«Використовувалися в інтересах ЗСУ»: як російська пропаганда виправдовувала удар по Сонячній галереї у Кривому Розі

21 серпня російські війська двічі атакували торговельно-розважальний комплекс «Сонячна галерея» у Кривому Розі. Перший удар стався близько 16:30, другий — приблизно через пів години. На момент атаки ТРЦ працював, усередині перебували цивільні. Росіяни відреагували одразу — почали писати, що «ціль» знищено. А згодом стали вкидати в інформпростір інформацію про нібито військове використання ТРЦ.

За даними української влади, загинули 16 людей, близько 140 отримали поранення. Серед постраждалих — 25 дітей. Моніторингова місія ООН з прав людини підтвердила, що в момент першого удару в торговельному центрі перебувало багато цивільних. За даними місії, другий безпілотник влучив приблизно через 30 хвилин після першого.

Серед загиблих були працівники магазинів, студенти та молоді люди. 41-річна продавчиня-консультантка виховувала двох дітей. Ще одна загибла працювала адміністраторкою магазину й також була матір'ю двох дітей. Загинули двоє 18-річних — студент університету та працівниця дитячого розважального центру, яка займалася музикою. Під час атаки загинули батько та його син-підліток. Молодший, 10-річний син, вижив, але дістав тяжкі травми.

Ці обставини важливі для розуміння того, як російська пропаганда пояснювала удар.

Спочатку — просто «торговельний центр»

У перших повідомленнях російських провоєнних Telegram-каналів немає тверджень про те, що «Сонячна галерея» була військовим об'єктом.

О 16:25 канал «ГЕРАНЬ: Чёрный ящик» повідомив:

«был нанесен удар по зданию торгово-развлекательного комплекса "Солнечная Галерея"».

У наступному дописі той самий канал написав:

«В результате нанесения удара цель была поражена».

О 16:50 канал повідомив про повторний удар по цьому ж ТРЦ.

Інший російський ресурс — «Военный Осведомитель» — опублікував відео наслідків атаки з підписом:

«ТЦ "Солнечная Галерея" в Кривом Роге фактически выгорел».

Тобто у перших повідомленнях російські ресурси самі називали об'єкт торговельним центром. Вони описували удар по ньому та його знищення, але не наводили жодних даних про нібито військове призначення комплексу. «Военный Осведомитель» також прямо називав його ТЦ.

Ще показовіше це виглядало у повідомленні каналу «Росич»:

«Нет больше никакого ТЦ».

Іншими словами, безпосередньо після атаки російські ресурси фіксували знищення саме торговельного центру.

Потім з'явилася «військова» версія

Згодом російська інформаційна кампанія отримала інший акцент. Російський воєнкор Юрій Котенок написав, що складські потужності «Сонячної галереї» нібито використовувалися «в интересах ВСУ». При цьому жодних доказів — фотографій, документів, даних розвідки чи іншого підтвердження — до цієї заяви він не навів.

Спочатку: «удар по ТЦ», «ціль уражена», «ТЦ фактично вигорів». Пізніше: складські приміщення нібито використовувалися «в інтересах ЗСУ». У повідомленні Котенка немає пояснення, що саме він має на увазі під «використовувалися», які приміщення йдеться та на чому ґрунтується ця інформація.

Це не перший удар по цивільних

Спроба пояснити удар по цивільному об'єкту через його нібито зв'язок із військовою діяльністю не є новою для російської пропаганди.

Наприкінці 2025 року німецький журналіст і військовий аналітик Юліан Рьопке звертав увагу на російські удари по українській логістиці, зокрема залізничній інфраструктурі та сортувальному центру «Нової пошти» у Дніпрі. Російські ресурси у відповідь стверджували, що цивільна логістика нібито обслуговує ЗСУ. Російська версія зводилася до того, що використання цивільної інфраструктури для військових потреб робить її законною ціллю.

У липні 2026 року ГУР також заявило, що російське командування наказало посилити удари безпілотниками по цивільній інфраструктурі та транспорту — зокрема АЗС, вантажівках, автобусах і легкових автомобілях. За даними української розвідки, для цього росіяни планують і надалі використовувати, серед іншого, «Герань-Сікер», «Гербера-Сікер», «Ланцет» та інші системи.