Бражники під балконом міського голови та відмова від «гоління під нуль»: що Кривий Ріг може взяти з досвіду Львова у догляді за газонами

Ще донедавна доглянутий міський газон асоціювався з коротко підстриженою травою. Однак через спекотні літа такий підхід дедалі частіше виявляється неефективним, адже в середині літа багато газонів перетворюються на випалені сонцем ділянки землі, які потребують постійного поливу та частого догляду.

Саме тому все більше міст України змінюють підходи до косіння трави та переходять до створення квітучих (мавританських) луків і ділянок із природним різнотрав'ям, які не потрібно регулярно косити. Вони довше залишаються зеленими, утримують вологу в ґрунті, приваблюють бджіл і метеликів та сприяють збереженню міського біорізноманіття.

Для степового та промислового Кривого Рогу ця тема особливо актуальна. Через спекотний клімат, дефіцит вологи та велику кількість пилу, утримання традиційних газонів стає дорогим. Натомість природне різнотрав'я допомагає економити воду, зменшує запиленість повітря, охолоджує міський простір.

В Україні є успішні приклади, де змінили підхід до утримання міських газонів. У Вінниці ще у 2023 році запустили проєкт «Луки Вінниці» і висіяли лугові ділянки. Серед трав – дикий мак, морква дика, волошка синя, деревій звичайний і інші. Полтава також долучилась до цього тренду і місто висаджує стійкі до спеки міські луки на п'яти пілотних локаціях. У минулому році до цієї хвилі приєдналося й Запоріжжя. У Києві за 2023-2024 роки створили 39 ділянок, де повністю відмовились від косіння, та ще 17 ділянок, де висаджують луки. Опитування показало, що кияни підтримують збільшення площ без скошування різнотрав'я.

Львівський кейс: техніка замість ручної праці та диференційований підхід

Про оптимізацію покосів та догляд за газонами у Львові розповіла журналістці “Першого Криворізького” заступниця директора Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (раніше — начальниця Управління екології ЛМР) Олександра Сладкова.

«Думаю, що абсолютно всім нашим містам знайома проблема, коли на початку травня ми бачимо зелену красиву травичку з кульбабками, вона така зелена, соковита і класна. І тут раптом хтось приходить з мотокосою і починає це все “голити під нуль”. І вже наступного дня ми бачимо просто скошену траву, розкидану довкола, яка вигоріла повністю. Тобто єдиний красивий газон ми бачимо тільки до початку травня і після того ми весь рік бачимо “лисі” страшні газони», — описує ситуацію Олександра Сладкова.




Проблема цього криється у застарілих нормах утримання зелених насаджень. Тому, як тільки вона починає підростати, її одразу скошують.

Пані Олександра розповіла, що почала вивчати це питання і цікавитись досвідом інших європейських країн. Виявилось, що там в містах заборонено використання мотокоси, адже вона розриває листок, травинку.
Тому, у Львові почали прописувати в тендерах вимоги щодо використання самохідних газонокосарок з лезами, які забезпечують рівний зріз.

“Крім того, ми зобов'язали завжди збирати залишки трави. Більш сучасні газонокосарки роблять це самі, і вони ще іноді мульчують, тобто подрібнюють цю траву і розкладають її далі як добриво. Інші просто можуть збирати це в бак. І це вже дало результати. Тобто газони стали в набагато кращому стані”, - зазначила Олександра Сладкова.




Ще один важливий етап — диференціація підходу. Львів розділив травники на категорії.

- Партерні газони (інтенсивний догляд): Ділянки в парках, де люди відпочивають.

“Ми зрозуміли, що проблемою номер один було те, що просто в місті було мало якісних газонів і через це їх почали ремонтувати. Ремонт газону - це дуже дорого, але в парках і на основних площах, де були відремонтовані газони їх одразу починали якісно засівати тією травою, якою треба. І виявилося, що якщо їх косити два рази на місяць, то вони стануть ще кращими”, - розповіла Олександра Сладкова.

Експертка зазначила, що якщо потрібен гарний газон, по якому хочеться ходити, сидіти на ньому, то його потрібно один раз якісно відремонтувати і продовжувати підтримувати в гарному стані.

- Травники звичайні: це ділянки природного різнотрав'я. Переважна частина в парках і на інших міських територіях. Їх косять не так як партерні газони - до 5 см, а вище - приблизно до 10 см і роблять це рідше — раз на два-три місяці, що дозволяє траві менше висихати.

Ціна квітучої естетики: Бражники на площі Ринок та помідори з компосту

Окрім збереження природного різнотрав'я, у Львові експериментували і зі спеціальним засіванням декоративних квітучих лук. Олександра Сладкова чесно визнає: це непростий і недешевий шлях.

