У Кривому Розі доглядача кладовища судять за фальшиві документи та захоплення землі

Земля під басейн-гараж і люди, які «кидаются на тракториста»: що вирішить суд? У Криворізькому районному суді під головуванням судді Світлани Суботіної за участі прокурора Романа Шияна та адвоката Ігора Шаповалова триває слухання кримінальної справи по звинуваченню доглядача одного з криворізьких кладовищ у використанні завідомо підробленого документу та шахрайстві. Це та історія, що свого часу наробила багато галасу. Вона стосується захоплення комунальної землі у безпосередній близькості до житлових будинків №№29, 31,33 на пр. Університетському (раніше Гагаріна) під будівництво чотирьох гаражів. Детальніше про все — у статті «Першого Криворізького».

«Ну ми ж в Крівом Рогу живьом»

Згідно з паперами, пан доглядач зміг орендувати шмат комунальної землі у житловій забудові в історичному ареалі Соцмісто на тій підставі, що у нього там недобудований гараж готовністю 25%. Хоча ніякого гаража, навіть готовністю 25%, там ніколи не було і нема, його будувати ніхто навіть не починав. Натомість є засипаний землею відкритий басейн, який видається за недобудований гараж.



Так от справу слухали-слухали два роки, допитали представника потерпілої особи, свідків, дослідили матеріали кримінального провадження, відповідно до визначеного порядку розгляду справа уже йшла до завершення. Аж тут з’ясувалось, що підсудний хоче щось заявити суду. Тож для узгодження його позиції з адвокатом у слуханні було зроблено перерву, яка ну дуже затягнулась: не раз і не два підсудний приходив без адвоката через неможливість останнього бути присутнім, то не міг бути присутнім сам. І ось нарешті, нарешті в один із днів минулого тижня інтрига мала розкритись: що ж підсудний заявить суду?

І він заявив, що то все не він, а... Володя. Всі документи, мовляв, на його ім’я оформляв «мальчик Володя», який раніше працював у органах і казав, що він «юридически подкован».

Але ні прізвища, ні телефона того «мальчика Володи» підсудний не знає, бо телефон у нього вилучили.
- А звідки вам відомо, що він у органах працював? - поцікавився прокурор.



- Ну мы ж в Кривом Рогу живём, - була відповідь підсудного.

«Я особо нигде не расписывался»»

Даючи пояснення по суті пред’явленого звинувачення, підсудний також розповів, що давно хотів збудувати щось «типа гаража», але не було часу для цього. А у 2022 чи 2023 році, точно не пам’ятає, вирішив будувати. Для цього зв’язався з «мальчиком», який допомагав йому з документами. Сам підсудний, мовляв, «особо нигде не расписывался», тільки щось там про озеленення та ще «какие-то там документы» (обов’язки зі збереження зелених насаджень покладаються на орендатора договором оренди землі - Авт.).

Тобто, через два роки слухання справи в суді підсудний «згадав», що усім документальним оформленням земельної ділянки займався «парень», ні прізвища, ні номера телефона якого він повідомити суду не може. А сам він, мовляв, ніяких «неправильных» документів не робив, сам нікуди не їздив.

«…он привёз мне документы, и начал я строиться. Люди возмутились - сразу стройку прекратили. Так особо не было каких-то (намірів - Авт.) обижать людей и тому подобное. Меня ничего не смутило, потому что оно стоит 20 метров от мусорника, 30 метров от погребов, три метра от железных гаражов». (З пояснень підсудного).

Втім, підсудний не зміг сказати, які саме документи робив для нього «мальчик Володя». «Все. А я - только построить».
У своїх поясненнях він називав засипаний землею відкритий басейн, на місці якого мав намір будувати гаражі, фонтаном.

«Я приехал, посмотрел на этот фонтан, я чётко понимал, что могу использовать этот фундамент на гаражи».
«Там отак-от погреба, отак - железные гаражи. Я уверен, что там 90% без документов тоже стоят. Погреба точно.»

«Не понимаю, как дальше действовать»

Відповідаючи на питання прокурора, підсудний заявив, що він особисто не звертався до державного реєстратора щодо реєстрації права на нерухоме майно та в подальшому - земельної ділянки (на якій це нерухоме майно як начебто знаходиться). Мовляв, «каждый должен заниматься своим делом».

При цьому паспорт громадянина він не втрачав і не відновлював.

Що ж на даний час із будівництвом гаражів на місці засипаної чаші басейну?

- Мы стоим на паузе, потому что не понимаю, как дальше действовать. Людей обижать мне не хочется, - сказав підсудний, зазначивши, що на місце будівництва завезено гравій, відсів.
- Це для фундаменту, чи що? - поцікавився прокурор.
- Ну, его надо было укрепить. Обрыть и укрепить…
- В матеріалах, коли ми досліджували, було видно, що там траншея вирита.
- Да, вокруг этого вырывается траншея, чтоб укрепить старый фундамент.
- Для того, щоб укріпляти старий фундамент, повинен бути фундамент.
- Но там он есть по факту. Фундамент фонтана можно использовать…

Зі знанням справи, як заправський будівельник, кладовищенський доглядач з освітою ПТУ далі розповідав суду, як на місці засипаного землею басейну треба технологічно правильно будувати гаражі.

Тільки прикол, як-то кажуть, у тому, що засипаний землею басейн не є його приватною нерухомістю, що давало б право на відведення йому земельної ділянки. А гаража готовністю 25%, який як начебто належить підсудному, там ніколи не було і нема.

