Понад 5 мільярдів євро під загрозою: чому парламентські затримки можуть коштувати Україні критичної підтримки ЄС
Фото: Перший Криворізький
Про це йдеться у другому випуску позиційної записки «Червоні лінії для Парламенту», яку 9 лютого цього року оприлюднив консорціум незалежних аналітичних центрів RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine).
Зазначимо, що консорціум RRR4U об’єднує чотири аналітичні центри (Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group) та працює над питаннями справедливого, зеленого та орієнтованого на людей відновлення України. Роботу коаліції підтримує Міжнародний фонд «Відродження».
Аналітики DiXi Group наголошують, що саме енергетичний блок реформ є особливо чутливим — як для економіки, так і для європейської інтеграції України.
«Зволікання з енергетичними реформами — це не лише втрата фінансування. Це сигнал для партнерів про спроможність країни виконувати взяті зобов’язання», — підкреслюють аналітики.
Також експерти стверджують у другому випуску позиційної записки, що проблема вже не теоретична — Україна фактично недоотримала 3,7 млрд євро у 2025 році через невиконання індикаторів Плану України. І ще 1,4 млрд євро можуть бути втрачені у першому кварталі 2026 року.
Які реформи «зависли» і скільки це коштує Україні
Серед ключових зобов’язань, які Україна не виконала у 2025 році:
Інтеграційний пакет законодавства у сфері електроенергії — 500 млн євро. Це один із найдорожчих індикаторів. Йдеться про гармонізацію українського енергоринку з acquis ЄС, посилення конкуренції та інтеграцію до європейської енергосистеми.
Відновлення повноцінного контролю державної допомоги — 273 млн євро. Україна має скасувати призупинення дії закону про державну допомогу та гармонізувати систему з європейськими правилами.
Спрощення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику — 273 млн євро. Йдеться про пришвидшення реалізації проєктів відновлювальних джерел енергії та зменшення регуляторних бар’єрів.
Визначення спеціального статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг— 273 млн євро. Тобто регулятор енергетики має отримати гарантії незалежності відповідно до стандартів ЄС.
Реформа системи централізованого теплопостачання — 273 млн євро. Мета — підвищити ефективність і стійкість галузі в умовах війни та енергетичних атак.
Що таке План України і чому він критично важливий
План України — це частина механізму Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Фінансування з боку ЄС напряму пов’язане з виконанням конкретних реформаторських кроків — так званих індикаторів.
Йдеться не просто про декларації намірів, а про чіткі вимоги: ухвалення законів, їх набрання чинності та фактичне впровадження.
«Більшість індикаторів передбачають не лише голосування, а повноцінне набрання чинності законом. З урахуванням можливих блокуючих постанов та часу на підпис Президента, рішення мають ухвалюватися щонайменше за місяць до дедлайну», — пояснюють експерти DiXi Group.Саме ці процедурні затримки сьогодні і стають фінансовими ризиками.
Тому аналітики RRR4U у своїй записці фактично звертаються до парламентарів із вимогою визначити пріоритети.
Втім, як наголошують експерти, головне питання сьогодні — не аналітика, а швидкість рішень. Бо у воєнній економіці затягування процедур вимірюється не місяцями, а мільярдами.
«Ці законодавчі ініціативи мають розглядатися як першочергові. Мова йде не лише про реформи — йдеться про фінансову стабільність країни», — наголошують у зверненні.