Освіта в очікуванні ремонту: як війна і бюрократія вплинули на навчання школярів криворізьких ліцеїв №95 та №4
Фото: Перший Криворізький
«Ми знаємо, що до повномасштабної війни був один проєкт. Зараз його змінили, відповідно до викликів сьогодення. Коли ми, разом з іншими батьками учнів ліцею №95, зрозуміли, що попри війну, обстріли діти, які залишилися в місті, продовжують навчатися, і вони заслуговують на безпечний, комфортний освітній простір, то почали збирати підписи та надсилати листи до Міністерства і обласних відділів освіти, офіційне звернення до Олени Зеленської, що ми дуже просимо почати будівельні роботи в ліцеї №95», — Ірина Шкрябінець, мати Софії та Платона Толстих, учнів криворізького ліцею №95.
Яка вартість відбудови криворізького ліцею №95 і за чий кошт його ремонтують
За поточний і минулий рік ліцеї №95 та №4 відремонтували на 25% — про це пишуть у відповідь на запит редакції фахівці Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. До слова, поспілкуватись із ними редакції не вдалось. Протягом двох місяців ані криворізькі, ані дніпровські чиновники не знайшли можливості поговорити з незалежним медіа, аби розповісти про перебіг будівництва двох криворізьких ліцеїв. У Департаменті капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомили, що організація знімання поза їхньою компетенцією, а очільниця Департаменту освіти й науки Ольга Лозова по суті відмовила медіа в спілкуванні, посилаючись то на зайнятість, то на відрядження.
У 2024 та 2025 роках у Кривому Розі стартували будівельні роботи на територіях цих ліцеїв, і станом на початок травня 2025 року, за інформацією Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі — ДОВА*), яку редакція отримала у відповідь на інформаційний запит, готовність будівель двох шкіл оцінюють у 25%.
Загалом у 2021 році на проєктування, реконструкцію і реставрацію будівлі та стадіону криворізького ліцею №95 планували витратити понад 170 мільйонів гривень.
Тоді Департамент капітального будівництва ДОВА, як замовник, уклав договори з дніпровською будівельною компанією «СК “Стройінвест”». Але через початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну будівельні роботи призупинили, а договір розірвали в грудні 2023 року.
У тому ж грудні на сайті держзакупівель Prozorro знову виклали новий тендер, ті ж чиновники уклали нову угоду з тією ж підрядною компанією — цього разу на 143 мільйони гривень.
Слід зазначити, що фірма отримала підряд без конкуренції, оскільки на торги не з’явився інший учасник. А до репутації будівельної фірми, за даними на сайті YouControl, є питання: «СК “Стройінвест”» виступає фігурантом кількох журналістських матеріалів.
Також у 2023 році Департамент капітального будівництва ДОВА виділив кошти на проєктування та будівництво протирадіаційного укриття в ліцеї №95. Переможцем основного тендеру на будівництво укриття став той-таки «СК “Стройінвест”», який відновлює і саму будівлю школи. А от проєкт будівництва стадіону школи все ще заморожений.
За додатком до договору від 3 березня 2025 року, будівництво в ліцеї №95 планують закінчити до грудня 2026 року.
Відповідно до календаря виконання робіт, левова частка будівництва запланована на кінець 2025 та весь 2026 рік.
Хто стоїть за проєктами відбудови закладів освіти і чому це важливо
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Кривому Розі й районі планували реконструювати загалом 24 об’єкти соціальної та спортивної інфраструктури, а відновили роботу лише над 14. І всі ці об’єкти — освітні, тобто школи та дитячі садочки.
«Ми були дуже раді, тому що ми розуміли, що після “Великого будівництва” зміниться багато чого: модернізується, доповниться, будуть і класи там спеціалізовані, нові простори для навчання.
І коли це все зупинилось під час війни, то було дуже сумно. Ми розуміли, що інакшого виходу нема. Хочеться, щоб усе відновилося знову і діти почали ходити до школи, а не сидіти вдома», — говорить Микита Толстий, батько Софії та Платона, учнів криворізького ліцею №95.
«Ми виходимо один день очно в школу №103 і навчаємось, учні нашого ліцею переважно в укритті навчаються, а учні тієї школи у своїх класах. А всі останні чотири дні тижня ми навчаємось онлайн, що дуже незручно, коли тривоги та зникає інтернет.
