Локальна доступність: як у Кривому Розі амбулаторія відповідає нормам, але шлях до неї — ні

У Покровському районі Кривого Рогу, на 129 кварталі, є приклад медичного закладу, який справді можна назвати доступним для маломобільних людей. Водночас дорога до нього перетворюється на випробування для маломобільних криворіжців. Такий контраст помітили журналісти «Першого Криворізького» під час інспекції разом із головою ГО «Рух без меж» Юрієм Понькіним.

«Дорога сюди фактично недоступна. Я, наприклад, добирався з боку 129 кварталу, бо тротуари що ліворуч, що праворуч розбиті. Ба більше, вони ще й обнесені бордюрами, тож скористатись ними неможливо.

Я живу за два кілометри звідси, але змушений постійно їхати проїжджою частиною з боку Ставків — просто тому, що нормальних тротуарів немає», — говорить Юрій Понькін.

До початку інспекції, щоб дістатись амбулаторії, Юрій був змушений їхати проїжджою частиною. Причина — фактична відсутність придатних тротуарів. Вони або повністю нерівні, або перекриті високими бордюрами.

На цьому тлі в самої амбулаторії майже зразковий вигляд. Відкрита у 2017 році, вона має:

• зручний пандус із правильним нахилом;
• поручні одразу трьох рівнів — для дорослих, дітей і людей різного зросту;
• широкі двері без порогів;
• тактильні елементи й таблички зі шрифтом Брайля;
• доступ до всіх кабінетів і вбиральні без бар’єрів.

Юрій Понькін говорить, що він свідомо обрав цю амбулаторію, хоча вона розташована далі від дому. У попередній медичній установі він не міг самостійно потрапити навіть до лікаря — кабінети розташовані на другому поверсі, а доступу туди не було.

«Я міг заїхати в хол — і все. Далі треба було когось просити, телефонувати та чекати терапевта і медсестр, щоб вони спустились до мене», — говорить Юрій.

А от у цій амбулаторії маломобільний пацієнт може самостійно зайти до будівлі, пересуватись усередині та отримати послуги без сторонньої допомоги. Але інспекція в межах спецпроєкту «Ок? Чи не ок?» виявила й недоліки:

• сходи в приміщенні не мають контрастного маркування — це небезпечно для людей із порушенням зору;
• у вбиральні поручні встановлені не надто зручно і займають зайвий простір;
• умивальник типу «тюльпан» має опору, яка заважає під’їхати на кріслі колісному.

Зазначимо, що адміністрація амбулаторії пообіцяла врахувати вищезгадані зауваження та виправити їх.

«Амбулаторія відносно нова, тому тут усе зроблено як слід — і це справді класно, можна сміливо ставити плюс. До того ж у кожному кабінеті є додаткові умивальники, тож навіть якщо у вбиральні буде незручно скористатись рукомийником, це можна зробити там. Добре, що тут ще є вільні місця для пацієнтів.

Я б однозначно рекомендував звертатися сюди людям із маломобільних груп, адже таких справді доступних амбулаторій у місті — одиниці», — говорить Юрій.

Амбулаторія в Покровському районі показує, що в Кривому Розі вже є позитивні приклади безбар’єрності і вони можуть стати орієнтиром для інших медичних закладів. Бо такі рішення — не виняток, а стандарт, до якого варто прагнути.
Голова ГО «Рух Без меж» закликає містян ділитись інформацією про доступні амбулаторії та інші об’єкти, щоб формувати карту безбар’єрного міста й показувати успішні рішення.

«Адже саме через такі приклади поступово змінюється підхід до міського простору — від формального дотримання норм до реальної зручності для людей», — говорить Юрій.

У відео «Першого Криворізького» дивіться повну інспекцію однієї з криворізьких амбулаторій.