«Несвідоме населення», «халявщики» і «кримінальні елементи»: як роспропаганда зліпила з Драпатого «ворога Донбасу»
Фото: Перший Криворізький (ілюстрація AI-generated)
Призначення 21 липня 2026 року Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних сил України стало для російської пропаганди чудовим приводом запустити чергову інформаційну атаку. Російські медіа та Telegram-канали практично синхронно почали витягувати з архівів його інтерв'ю про Донбас. Головна мета, створити враження, що український генерал нібито зневажливо ставиться до всіх жителів регіону.
Але є нюанс.Драпатий справді вживає різкі формулювання. Проте російська пропаганда зробила те, що робить найкраще: взяла слова про частину населення, вирвала їх із контексту і перетворила на нібито позицію щодо всього Донбасу.
Що насправді сказав Драпатий?
В інтерв'ю виданню Ukraїner Михайло Драпатий говорить про проблеми частини населення Донбасу, зокрема про людей із проросійськими поглядами. У розмові звучать визначення «несвідоме населення», «кримінальні елементи», люди, які «хочуть халяви» та «не хочуть працювати». В іншій частині інтерв'ю — ще жорсткіше формулювання: «відрижка СРСР».На перший погляд готовий матеріал для скандалу. Але російські пропагандисти зробили наступний крок: замість розмови про конкретну частину населення вони почали продавати своїй аудиторії зовсім іншу історію, що начебто Драпатий і вся Україна ненавидять Донбас.І тут важливо повернутися до першоджерела. Інтерв'ю, на яке тепер посилаються російські медіа, було записане ще у 2023 році. Тобто три роки воно лежало в архіві, як і раптом стало «сенсацією», саме після призначення Драпатого головкомом.
Чому? Бо тепер його слова отримали новий пропагандистський контекст. У розмові з Ukraїner Михайло Драпатий говорить не лише про проблеми ідентичності на Донбасі. Він згадує російський вплив, радянську спадщину, соціальні проблеми та необхідність працювати з населенням регіону. І принципово важливо: він не говорить про всіх жителів Донбасу. Отже, схема проста: реальні слова — так. Реальний контекст — ні.
Яка була ключова думка Драпатого?
Драпатий говорив про складні соціальні процеси, які формувалися в регіоні роками, а також про вплив радянської спадщини на світосприйняття частини населення. Він наголошував на людях, які не хотіли чітко визначатися з державою, очікували соціальних виплат від Росії та залишалися під впливом проросійських наративів. Водночас генерал говорив і про відповідальність самої України, про недостатню роботу з формування громадянської ідентичності та українізації Донбасу. Тобто першоджерело значно складніше за картинку, яку намалювала російська пропаганда. Але складність не те, що потрібно російській інформаційній машині. Їй потрібен ворог. І бажано ворог, якого можна показати одним заголовком.Що почалося в Росії?
Після призначення Драпатого головкомом за порєбріком буквально увімкнули пропагандистський конвеєр. Спочатку російські державні медіа знову дістали його картку з бази розшуку МВС РФ. Причому це не новина. Українського генерала внесли до цієї бази ще у 2023 році, а у травні 2024-го оголосили в розшук повторно. Слідчий комітет РФ заочно висунув йому звинувачення.За версією російського відомства, у 2017 та 2019 роках Драпатий разом із Віктором Ніколюком здійснював загальне командування операцією Об'єднаних сил України. Російська сторона стверджує, що під їхнім керівництвом українські військові нібито здійснили понад 70 обстрілів населених пунктів у так званих «ДНР» і «ЛНР».
У картці МВС РФ зазначено, що Драпатого розшукують за кримінальною статтею, однак її номер та зміст не вказані. «Підстава для розшуку: розшукується за статтею Кримінального кодексу (КК)», зазначено у базі МВС РФ.
Далі підключаються російські чиновники. Захарова, Пєсков, депутати Держдуми та інші представники російської влади починають повторювати фактично один і той самий меседж: слова Драпатого нібито доводять «неонацизм» України.
І ось тут відбувається головна підміна. «Драпатий сказав» перетворюється на «Україна сказала». А далі ще простіше: «Україна сказала», «Україна ненавидить Донбас».Готово. Пропагандистський сюжет зібраний.
А далі в ефір заходить «каратель Донбасса» Майже одночасно російські медіа починають згадувати бойовий шлях Драпатого, зокрема історію з легендарною «летючою БМП» у Маріуполі. І знову не для того, щоб розібрати його військову кар'єру. Мета інша: створити образ «карателя Донбасса». Через 48 годин після призначення нового головкома інформаційний простір Росії вибухає не аналізом його військових рішень чи ситуації на фронті, а старим інтерв'ю трирічної давності. Заголовки стають дедалі гучнішими: «Новый радикальный главком», «Каратель Донбасса».