Я дуже хочу, щоб ми навчались у своїй школі, нікому не заважали, у своєму класі. Щоб у нас там було багато можливостей, щоб ми не залежали від когось і були в безпеці», — Платон Толстий, учень 6-А класу ліцею №95.
Після ремонту школярі матимуть можливість навчатись у сучасних кабінетах, облаштованих за європейськими стандартами, — так пише на своєму офіційному сайті будівельна компанія. Також проєктом передбачені утеплення фасаду, заміна вікон на енергозберігальні, облаштування протипожежної системи, наповнення кабінетів і спортивних залів сучасними меблями.
Софія та Платон до 2022 року навчались у Криворізькому ліцеї №4, який у 2021 році почали відбудовувати в межах урядової програми «Велике будівництво». Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну батьки Толстих перевели дітей у ліцей №95, де колись навчались і самі.
«Коли ми навчались очно в ліцеї №4, мені дуже подобалося бігати по коридорах, гуляти в спортзалі, на вулиці, з учителем якось контактувати, а онлайн-навчання менш цікаве та інформативне. Тому новина про продовження будівництва в нашій гімназії мене неабияк порадувала. Маю надію, що зовсім скоро ми вийдемо на навчання вже в стіни своєї школи», — говорить Софія Толста, учениця 7-Б класу ліцею.
Зазначимо: у Міністерстві освіти і науки України вважають, що дистанційне навчання — один із найбільших викликів для нашої країни. Такий підхід не дає змоги дітям нормально соціалізуватись та отримувати знання. До того ж труднощі виникають під час знеструмлень — не всі родини мають вдома комп’ютери, а додаткові джерела живлення чи оптоволоконний інтернет — поготів. Також один із найважливіших аспектів — безпека, оскільки не всі школярі та школярки мають поряд зі своїми домівками безпечні укриття.
«За останні 4 роки українська система освіти зазнала значних втрат. COVID-19 і повномасштабна війна відобразились на динаміці й досягненнях учнів. Як наслідок — українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5–2,5 роки навчання. Про це свідчить дослідження PISA–2022», — пишуть на офіційному сайті Кабінету Міністрів України.Нагадаємо, що у вересні 2024 року російська армія поцілила в готель поблизу криворізького ліцею №95. Тоді уламками ракети пошкодило й вікна навчального закладу.
«Я сподівалась, що зі школою все добре. Побачила, що там вибило вікна, а будівля сама вціліла.
Хоч я перевелась у ліцей зі школи №4 у 2022 році, коли будівля вже була на ремонті, все одно хочу повернутись у повноцінне шкільне життя, яке ми мали до карантину та повномасштабної війни», — розповідає Софія.
Коли відбудують ліцей №4 та яка вартість будівельного проєкту
І якщо в будівлі ліцею №95 зовні не видно кардинальних змін, то будівля ліцею №4 вже «змінила свій колір» — його утеплили й укрили білою обшивкою. Загалом, за даними на сайті держзакупівель Prozorro, на капітальний ремонт цього ліцею витратять 89 мільйонів 631 тисячу 655 гривень. Також відомо, що на території навчального закладу планують збудувати захисну споруду типу укриття подвійного призначення, з властивостями протирадіаційного.
29 серпня 2024 року за згодою сторін договір розірвали в сумі 31 мільйон 448 тисяч 146 гривень.
У жовтні 2022 року «Рітейлер Компані» отримала ще одне замовлення від області — на протиаварійні заходи в будівлі ліцею. За це з бюджету заплатили понад 2 мільйони гривень.
Закінчити роботи заплановано в грудні 2026 року.
Попри бюджети, договори, дедлайни діти продовжують навчатись онлайн, між тривогами та в стінах чужих шкіл. Якщо все піде за планом і дозволить воєнна ситуація, то вже у 2027 році учні двох ліцеїв повернуться за парти своїх класів очно.
Ця публікація була підготовлена в межах проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який реалізують Фонд Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститут регіональної преси та інформації (Україна), і фінансує Фонд «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені думки є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію Фонду Ірондель або IRMI.