«Начинают кидаться на тракториста»

«Если пригнать туда трактор, сразу выходят жители и начинается митинг. Начинают кидаться на тракториста. То есть, чтоб уйти от этого, как оно есть сейчас, так оно и есть.

То есть, траншея есть, сыпучка есть. Погреба есть, железные гаражи есть. Фундамент на фонтане тоже есть» (З пояснень підсудного.)

У своїх відповідях на питання прокурора і судді він також пояснив, що після того, як будівництво було розпочато і виникли проблеми з мешканцями прилеглих будинків, він не вживав жодних заходів, щоб перевірити достовірність документів, законність чи незаконність їх отримання.



«Люди ж говорят, что оно шось там...»

«Просто не могу этого мальчика найти».

Ба більше, він навіть згоден з мешканцями щодо незаконності будівництва, однак від права власності та його державної реєстрації на недобудований гараж готовністю 25%, якого нема, і на отриману під неіснуючий гараж готовністю 25% землю він не відмовлявся.

- А чому, якщо на даний час ви погоджуєтесь, що певні документи недостовірні? - поставила питання суддя.
- Хочется просто понять, какие документы, и поехать тогда самому и возобновить их, или взять разрешение, - дав відповідь підсудний, яку можна зрозуміти так, що від наміру будувати, причому не гараж, а гаражі, він не відмовився.
- Ваша честь, в 23-ем году все говорили, что мы ухаживаем за этим парком (мається на увазі дворовий сквер на місці засипаного басейну - Авт.). За ним как 40 лет не ухаживали, так и не ухаживают, - вирішив перевести стрілки підсудний, якому належало б відповідати за свої дії.

Ясна річ, як послухати підсудного, то він хотів територію ісключітєльно облагородіть, а мешканців нє абідєть, а просто осчастлівіть гаражами перед вікнами!



В тандемі з адвокатом підсудний стверджував, що він особисто тільки підписував договір оренди землі у міськвиконкомі, а у державного реєстратора Глеюватської сільської ради не був і підпис у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не ставив. Звідки у нього взявся дозвіл на початок будівельних робіт за 2010 рік, не пам’ятає. При цьому, мовляв, умислу заволодіти земельною ділянкою незаконно і спричинити шкоду територіальній громаді у нього не було.

Яким же чином підсудний обрав саме земельну ділянку у дворах будинків на пр. Університетському? Відповідаючи на це питання судді, всупереч реалізованій схемі, згідно з якою у нього там недобудований гараж готовністю 25%, підсудний почав розказувати, що з вибором земельної ділянки «этот Володя и помог». У той же час стверджував: »Я недалеко жил и гулял, я для себя не увидел там ничего такого, что нельзя этого сделать». «У меня желание всегда есть строить». «Я увидел это всё, как говорится, почему бы и нет?»

При цьому довіреності на вчинення дій від його імені ніякому Володі він не надавав.

Як на мене, так усі свідчення підсудного тільки підсилюють обвинувачення його у використанні завідомо підроблених документів. Бо в документах гараж готовністю 25%, який належить підсудному, є, а фізично його нема. Як нема його і в спогадах та думках підсудного. А намагання все звалити на якогось Володю є. Що складно розцінити інакше, аніж намагання уникнути кримінальної відповідальності або як мінімум затягнути розгляд справи.

Однак для адвоката такі свідчення його підзахисного стали підставою для клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Мовляв, підзахисний, як він заявляє, підпису у заяві про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень не ставив, а цей документ є базовим для подальшого набуття права на земельну ділянку. Тому, щоб спростувати чи підтвердити це, треба провести почеркознавчу експертизу, яка б дослідила одне питання: чи виконаний підпис у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності від 29 липня 2022 року від імені потерпілого іншою особою?

Як пояснив адвокат, на інших стадіях кримінального провадження клопотання про проведення почеркознавчої експертизи ним не заявлялось з тієї причини, що йому самому тільки нещодавно, під час підготовки до допиту підзахисного у судовому засіданні, стало відомо, що підпис поставлено не ним.

А мені видається, що вони разом з підсудним під час перерви у судовому засіданні так домовились.
Прокурор висловився проти задоволення клопотання, оскільки докази, зібрані при досудовому розслідуванні і досліджені в суді, є достатніми для того, щоб суд міг вирішити справу по суті. А призначення вказаної експертизи, на його думу, є лише затягуванням стороною захисту справи, у якій всі письмові докази було досліджено в суді ще 9 жовтня 2025 року.

Вислухавши думку сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання. Однак до стадії судових дебатів не перейшли, бо стороні захисту треба «невеличка перерва», аби підготуватись до них. Прокурор зголошувався на невеличку перерву і продовження слухання справи того ж дня. Однак стороні захисту треба перерва не настільки «невеличка».
Тому у слуханні справи знову зроблено перерву до 24 березня, 10.30.

А чи перерва дійсно буде невеличкою, чи знову затягнеться на невизначений термін, впродовж якого обвинувачений знову щось «згадає», дізнаємось. Може, «мальчик» був не один? Може, орудує ціла банда «мальчиков» і «девочек»? Ну, правда…

До речі, допитана в суді державна реєстраторка Глеюватської сільської ради Олена Волос, яка свого часу прибувала в суд давати свідчення зі своїм адвокатом, теж казала, що вона мало що пам’ятає, але, мовляв, якщо процедуру реєстрації на ім’я підсудного вона здійснила, то він звертався особисто.