Перший досвід був курйозним — придбане за кордоном насіння виявилося старим і погано проростало.
“Перші два мішка я привезла з-за кордону сама і сказала: Давайте щось засіємо. Але вони не захотіли так класно проростати”, - згадує експертка.

Надалі замовляли свіжі суміші, і це виявилося «недешевою штукою». Окрім вартості насіння, створення такої луки потребує специфічного догляду та вирішення естетичних викликів.

«З різнотрав'ям важко. Воно починає працювати в червні, липні. До того це не дуже красиво... Тому, відповідно, треба оцю от порожнечу весняну чимось заповнювати», — ділиться досвідом Олександра Сладкова.

На клумбі біля меморіалу Небесної Сотні знайшли вихід: весною там квітнуть тюльпани, а після них піднімається різнотрав'я.




Інший експериментальний майданчик облаштували в самому центрі — на площі Ринок (перед балконом міського голови), Там висадили багаторічники та різнотрав'я. Попри спочатку неоднозначну реакцію містян, результатом стало повернення біорізноманіття: на клумбі посеред розпеченого центру міста з'явилася велика кількість комах-запилювачів.

«Успіх був тоді, коли я раптом зрозуміла, що я там бачу бражника... на площі Ринок посеред розпеченого міста», — згадує Олександра Сладкова.

Експерименти продовжуються, і іноді природа підносить сюрпризи. Одного разу клумби підживили компостом з місцевої компостувальної станції і разом з декоративними травами там проросли помідори та кабачки. Це виглядало неочікувано, але, за словами пані Олександри, навіть естетично та цікаво.

Економіка та механізація

Досвід Львова довів, що справжній партерний газон, по якому можна ходити чи сидіти в парку — це найдорожчий елемент ландшафту (вимагає якісного ґрунту, частого косіння 1–2 рази на місяць та поливу). Для решти територій використовують концепцію травників та різнотрав'я.




Також Олександра Сладкова розповіла про розрахунки, які показують, що косіння газонокосаркою дешевше на одиницю площі, ніж ручне. Одна сучасна машина з водієм здатна замінити 27 людей з мотокосами і зробити роботу якісніше.

Щодо економії на рідшому косінні, то у Львові спочатку аргументували це потребою збирати кошти на дрони для ЗСУ, що допомогло мешканцям легше сприйняти зміну вигляду газонів. З часом люди звикли, і різниця між станом газонів у Львові та містах, де продовжують косити «в нуль», стала очевидною.




Також Олександра Сладкова відмічає, що не менш важливими є і екологічні “плюси” від зміни підходу до догляду за газонами - збереження вологи та пилопригнічення та зниження температури:

- Щільний і високий трав'яний покрив затримує дощову воду, пришвидшує її всмоктування та не дає змивати ґрунт на доріжки (звідки він перетворюється на пил).
- Покрив запобігає висиханню та вигоранню землі, попереджаючи утворення сухостою, «лисих» ділянок і ефекту опустелювання.
- Поява різнотрав'я залучає велику кількість комах-запилювачів (джмелів, бджіл тощо).
- Повноцінний зелений покрив захищає ґрунт від перегріву та випаровування вологи порівня
но з випаленою до землі травою та відкритим ґрунтом під розпеченим сонцем.

“І, звісно, температура. Тобто іти поруч з вигорілим і не вигорілим газоном - це різні речі. Звісно, що поруч з кущами ще набагато приємніше. Досконалості немає межі. Але можна почати з того, щоби просто зрозуміти, що лисий газон - це дуже погано”.

Щодо боротьби з інвазивними рослинами, пані Олександра зазначила, що вони починають рости там, де є несприятливі умови для місцевих рослин.

“Тобто, коли ми робимо сприятливі умови для місцевих рослин, інвазивні поширюються набагато менше. Але забезпечення сприятливих умов для місцевих рослин на дуже деградованих грунтах може бути просто дуже коштовним”, — пояснює експертка.

Тому, в першу чергу Олександра Сладкова радить мати мапу міста, з теоретичними очагами амброзії і вже точково працювати там гербіцидами.

З чого почати Кривому Рогу

Олександр Сладкова одразу зазначила, що вона розуміє, яка величезна територія у Кривого Рогу:

“Це величезні масштаби, просто неймовірні. І я це розумію. І скоріше за все з інвазивними рослинами набагато більша проблема. Тому перше, це пробувати диференціювати підхід”..

Можна почати з того, щоб виділити кілька типів догляду а різними локаціями. Наприклад, виділити місця, де будуть на газонах сидіти люди чи ходити по ним, але врахувати, що такі партерні газони коштовні. В місцях, де потрібно, щоб не збирався пил, відходити від потреби, а не від норми про висоту трави.

«Пробувати ставити цілі і експериментувати», — підсумувала Олександра Сладкова.