Топ 7 російських фейків про Кривий Ріг у 2025 році

Протягом року Кривий Ріг неодноразово ставав мішенню інформаційних атак Росії. Після кожного ракетного удару, інциденту чи чутливої для суспільства теми пропагандистські ресурси запускали фейки — від вигаданих «ліквідацій військових» і «складів зброї» до неіснуючих повстань, бунтів і «скидання бусів із ТЦК в кар'єр».

У цьому відео «Першого Криворізького» — хронологія найпоказовіших інформаційних вкидів 2025 року та факти, які їх спростовують.

Березень. «Удар по готелю — ліквідація військових»

Росія намагалася виправдати ракетну атаку на готель «Дружба» вигадками про «офіцерів ЗСУ та іноземних найманців». Насправді удари спричинили загибель і поранення цивільних та масштабні руйнування житлових будинків і міської інфраструктури.

Червень. «Кривий Ріг повстав проти Зеленського»

Пропаганда видала одну неперевірену цитату з іноземної газети за «масове повстання» у місті. Жодних протестів або заворушень у Кривому Розі не було — місто жило звичайним життям.

Липень. «Мешканці міста профінансували російський дрон»

Росіяни поширили фейк, нібито криворіжці зібрали гроші на дрон, який атакував місто 17 липня. Жодного збору не існувало, а фото з «подякою від мешканців» виявилося відредагованою підробкою.

Вересень. «Удар по складах із західною зброєю»

Росія заявила про знищення у Кривому Розі складів із західною зброєю ЗСУ. Насправді ракети влучили у цивільну інфраструктуру: було знищено склад із 60 тисячами продуктових наборів для містян і переселенців, пошкоджено житлові будинки, адмінбудівлю та транспорт. Постраждали мирні мешканці.

Листопад. «Світло не вимикають еліті»

Пропаганда намагалася видати мітинг криворіжців за «бунт» через нібито привілейовані райони без відключень. Насправді люди вимагали прозорих і рівних графіків електропостачання для всіх, не заперечуючи саму необхідність відключень.

Листопад. «Парти ганьби у школах»

Російські ресурси поширили фейкове зображення з нібито «партами ганьби» для дітей військових. Фото виявилось штучно згенерованим, а інформація — вигадкою, спрямованою на дискредитацію української освіти та емоційний тиск на суспільство.

Грудень. «Криворіжці скинули автобус ТЦК у кар’єр»

Росіяни вигадали історію про «масовий спротив мобілізації» та нібито зіштовхнутий у кар’єр автобус ТЦК. Жодних підтверджень цьому не існує: ні події, ні офіційних повідомлень, ні реальних доказів — лише чергова фантазія пропаганди.

Росія поширює фейки з метою зняти з себе відповідальність за воєнні злочини, посіяти недовіру всередині українського суспільства та викликати взаємну ворожнечу. Для цього використовують емоційні тригери — страх, гнів, відчуття несправедливості. У текстах і повідомленнях зазвичай повторюються слова й образи на кшталт «еліта», «таємно», «зрадили», «приховують», «повстали», «самі винні». Саме вони сигналізують, що перед вами не факт, а спроба маніпуляції.

Частина криворіжців вірить у це не тільки через наївність, а бо втомились, живуть у постійній стомі, стресі і браку часу на перевірку інформації. Пропаганда маскується під «інсайди», «очевидців» або «західні джерела», вириває одну фразу з контексту й подає її як доказ. Коли читаєте щось підозріле, зверніть увагу, чи звучить там конкретне джерело інформації, чи немає узагальнень на кшталт «всі знають», «місто повстало», а також чи є там надмірна емоційність і заклики обурення замість фактів.

Спілкуючись з тими, хто повірив у фейк, важливо не висміювати і не тиснути. Краще ставити спокійні запитання: «Хто це підтвердив?», «Чи є офіційні джерела?», «Кому вигідно, щоб ми в це повірили?». Аргументи мають ґрунтуватися на перевірених фактах, логіці та поясненні механізмів пропаганди, а не на емоціях. Саме так поступово формується імунітет до маніпуляцій — і його сьогодні потребує кожен.

Підписуйтесь на «Перший Криворізький», щоб у 2025 році разом ефективно протидіяти російській пропаганді.

Ось кілька практичних лайфхаків, які допомагають протистояти російській пропаганді в повсякденному житті:

Перевіряйте джерело, а не лише зміст.
Звертайте увагу, хто саме поширює інформацію. Анонімні Telegram-канали, скриншоти «із західних ЗМІ» без посилань і публікації без автора — перший сигнал небезпеки.

Відокремлюйте факти від емоцій.
Пропаганда майже завжди тисне на страх, гнів або відчуття несправедливості. Якщо текст побудований на звинуваченнях, узагальненнях («усі знають», «влада приховує», «місто повстало») й емоційних формулюваннях, але в ньому мало конкретних даних — це привід зупинитися й не робити висновків одразу.

Порівнюйте інформацію в кількох джерелах.
Навіть якщо новина здається правдоподібною, перевірте, чи пишуть про це інші українські або міжнародні медіа. Один-єдиний «інсайд» без підтверджень найчастіше є маніпуляцією, а не ексклюзивом.

Звертайте увагу на візуальні деталі.
Фейки часто супроводжуються відредагованими фото, вирваними з контексту відео або зображеннями без зазначення місця й часу. Якщо картинка виглядає надто «зручною» для потрібного наративу — варто засумніватися й пошукати першоджерело.

Не поширюйте сумнівне.
Навіть репост із припискою «не знаю, правда чи ні» працює на пропаганду. Якщо інформація викликає сумніви й не підтверджена — краще не ділитися нею взагалі.

Спілкуйтеся спокійно.
Якщо близька людина повірила у фейк, не висміюйте її й не сперечайтеся на підвищених тонах. Спокійні запитання — «хто це підтвердив?», «чи є офіційні дані?», «кому вигідно, щоб ми в це повірили?» — працюють значно ефективніше, ніж тиск і звинувачення.

Бережіть себе від інформаційного перевантаження.
Постійний потік тривожних новин знижує критичне мислення. Робіть паузи, обмежуйте час у новинах і повертайтеся до перевірки інформації вже у спокійнішому стані. Це простий, але важливий спосіб зберегти стійкість до маніпуляцій.