Скролиш, віриш, втомлюєшся: як ШІ впливає на дезінформацію і змінює наше мислення
Фото: Перший Криворізький
Головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна пояснила редакції «Першого Криворізького», як штучний інтелект змінює сучасну дезінформацію, чому пропаганда переходить від переконання до маніпуляції мисленням і як не загубитися у світі інформаційного шуму.
Від пропаганди до «слопаганди»
Сьогодні дедалі частіше використовують термін «слопаганда» — поєднання англійського слова slop («сміття») і пропаганди.
Йдеться не лише про брехню. Головна проблема — масове засмічення інформаційного простору дешевим, швидким і емоційним контентом, який нескінченно поглинає увагу людей.
Вертикальні короткі відео, нескінченний скролінг, емоційні заголовки, ШІ-генеровані персонажі — усе це створює шум, у якому стає дедалі важче відрізняти правду від маніпуляції.
«Якщо раніше пропаганда намагалась нас в чомусь переконати, то зараз вона намагається вплинути на те, як люди думають», — пояснює Аліна Тропініна.
Дипфейки вже не тільки про політиків
Якщо у 2023 році головною темою ШІ-фейків були політики та військові, то тепер спектр значно ширший.
Серед нових тенденцій — дипфейки священників, фальшиві «вуличні опитування», вигадані журналістські сюжети та штучно створені конфлікти на релігійному чи соціальному ґрунті.
За словами Тропиніної, у соцмережах активно поширюються відео, де нібито священники провокують релігійну ворожнечу або озвучують радикальні заяви. Але це повністю згенерований контент.
І якщо раніше користувачі ще могли впізнати штучний інтелект за очевидними помилками, то зараз це стає дедалі складніше.
Як відрізнити фейк
Нещодавно головною ознакою згенерованих зображень були руки: зайві пальці, викривлені кисті, неприродні форми. Сьогодні ці помилки майже зникли.
Натомість фактчекери радять звертати увагу на інші деталі:
- текст і написи на зображеннях;
- дивні набори символів;
- емблеми та логотипи;
- підписи на формі військових;
- назви медіа;
- дрібні елементи у фоні.
Саме текстові елементи ШІ досі відтворює нестабільно. На вивісках можуть з'являтися безглузді символи, а логотипи медіа — виявлятися вигаданими.
Як штучний інтелект здешевив дезінформацію
За словами Аліни Тропиніної ШІ радикально здешевив виробництво дезінформації.
Раніше для масштабних інформаційних кампаній потрібні були дизайнери, редактори, тролі, ботоферми, монтажери, копірайтери тощо. А тепер значну частину цієї роботи виконує штучний інтелект.
ШІ генерує тексти, створює фото й відео, озвучує персонажів, імітує активність у коментарях та навіть підтримує дискусії від імені «звичайних людей».
Відредагувати реальність
Один із найабсурдніших кейсів, який згадує Тропиніна, — фото людей із гуманітарною допомогою, де ШІ замінив коробки на голови свиней.
Зображення поширювали як доказ нібито «абсурдної гуманітарної допомоги».
Інший популярний формат — редагування фотографій дітей чи військових. Наприклад, ШІ додає школярам військові елементи на одяг, після чого це подають як «доказ мілітаризації дітей».
Такі фейки особливо небезпечні, бо базуються на реальних фотографіях.
«Навіть якщо це ШІ — то що?»
Одна з найбільш тривожних тенденцій — байдужість аудиторії до самого факту підробки, відмічає Тропиніна.
У коментарях під фейковими відео дедалі частіше можна побачити реакцію: «Навіть, якщо це штучний інтелект, то що? Це ж все одно правда».
Саме це, на думку Тропиніної, є головною метою сучасної пропаганди.
Йдеться вже не про переконання людини в конкретному фейку. Мета — зруйнувати саму звичку перевіряти інформацію. Людина втомлюється від потоку суперечливого контенту. І саме тоді пропаганда виграє.
Мета-війна за мислення
Сучасна інформаційна війна дедалі більше схожа на боротьбу за спосіб мислення людей.
Мета-війна прагне дезорієнтувати, виснажити й позбавити бажання аналізувати.
Для цього використовують:
- постійний інформаційний шум;
- суперечливі версії подій;
- емоційні тригери;
- масове повторення однакових наративів.
Особливо добре працюють теми, які зачіпають емоції, зокрема релігія, мігранти, військові, діти, тощо.
Сьогодні люди дедалі частіше починають бачити ШІ навіть там, де його немає. Наприклад, звичайні тексти можуть називати «згенерованими», бо автор використовує довгі тире чи правильну структуру речень. Тобто суспільство поступово переходить від надмірної довіри — до надмірної підозрілості.
Чому фейки працюють
Аліна зазначає, що людський мозок схильний вірити тому, що бачить часто. Це називають «ілюзією правди»: якщо людина постійно натрапляє на однаковий меседж у різних місцях, він починає здаватися правдивим.
ШІ дозволяє масштабувати це явище до небачених масштабів. Тисячі постів, відео й коментарів можуть одночасно просувати один і той самий наратив — і поступово він стає частиною інформаційної реальності.
Як не потонути в інформаційному шумі
Головна порада фактчекерів звучить просто — зупинитися.
Перед тим як поширювати емоційну новину чи відео, варто:
- перевірити джерело;
- знайти першоджерело;
- подивитися, чи пишуть про це інші медіа;
- звернути увагу на деталі;
- дати собі кілька хвилин на аналіз.
Тропиніна також радить свідомо контролювати власне інформаційне споживання.
«Нам дуже важливо зберегти той момент, коли ми ще можемо критично мислити. Тому що, якщо ми цілий день споживаємо купу інформації, цей ресурс виснажується», — пояснює вона.
Постійний скролінг виснажує увагу. А виснажена людина значно легше піддається маніпуляціям.
Чого чекати далі
Аліна говорить, що штучний інтелект нікуди не зникне. Він стане ще глибше інтегрованим у медіа, соцмережі, пошукові системи й повсякденне життя. Тому головним викликом стає навчання співіснувати з ШІ.
І, можливо, найважливіша навичка майбутнього — це здатність не втратити здоровий глузд у світі, де реальність дедалі частіше виглядає як згенерований контент.
Чи зможете ви вижити в океані інформаційного сміття?
Перевірте, чи розпізнаєте ви ознаки ШІ-контенту, розумієте, що таке «слопаганда», і знаєте, як не потрапити в пастку маніпуляцій після перегляду матеріалу 1kr.ua. Пройдіть цей короткий тест, який займе 3-5 хвилин вашого часу.