Третя річниця оборони Маріуполя: криворіжці провели автопробіг на честь Героїв

У неділю, 18 травня, з нагоди третьої річниці героїчної оборони Маріуполя, криворіжці та мешканці міста долучилися до мирної акції та авто-мото пробігу, аби вшанувати захисників міста, підтримати військовополонених, зниклих безвісти воїнів і їхні родини.

Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького» з місця події.

Учасники акції — водії авто та мотоциклісти — розмістили на транспорті портрети полонених захисників, прапорами України та стягами військових частин. Авто-мото пробіг відбувся за маршрутом: кільце 44 кварталу – кільце 129 кварталу – Тера – Зарічний – Крес – 173 квартал – кільце 60-річчя перемоги – кільце Володимира Великого – кільце 95 кварталу – Козак Ріг.

Фінальною точкою став флагшток у парку Героїв. Тут учасники акції звернули увагу громадськості на долю полонених українських воїнів та наголосили на важливості збереження пам’яті про тих, хто досі перебуває в неволі.

Оборона Маріуполя завершилася в травні 2022 року. З 16 по 20 травня українські військові отримали наказ припинити спротив і здатися в полон задля збереження життя. Три роки потому сотні захисників досі перебувають у російському полоні.

Заступниця голови громадської організації «Сталева гвардія Кривий Ріг» пані Оксана поділилася своєю радістю: її син напередодні Великодня повернувся з полону, в якому перебував більше трьох років.

«Обов'язково дочекаємось всіх і будемо так само радіти, як радію я. Я дуже щаслива, що отримала такий подарунок на свято», — додала криворожанка.

Син Оксани, Владислав, який нещодавно повернувся з полону, розповів про важке становище українських військових у неволі. За його словами, умови утримання залежать від місця: в одних — ставлення вкрай жорстоке, медична допомога повністю відсутня; в інших — надають лише найнеобхідніше. У тому місці, де перебував він, була базова медична допомога, а у важких випадках поранених доправляли на операцію.

«Я хочу подорожувати по світу, побачити світ. Мені 24, я майже нічого не бачив в житті. Саме страшне я побачив, тепер треба побачити гарне та обов'язково побачити перемогу України. Ми в це віримо і чекаємо всіх з повагою», — розповів Владислав про подальші плани на життя.

Криворожанка Тетяна розповіла, що її син, який служить у 5 окремій штурмовій бригаді зник безвісти в липні 2024 року.

«Я вірю, що він повернеться, бо він пообіцяв це, а значить так і буде», — говорить жінка.

Тетяна прийшла на акцію з сестрою іншого безвісти зниклого бійця з 5 ОШБр.

«Ми не знаємо де наші хлопці. Ми вийшли на підтримку усіх полонених і усіх, хто ще не отримав довгоочікуваної звістки, що з їхніми рідними на даний час. Обов'язково дочекаємось і будемо разом приходити й підтримувати інших. Віримо, що це все скоро закінчиться і всі наші бійці повернуться додому і ми будемо жити в мирі та злагоді», — говорять жінки.

Криворожанки Наталія та Вікторія розповіли, що їхні чоловіки вже майже рік вважаються зниклими безвісти, й досі жінки не отримали жодної звістки про їхню долю. Вони щиро сподіваються, що під час найближчого обміну полоненими їхні близькі нарешті повернуться додому.


Інша мешканка Кривого Рогу поділилася, що її брат, військовослужбовець 23-ї окремої механізованої бригади, вже тривалий час перебуває в статусі безвісти зниклого.

«Чекаємо наших хлопців та нашої перемоги», — додала дівчина.