрально-Міському районі вона знає такі місця в Гданцівському парку та парку імені Федора Мершавцева.

Проте сама наявність інфраструктури ще не означає, що нею зручно й безпечно користуватися.

Анна звертає увагу на розміри собак: те, що підходить одній тварині, може бути незручним для іншої. Окреме питання — стан конструкцій.

«Собаки є різного зросту, різної комплекції. А елементи на майданчиках уже подекуди затерті, занедбані. Собака може загнати в лапу скалку через пошкоджене дерево або травмуватися там, де відламана частина. У Белли таке було», — говорить вона.

Ще один неприємний випадок, згадує Анна, стався у Гданцівському парку: Белла загнала в лапу велику колючку. Коли господарка придивилася до території, побачила, що таких колючок навколо багато.

Розповіла вона й про досвід звернення по допомогу через устюки, які потрапляли Беллі у вухо та між пальцями на лапах. Анна вважає, що траву в місцях прогулянок потрібно своєчасно косити.





Для неї догляд за майданчиком — це не лише справні конструкції, а й стан землі довкола. Адже собака не просто долає перешкоди: вона бігає, нюхає траву та досліджує все, що лежить під лапами.

Скло під ногами й лапами

На вулиці Петра Калнишевського інспекція продовжилася біля переходу. Тут питання безпеки стосувалося вже всіх, хто користується маршрутом.

Альона пригадала, що оглядала цю ділянку ще у 2020 році разом з іншими представниками громадськості та міської ради. За її словами, проблеми, на які тоді звертали увагу, залишилися.

Анна передусім помітила сміття та розбите скло на спуску. Для людини із собакою це означає, що доводиться уважно стежити за кожним кроком тварини.

«Цей конкретний перехід на Калнишевського дуже поганий. Коли спускаємося, бачимо розбите скло і сміття. Страшно йти навіть із собакою. Собаки ходять без взуття, їхні лапи дуже легко порізати», — пояснює Анна.

Тож частина маршруту показала проблему, яку не розв'язує сама лише можливість зайти до закладу з твариною. До відкритих дверей ще потрібно безпечно дістатися — через спуски, нерівності та засмічені ділянки.

І це, мабуть, головний висновок цієї інспекції: статус pet-friendly починається не з таблички на дверях. Він починається з дороги до них.

Бо якщо собаку можна взяти в укриття, але дорогою до нього легко поранити лапи, а людині на кріслі колісному майже неможливо спуститися всередину, то питання вже не лише в тому, чи пускають із тваринами.

Чи справді місто зручне для всіх, хто в ньому живе, — і для людей, і для їхніх чотирилапих? У відео «Першого Криворізького» нижче дивіться повну інспекцію укриття в Державному університеті економіки і технологій (ДУЕТ).