У Кривому Розі показали поетичну виставу про жіночу силу та пам`ять поколінь
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка відвідала виставу.
До постановки долучилися близько 40 акторів-аматорів різного віку. На сцені одночасно виступали три покоління жінок — від наймолодших, яким 8 років, до найстарших — у віці 83 років. Всі учасниці та учасники були одягнені у біле вбрання, а на сцені розташували кам'яні скіфські баби, які символізували пращурів.
«98% акторського складу — це жінки. І це не випадково. Жінки завжди були і залишаються тими, хто тримає рід, навіть коли довкола війна. Ця вистава — про них, про вдови, про матерів, які втратили синів, і про тих, хто попри все зберігає життя», — зазначив спізасновник «Шелтер Плюс» Роман Морозов.
В основі вистави — поезія сучасних українських авторок: Марини Пономаренко, Катерини Міхаліциної та Ганни Осадко. Тексти звучали як у вигляді оповіді від автора, так і у формі прямої мови героїв та героїнь, а паралельно актори демонстрували епізоди історії.
Роман Морозов пояснив, що головна ідея вистави — показати безперервність жіночої лінії та збереження пам'яті роду попри випробування.
«Наші покоління не зламали ні Голодомори, ні репресії. Жінки залишалися носіями роду, навіть коли війни забирали чоловіків. Ця вистава — про жіночу силу, про тих, хто втратив чоловіків чи синів, але зберігає й продовжує життя.
Через цю театральну культурну подію, ми так само захищаємо нашу державність, говорячи, що ми тут не приблудні, нас не "Ленін придумав", ми тут в поколіннях», — сказав він.
За словами Романа, війна суттєво вплинула на постановку.
«Будь-який глядач легко зчитує сучасних ворогів у виразах про "збирання кісток ворогів". Але вистава не тільки про війну сьогодні — вона про всі війни, коли чоловіки гинули, а носіями роду залишалися жінки», — зауважив Роман.
Батько Романа поділився, що у виставі грали його онучки — Юля і Марта. Він підкреслив символічність події, адже прем'єра відбулася саме у День онуків.
Вистава «Пра» стала спробою через театр осмислити минуле і сучасність, підтримати жінок у час війни та нагадати про важливість пам'ятати свої корені.