Як Росія роками бреше про «режим тиші» до 9 травня

Росія щороку оголошує “перемир'я” до 9 травня, але щороку це закінчується однаково: у 2022-му — обстрілами українських міст, у 2023-му — масованими ракетними ударами, у 2024-му — атаками по енергетиці, а у 2025-му — “режимом тиші”, якого так ніхто і не побачив.

На тлі чергових заяв Кремля про “режим тиші” аналітики Інституту вивчення війни (ISW) наголосили: жодне довготривале перемир'я не може працювати лише на словах або в односторонньому форматі. Після того як Росія фактично проігнорувала оголошене Україною припинення вогню, в ISW заявили, що будь-які домовленості про паузу у бойових діях повинні бути офіційно погоджені всіма сторонами та супроводжуватись чіткими механізмами контролю. Як Росія роками брехала про перемир'я до «Дня побєди» — у матеріалі.

2022 рік

У перший рік російського повномасштабного вторгнення 9 травня не стало винятком.

Росія завдала ракетних ударів по місту Одеса. Випустили кілька ракет по цивільній інфраструктурі — постраждали будівлі, є загиблі та поранені. Паралельно тривали інтенсивні бої на Донеччині, зокрема в районі Маріуполя, де на той момент ще тривала облога «Азовсталі». Обстріли також фіксувалися на Сумщині та в інших прифронтових регіонах.

2023 рік

Наступного року Росія перейшла до масованих ракетних атак. У ніч на 9 травня росіяни випустили десятки крилатих ракет — частину вдалося збити, але уламки падали в різних регіонах. Під ударом опинився Київ. Ракети запускали стратегічні бомбардувальники, уламки спричиняли пожежі та руйнування. Постраждали також інші області України.

2024 рік

У 2024-му акцент змістився на енергетику. 8 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку — десятки ракет і дронів по всій країні. Під удар потрапили об'єкти генерації електроенергії у кількох областях. Тоді вони пошкодили теплоелектростанції, газову інфраструктуру, електромережі.

Постраждали цивільні: поранені, зруйновані будинки, знищене майно.Одеську область масовано атакували дронами. І все це — на фоні розмов про «перемир'я».

2025 рік

Росія оголосила так зване триденне «припинення вогню».Формально — з опівночі 8 травня. Насправді ж — бойові дії не зупинилися. Вже в перші години після початку «перемир'я» російська авіація скидала керовані бомби на Сумщину. Було зруйновано житлові будинки, є постраждалі. На Харківщині дрон влучив у цивільний автомобіль — були поранені жінки. На Херсонщині та Запоріжжі — обстріли і атаки дронами.

На Донеччині — штурмові дії.

Росія використовувала цю «паузу» для перегрупування, підвезення техніки і підготовки нових атак.

2026 рік

Сценарій повторюється. Російська сторона знову заявляє про «перемир'я» на 8–9 травня. Але паралельно — з боку росіян лунають погрози нових ударів, зокрема по столиці.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив: Росія продовжує атакувати українські міста щодня, і ці заяви про «тишу» не мають нічого спільного з реальністю.

Він підкреслює:Путін продовжує маніпулювати темою «перемир'я». Президент Володимир Зеленський також зазначає: жодних офіційних пропозицій про припинення вогню Україна не отримувала. І додав: говорити про «одноденну тишу», паралельно продовжуючи вбивати людей — це відверта маніпуляція.

У ISW пояснили, що потрібно для реального перемир'я

Аналітики Інституту вивчення війни нагадали, що у період з 4 по 6 травня 2026 року російська армія здійснила дві масштабні хвилі атак по території України із застосуванням балістичних ракет та ударних дронів. Ці обстріли призвели до значної кількості жертв серед цивільного населення. При цьому атаки відбулися вже після того, як президент України Володимир Зеленський оголосив про припинення вогню з 6 травня — у відповідь на заяви Кремля про нібито “перемир'я” на 8 та 9 травня.

Попри це, російські війська не лише не припинили атаки, а й продовжили обстріли українських міст та регіонів. Більше того, Кремль спробував перекласти відповідальність на Україну, заявивши про нібито порушення режиму тиші з боку Києва. Зокрема, російська сторона звинуватила Сили оборони України в ударі по окупованому Джанкою в Криму, який начебто стався вже після початку “перемир'я”.


Водночас в ISW звернули увагу на важливу деталь: окупаційний “глава” Криму Сергій Аксьонов повідомив про атаку вже після опівночі, хоча фактично удари безпілотників по анексованому півострову відбулися ще до 22:30. Аналітики підкреслюють, що бойові дії, які проводяться до офіційного початку перемир'я, не можуть вважатися його порушенням.
В Інституті вивчення війни також зазначили, що подібні звинувачення з боку Росії виглядають особливо цинічно на тлі попередніх випадків, коли сама РФ порушувала власні ж заяви про припинення вогню. Зокрема, аналітики нагадали про так зване “великоднє перемир'я” 11-12 квітня, під час якого російські військові стратили чотирьох українських військовополонених.

ISW наголошує: без чітко прописаних умов, міжнародного моніторингу та механізмів контролю жодне припинення вогню не буде стабільним. Для реального перемир'я необхідне офіційне погодження всіх сторін, залучення незалежних спостерігачів і навіть відведення військ від лінії фронту, щоб мінімізувати ризики провокацій та нових ескалацій. Однак уже в перші хвилини після початку оголошеного Україною режиму тиші Росія вкотре продемонструвала повне ігнорування будь-яких домовленостей. Одразу після опівночі 6 травня російські війська атакували Україну ударними безпілотниками та керованими авіабомбами.


Під час повітряної тривоги вибухи пролунали у Запоріжжі та Дніпрі. Повітряна небезпека охопила одразу кілька областей — Дніпропетровську, Чернігівську, Запорізьку, Харківську, Донецьку та Сумську. Упродовж ночі Повітряні сили України повідомляли про рух російських дронів у напрямку Павлограда, Харкова, Ізюма та Вільшан. Крім того, російська тактична авіація запускала керовані авіабомби по Сумщині, Харківщині, Донеччині та Запорізькій області.
Фактично Росія вкотре повторила вже знайомий сценарій: спочатку — гучні заяви про “перемир'я”, а вже за кілька годин — нові удари, атаки та спроби перекласти провину на Україну.