Російські пропагандисти нагадують, що Драпатий воював на Донбасі з самого початку російської агресії, командував підрозділом 72-ї бригади та брав участь у боях за Маріуполь. А далі знайома лексика: «каратель», «карательная операция», «воевал против жителей Донбасса».
Тобто людина, яка у 2014 році воювала проти російської агресії, у російській інформаційній картині світу автоматично стає «карателем». Не вписався в образ? Тоді пограємося з прізвищем. А коли аргументів недостатньо в хід іде стьоб. Окремий пласт російських публікацій присвячений не військовій кар'єрі Драпатого, а його прізвищу. Російський сенатор Дмитро Рогозін після призначення нового головкома написав: «Драпатый от слова "драпать"?»
Ідея проста: пов'язати українське прізвище з російським розмовним «драпать» тобто тікати. Але «Российская газета» вирішила зайти з іншого боку. У матеріалі військового експерта Владіміра Матвійчука з'являється твердження: «У нового главкома ВСУ фамилия Драпатый. Если перевести с украинского, означает - поцарапанный». А далі автор робить ще один пропагандистський кульбіт, заявляє, що Драпатий за всю свою кар'єру «жодного разу нікого не переміг».
Тобто конструюється вже інший образ: не просто «ворог Донбасу», а нібито слабкий і невдалий воєначальник. І це показово. Коли реальні факти незручні їх замінюють мовною грою.
То хто такий Драпатий насправді?
Почнемо хоча б із прізвища, воно має українське коріння. Слово «драпати» в українській мові має кілька значень: «дряпати», «чесати», наприклад вовну, або «шкрябати» — зішкрібати щось. Словом «драпатий» раніше також могли позначати особливість нанесення візерунка чи навіть вишивки. Таке значення, зокрема, зафіксоване у Словнику української мови Бориса Грінченка.
Але значно цікавіше подивитися не на прізвище, а на те, що за ним стоїть. Бо бойовий шлях Михайла Драпатого російська пропаганда воліє перетворювати на набір образливих ярликів. А факти виглядають інакше. У 2014 році Драпатий командував підрозділом 72-ї бригади, який брав участь у звільненні Маріуполя. Саме тоді світ побачив кадри легендарного прориву української БМП через барикаду проросійських сил.
За кілька місяців один із найскладніших епізодів війни: вихід 72-ї бригади з району Ізвариного. Далі, командування 58-ю бригадою, штабна робота, стратегічна підготовка. У 2021 році Драпатий отримав перехідний меч королеви Великої Британії як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня.
Після початку повномасштабного вторгнення командував українськими військами на півдні. У 2024 році очолив оборону Харківщини під час російського наступу. Пізніше - оперативно-тактичне угруповання «Луганськ». У листопаді 2024-го став командувачем Сухопутних військ. Із червня 2025-го - командувач Об'єднаних сил ЗСУ. А 21 липня 2026 року військовий, чия кар'єра почалася на полях війни у 2014-му, очолив всю українську армію.
І ще один факт, про який російська пропаганда воліє не згадувати. У травні 2024 року Кривий Ріг назвав Михайла Драпатого Почесним громадянином міста. Причина - його роль в обороні Кривого Рогу на початку повномасштабного вторгнення та подальших боях на Херсонському напрямку. Міська рада окремо відзначила його мужність, героїзм і вірність військовій присязі.
Герой України, кавалер ордена Богдана Хмельницького та один із наймолодших українських генералів. Після призначення головнокомандувачем ЗСУ його привітали українські посадовці та військові. Сам Драпатий подякував за довіру і заявив, що працюватиме на повну силу.
Перевірте себе, що ви знаєте про Михайла Драпатого
А в Росії на його призначення відповіли істерикою. Бо за російською пропагандистською версією Драпатий - «каратель», «радикальный главком», то людина, яка нібито «ніколи нікого не перемагала». Але водночас російські «воєнкори» називають його значно сильнішим і небезпечнішим противником та прогнозують власній армії важкі часи. І ось тут пропагандистська картинка починає тріщати. Бо якщо Драпатий такий «слабкий», «невдалий» і «нікого не перемагав», чому тоді його призначення так нервово обговорюють у Росії?
Можливо, проблема зовсім не в словах про «халявщиків» чи «відрижку СРСР». Можливо, проблема в тому, що за цими словами російська пропаганда намагається приховати головне, перед нею не телевізійний персонаж із гучного заголовка, а бойовий український генерал, який пройшов війну від 2014 року до найвищої посади в ЗСУ.