Скринінг 40+: що потрібно знати і які міфи заважають пройти обстеження

Скринінг 40+: що потрібно знати і які міфи заважають пройти обстеження

Фото: Перший Криворізький

Поки нічого не болить — здається, що до лікаря можна не поспішати. Але після 40 років багато захворювань уже можуть розвиватися непомітно — без симптомів і попереджень. І часто люди дізнаються про них запізно. Саме для цього існує скринінг 40+ — регулярні обстеження, які допомагають виявити ризики на ранніх стадіях. Попри це, навколо програми досі багато міфів: від «мені це не потрібно» до «це не має сенсу». Редакція «Першого Криворізького» разом із лікарем мамологом-гінекологом Олегом Шевченком розібрала найпоширеніші з них.


Міф: Якщо нічого не турбує, обстеження не потрібне


Правда: Саме тоді скринінг і потрібен.

Це найпоширеніший міф. Люди звикли: є біль — йду до лікаря, немає — значить усе добре. Але в реальності багато серйозних захворювань довго розвиваються «тихо». Скринінг — це не лікування, а перевірка на ранньому етапі.

«Скринінг — це виявлення захворювань саме в безсимптомної групи населення. Коли є скарги — це вже не скринінг, а прицільна діагностика і лікувальні рекомендації в залежності від встановленого діагнозу, — пояснює лікар.
Наприклад, підвищений холестерин, ранні зміни судин або онкологія можуть роками не давати жодних сигналів.


Міф: Скринінг потрібен лише тим, у кого є хвороби в сім'ї


Правда: Потрібен усім, але для когось — раніше або частіше.

Генетика важлива, але вона не єдина визначальна. Якщо у родині були серйозні захворювання, лікар може рекомендувати почати обстеження раніше або проходити їх частіше. Але базовий скринінг після 40 — це рекомендація для всіх.

«Якщо онкологію, наприклад — рак кишківника, виявлено до 40-ка років, то всі родичі під скринінг даної патології підпадають на 10 років раніше», — зазначає лікар.

Міф: Якщо почуваюся здоровим — можна відкласти на кілька років


Правда: Відкладаючи скринінг ви можете ризикувати своїм здоров'ям

Після 40 років в організмі вже накопичуються зміни — навіть якщо людина їх не відчуває. Лікар пояснює це просто: це вік, коли вже сформувався спосіб життя — і його наслідки починають проявлятися. Регулярність тут важливіша за разове обстеження.

Міф: Скринінг — це платно


Правда: Базові обстеження можна пройти безкоштовно.

Програма передбачає фінансування базових аналізів і перевірок — 2 000 гривень.
Її мета — перевірити найпоширеніші ризики:
  • серцево-судинні захворювання,
  • порушення рівня цукру,
  • частину онкологічних процесів.

Водночас лікар зауважує: програма ще розвивається, тому доступність може відрізнятися залежно від міста і конкретного медзакладу.

Міф: 2 000 гривень — замало для повного обстеження


Правда: Це не «повне обстеження», а базовий старт.

Скринінг не має на меті перевірити весь організм до деталей. Його задача — знайти можливі відхилення і визначити, чи потрібно рухатися далі.

«Це інструмент, який може показати “дзвіночки” — чи потрібно більш глибоке обстеження», — пояснює лікар.
Якщо є відхилення — лікар направляє до вузького спеціаліста.


Міф: Скринінг серця потрібен лише при болях у грудях


Правда: Біль — це часто вже пізній симптом.

Серцево-судинні захворювання — №1 причина смертності у світі. І дуже часто перші симптоми з'являються вже на стадії ускладнень. Скринінг дозволяє оцінити ризики атеросклерозу та зміни тиску. Таким чином — запобігти інфаркту чи інсульту, а не реагувати після.

Міф: Перевірка цукру потрібна лише людям із зайвою вагою


Правда: Порушення можуть бути у будь-кого.

Цукровий діабет 2 типу часто розвивається поступово і без симптомів. Людина може роками не знати про проблему — поки не з'являться ускладнення. Саме тому рівень глюкози перевіряють навіть без очевидних факторів ризику.

Міф: Ментальне здоров'я — необов'язкова частина скринінгу


Правда: Воно безпосередньо впливає на фізичний стан.

Це один із найбільш недооцінених аспектів. Стрес запускає гормональні реакції:
  • підвищується кортизол,
  • змінюється рівень інших гормонів,
  • це впливає на серце, судини, репродуктивну систему.

«Ментальне здоров'я має йти паралельно з фізичним. Це не другорядна історія», — наголошує лікар.
Він також зазначив, що нерідко фізичні симптоми з'являються саме через стрес — без органічних причин.

Міф: Якщо результати нормальні — перевірятися більше не потрібно


Правда: Скринінг має бути регулярним.

Організм змінюється через вік, спосіб життя та стрес.

«Ми можемо змінитися навіть за рік. Скринінг не повинен бути разовою історією», — пояснює лікар.

Міф: Скринінг можна пройти один раз у житті


Правда: Це системна профілактика

Разове обстеження — це просто «знімок» стану на конкретний момент. Скринінг — це динаміка: як змінюється організм з часом.

Міф: Обстеження шкідливі або виснажливі


Правда: Більшість процедур — прості і швидкі.

Йдеться про базові речі:
  • аналіз крові,
  • вимірювання тиску,
  • базові інструментальні обстеження.

Вони не шкодять організму і займають небагато часу.

Міф: Скринінг не допомагає знайти хвороби


Правда:
Це головний інструмент раннього виявлення

Саме завдяки скринінгу можна виявити захворювання на ранній стадії, обійтися змінами способу життя та уникнути складного лікування.

«Краще скоригувати звички, ніж потім лікуватися препаратами», — говорить лікар.

Міф: Програма підходить лише людям із проблемами


Правда: Вона створена для здорових людей.

Скринінг — це про профілактику, а не про лікування. Його завдання — не допустити, щоб людина перейшла в категорію пацієнтів.

Міф: Скринінг не актуальний для чоловіків


Правда: Чоловіки навіть більше в групі ризику

Чоловіки частіше відкладають візити до лікаря, мають шкідливі звички, пізніше звертаються по допомогу. Тому для них скринінг не менш, а іноді й більш важливий.

Міф: Держава не контролює результати


Правда: Дані фіксуються, а заклади працюють за договорами.

Медзаклади, які беруть участь у програмі, мають відповідати вимогам. Результати обстежень вносяться в систему, а лікарі працюють у визначених рамках.

Міф: Скринінг нічого не змінює у житті


Правда: Це часто точка, з якої починаються зміни.

Результати обстежень дають людині розуміння де є ризики, що потрібно змінити та на що варто звернути увагу. Це не «страшилка», а інструмент контролю.

Міф: Подати заявку складно


Правда: Процес максимально спрощений.

Більшість етапів — цифрові, і не потребують складної бюрократії.

Читайте також: Де пройти скринінг 40+ у Кривому Розі та районі

Редакція радить дотримуватися здорового способу життя, регулярно проходити обстеження та звертатися до лікарів, які працюють за принципами доказової медицини, а не спираються на міфи чи застарілі підходи.

Безоплатно проконсультуватися можна у свого сімейного лікаря або лікарки, з якими укладена декларація. Фахівець підкаже, які обстеження вам потрібні, як часто їх проходити та до яких спеціалістів звернутися за потреби.

Більше матеріалів про розвінчання поширених міфів щодо різних захворювань — у спецпроєкті «Першого Криворізького».

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Посилання скопійовано в буфер обміну