Важливо

Чи справді в АТБ Кривого Рогу є дефіцит продуктів

Чи справді в АТБ Кривого Рогу є дефіцит продуктів

Фото: Перший Криворізький

Наприкінці червня в мережі почали з'являтися чутки про проблеми з постачанням товарів першої необхідності до мережі АТБ. Російські інтернет ресурси кричали про пусті полиці у кількох регіонах країни.


«Найбільше не вистачає бакалії, напоїв та засобів гігієни. Перебої з поставками вже фіксують у Дніпрі, Кривому Розі, Харкові, Миколаєві, Полтаві та Кам'янському», — йдеться в дописі російського Telegram-каналу.

Тим часом у головному офісі АТБ заявили: ситуація з постачанням продуктів повністю контрольована. Кривий Ріг перебоїв з постачанням практично не відчув, а в Дніпрі нестача не стосувалася товарів першої необхідності. Її ліквідували протягом доби.



«Ситуація з поставками продуктів в магазини АТБ цілком контрольована».

Чутки про дефіцит почали активно поширюватися у соцмережах одразу після російських ударів по логістичній інфраструктурі компанії. Нагадаємо, 3 червня російський дрон знищив розподільчий центр корпорації АТБ. За словами начальника управління корпоративних комунікацій компанії Сергія Демченка в коментарі Супільне Дніпро, цей об'єкт забезпечував товарами близько трьохсот магазинів у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Згодом ворог завдав ще одного удару — цього разу по потужностях компанії на Харківщині.

Проте, в АТБ визнають: наслідки атак відчули окремі магазини у прифронтових регіонах.

«Йдеться про тимчасове зменшення обсягів окремих категорій товарів, які не є критично необхідними. Наприклад, чипсів, горішків, деяких різновидів соків та напоїв. Це поодинокі випадки й окремо взяті магазини», — пишуть на офіційній сторінці АТБ.
Щоб не допустити перебоїв із продуктами та товарами першої необхідності, компанія вже перебудовує логістичні маршрути та ланцюги постачання. Тож поки соцмережі сіють паніку, в АТБ запевняють: продукти з полиць нікуди не зникають.

А звідки фейки?


Неправдива інформація почала розповсюджуватися з низки ресурсів у телеграмканалі. Один з таких, Шейх Тамір. Телеграм-канал «Шейх Тамир» позиціонує себе як політичний та новинний ресурс російською мовою. Автором каналу вважають блогера Таміра Шейха (справжнє ім'я, за даними відкритих джерел, - Максим Шейх), який регулярно коментує події в Україні, Росії та світі. Канал не є зареєстрованим ЗМІ й не дотримується журналістських стандартів перевірки інформації. Багато дописів подаються без посилань на першоджерела. Українські фактчекерські проєкти та дослідники дезінформації неодноразово звинувачували канал у поширенні фейків, маніпуляцій та проросійських наративів. Зокрема, про це писав проєкт Detector Media.

Ще один ресурс, який також розповсюджував фейки «Павел Онищенко НОВОСТИ», який поширив повідомлення про нібито дефіцит товарів в українських магазинах АТБ із посиланням на українські публікації та скарги користувачів. Телеграм-канал «Павел Онищенко НОВОСТИ» є авторським політичним ресурсом, який веде харківський активіст і блогер Павло Оніщенко. Сам канал позиціонує себе як «авторський політичний канал» і має проросійську аудиторію. Про власника відомо, що до повномасштабного вторгнення Оніщенко був керівником харківської громадської організації «Потон». Після початку війни він виїхав з України, а згодом почав вести діяльність із території Росії.

У 2023 році українські правоохоронці заочно повідомили йому про підозру, зокрема у державній зраді. За даними слідства, на той момент він перебував у Москві та публікував матеріали з виправданням дій РФ. У 2025 році щодо нього були запроваджені персональні санкції РНБО України.



Як часто російська пропаганда використовує подібні фейки пов'язані із українськими продовольчими мережами?


У 2022 активно чи не вперше з початку війни розповсюджувався фейк про продаж гуманітарної допомоги в супермаркетах АТБ. Навесні 2022 року російські ресурси поширювали відео з товарами польського виробництва на полицях АТБ у Харкові та заявляли, що мережа нібито продає гуманітарну допомогу, надану Польщею. Компанія спростувала ці звинувачення, пояснивши, що йшлося про звичайний імпорт товарів з Польщі, який здійснювався для забезпечення продовольчої безпеки країни.

Згодом дезу про «тотальний дефіцит продуктів» в українських супермаркетах у 2024 році. У жовтні 2024 року російські Telegram-канали поширювали відео нібито з магазину АТБ у Житомирі, де були майже порожні полиці. Пропагандисти стверджували, що в Україні зникли крупи та борошно. Насправді відео було зняте ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в Кам'янському, коли через бойові дії справді були тимчасові логістичні труднощі. Пропагандисти використали старі кадри, як нові.

У тому ж 2024-му, стався фейк про підготовку до окупації Херсона через супермаркети. На початку 2024 року російські Z-канали поширювали відео, де на цінниках в АТБ нібито були вказані ціни не лише в гривнях, а й у російських рублях. Пропагандисти заявляли, що українців «готують до змін». Фактчекери з'ясували, що відео було сфальсифіковане: за вказаною адресою такого магазину не існувало, а ціни на товари не відповідали реальним.

І цьогріч у січні ми спростовували черговий фейк проросійських Telegram-каналів про нібито масове закриття супермаркетів у Києві та області через відсутність електроенергії. Автор допису, проросійський пропагандист та поширювач дезінформації Антон Гура, заявляє, що «не витримують генератори», згадує мережі АТБ і «Сільпо», а також робить емоційні висновки про «початок катастрофи» в країні.

Чи можна довіряти таким ресурсам?


Як джерелу оперативної та перевіреної інформації, без додаткової перевірки довіряти не варто. Бо, канал не є зареєстрованим медіа і не дотримується стандартів журналістики: у багатьох дописах відсутні посилання на першоджерела або незалежні підтвердження. Значна частина контенту містить авторські оцінки, політичні судження та емоційні висновки, які подаються як факти.

Важливо!


Якщо ви використовуєте подібні канали як джерело інформації, варто перевіряти такі повідомлення через кілька незалежних джерел, особливо коли йдеться про новини про війну в Україні, політику чи надзвичайні події.

Загалом же, схема російської пропаганди повторюється: використовуються старі відео, поодинокі випадки, наслідки російських обстрілів або відверто змонтовані ролики. Мета таких інформаційних кампаній — посіяти паніку серед населення та створити враження, що українська економіка не здатна забезпечити людей товарами.

Перевірте свої знання щодо ситуації з дефіцитом продуктів у Кривому Розі — пройдіть короткий тест.


Посилання скопійовано в буфер обміну