12 червня у Кривому Розі члени громадської організації «Рух без меж» та спільноти родин загиблих військовослужбовців провели інспекцію доступності Алеї слави Сектору почесних поховань на Центральному кладовищі. Активісти проаналізували, наскільки ці місця відповідають принципам інклюзії та безбар’єрності.

З перших хвилин інспекції голова «Руху без меж» Юрій Понькін звернув увагу: людині з порушенням зору неможливо зорієнтуватися, хто де похований. Немає шрифту Брайля, тактильних табличок, озвучених вказівників – усього, що дає змогу людині зрозуміти, куди йти.

«Людина має зрозуміти, куди їй йти», – наголосив Понькін.

Прозвучала пропозиція встановити озвучений навігаційний сервіс, подібний до тих, що вже функціонують на деяких світлофорах у місті. Ще одне можливе рішення – створення тактильного макету кладовища.

«У Європі в музеях та історичних пам’ятках люди можуть “відчути” форму об'єкта. Чому б не зробити подібне тут?» – зауважив активіст.

Шлях від зупинки – випробування

Інспектори відзначили, що зупинка біля кладовища нова та підвищена, з пониженим бордюром, однак без тактильної плитки. Для людини з білою тростиною це означає, що орієнтуватися самостійно неможливо, потрібна стороння допомога.

Тимчасовий біотуалет закритий і порушує норми

Під час інспекції встановлювали біотуалет, який, за словами працівників, мав би бути інклюзивним. Та на ділі: поріг 10 сантиметрів – надто високий, внутрішнє планування не дозволяє зручно пересідати з крісла, також туалет розташований лише в 5–6 метрах від могил, що порушує санітарні норми (необхідний мінімум — 25 метрів).


До того ж у затвердженому плані забудови кладовища туалет взагалі не передбачений.

Доріжки, пандуси і могили — пастка для коліс

Замощення території на момент інспекції ще не було завершене. На деяких ділянках могили розташовані хаотично, і пересуватися там на кріслі колісному неможливо. Хоча між деякими рядами відстані між могилами відповідають нормам (1 метр між рядами і 0,5 метра між могилами), втручання окремих власників, які розширюють свої ділянки, унеможливлює прохід на кріслі.
Також звернули увагу на майбутні пандуси: активісти просять уникнути популярних помилок — слизький шліфований граніт, занадто крутий кут або вузькі проїзди.

Місця для відпочинку

Ще одне питання – відпочинок. За проєктом лавки взагалі не передбачені, їх планують встановити лише по периметру. А якщо людині потрібно присісти всередині сектору, їй доведеться просити працівників принести розкладний стільчик — сценарій, який не сумісний із реальністю людей з інвалідністю. Люди встановлюють лавки самостійно, але не враховують при цьому будівельні норми щодо інклюзивності.

На завершення інспекції Юрій Понькін підсумував: «Сподіваюсь, нас почують і врахують наші зауваження. Якщо хочете, щоб все було добре, не соромтеся запрошувати безпосередньо когось з інвалідністю на кріслі колісному, щоб хоча б побачити, для кого ви це робите і як це зробити краще».