У Кривому Розі провели в останню путь загиблого захисника Валерія Капітоненка
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляють журналісти «Першого Криворізького».
Валерій народився 23 грудня 1965 року в селі Стародубівка на Донеччині. Там закінчив школу, а згодом переїхав до Кривого Рогу та вступив до Криворізького гірничо-рудного інституту.
Після строкової служби в армії повернувся до навчання та вивчився на гірничого інженера-будівельника. Працював підземним гірничим майстром на шахті, інженером-проєктувальником у технічному відділі та інспектором у воєнізованій охороні рудоуправління. З 1996 року займався підприємницькою діяльністю.
З 2015 року Валерій долучився до громадської діяльності — став членом партії «Сила людей» та ГО «Об'єднання Відповідальних Громадян». Згодом почав волонтерити у «Шелтер Плюс».
Був наставником для вихованця інтернату у межах волонтерської платформи «Компас».
Також співпрацював із пластунами з гуртка «Медоїди»: навчав молодь стрільби з пневматичної гвинтівки, проводив тренування з розбирання та збирання автомата Калашникова. На скеледромі допомагав юнакам і дівчатам опановувати скелелазіння, правила страховки та в'язання вузлів.
Крім того, він був козаком Інгульської паланки Війська Запорозького Низового.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Валерій добровільно став на захист України, ніс службу стрільцем-снайпером у 129-й окремій важкій механізованій бригаді.
Спочатку брав участь в обороні Кривого Рогу, згодом воював на Херсонщині, де отримав контузію. Навесні 2023 року продовжив службу на Сумщині, а в серпні 2024 року у складі свого підрозділу брав участь у Курській операції.
Оборонець загинув при виконанні бойового завдання 18 серпня 2024 року.
У нього залишилися дружина та син.
Редакція «Першого Криворізького» висловлює співчуття родині, друзям і побратимам загиблого Героя.
Велика шана і вдячність кожному українському Герою!