«Тому що він ворог мого сина». Мати загиблого воїна з Кривого Рогу хоче повернути Вілкулу книгу пам`яті
Фото: Перший Криворізький
У вступі зазначено: видання створили з ініціативи та за сприяння голови Ради оборони м. Кривого Рогу – Олександра Вілкула. Нам не відомо, що саме означає те словосполучення, та створення книги «профінансоване за гроші криворізьких платників податків», а окремих представників громади Кривого Рогу обурили фото і звернення до містян сина Юрія Вілкула на першій сторінці видання. Серед них — Надія Гайдук — мати загиблого військового з Кривого Рогу Іллі Гайдука.
Наразі я шукаю зустрічі з Олександром Вілкулом, — повідомила редакції «Першого Криворізького» Надія Гайдук. — Я хочу особисто віддати йому цю книгу і пояснити чому, якщо він сам не розуміє.
Кілька місяців тому Надії зателефонувала знайома із тернівської філії Криворізького краєзнавчого музею і попросила надати дані про Іллю, повідомила, що буде написана якась книга, і дзвонить вона «від міста». Пані Надія не висловлювала ентузіазму щодо цієї ідеї, проте у музеї наполягали. Перед друком інформацію на перевірку матері загиблого не надсилали.
Пару разів мені дзвонили, мабуть, з виконкому, питали, чи зможу я бути на презентації [книги], — розповідає пані Надія. — І ось, коли мене не було у місті, цю книгу привезли нам додому.
Книгу додому подружжю Гайдуків привіз Сергій Біндюг (виправлена помилка у прізвищі), який представився військовим. Журналісти редакції «Першого Криворізького» неодноразово бачили його на зустрічах влади з родинами загиблих. Наприклад, він був серед організаторів скандальної поїздки родин до майстерні скульптора Токаря. Біндюг нині працює заступником директора криворізького департаменту соцполітики, він начальник відділу у справах ветеранів і колишній військовий. Тим рідним загиблих, хто не зміг приїхати на презентацію книги, він сам вирішив привезти видання додому.
Біндюг у розмові з журналісткою «Першого Криворізького» сказав, що презентація організована минулому тижні міськвиконкомом. На фото, опублікованих у соцмережі, видно, що слово на заході брав і Олександр Вілкул.
Запросили всіх рідних загиблих, про кого йдеться в книжці, — каже Сергій Біндюг. — Було вступне слово, багато хто виступав, були ведучі, артисти, журналісти «Рудани» і «Першого міського», місцеві палаци культури, діти, концертна програма. Поаплодували і розійшлися додому.
Що цьому передувало
19 квітня на сторінках Олександра Вілкула у соцмережах з'явився допис, де він звернувся до родин загиблих військових і повідомив: «Ми створили перше видання «Книги пам'яті воїнів Кривого Рогу, загиблих за Україну….Наш святий обов’язок — зберегти пам’ять про наших Героїв, передати її прийдешнім поколінням. Вже зараз ми розпочали підготовку другого видання книги пам'яті — за період 2022 року повномасштабної війни». Чому про створення книги, яка фінансувалась за кошти криворізьких платників податків, звітує син в.о. міського голови, редакції 1kr.ua невідомо. Хто такі «ми», яких він згадує в тексті допису — теж.
На останній сесії криворізької міської ради депутатка від «Блоку Вілкула "Українська перспектива"» Вікторія Третяк порадила тим, хто цікавиться посадою сина тимчасово в.о. міського голови, звертатись за відповіддю до Президента. На засіданні вона також декілька разів згадала про «ініційовані Радою оборони міста» заходи щодо вшанування пам'яті загиблих військових.
Редакції «Першого Криворізького» із відповіді на запит про надання публічної інформації відомо, що 25 лютого 2022 року рішенням виконкому Криворізької міської ради утворили колегіальний дорадчий орган Рада оборони міста Кривого Рогу, головою якої став Олександр Вілкул. Невідомо, на яких підставах, чи було якесь голосування, хто саме висунув його кандидатуру тощо. Як і не існує документа, який би регламентував діяльність Ради оборони, невідомий її кількісний та поіменний склад.
У дописі Олександра про книгу пам'яті вказано, що збором та систематизацією матеріалів займалась робоча група з наукових співробітників міського історико-краєзнавчого музею, членів ГО «Набат Кривий Ріг» та волонтерів. Нагадаємо читачам, що історико-краєзнавчий музей — комунальна установа, вона утримується коштом міського бюджету. Уповноваженою особою громадської організації «Набат Кривий Ріг», згідно даних YouControl, є депутатка міської ради від «Блоку Вілкула "Українська перспектива"» Вікторія Третяк (раніше – Самойленко і Тидір). Чому систематизацією матеріалів займається саме ця ГО, Вілкул не пояснив. Зауважимо, у 2021 році ця організація була однією із небагатьох серед сотень ГО у Кривому Розі, які отримували кошти з бюджету міста.
18 лютого 2025 року на сторінці депутатки Третяк, яка до того ж є головою комісії Криворізької міської ради з питань ветеранів, родин загиблих, полонених і безвісти зниклих, з'явився допис зі зверненням до родин загиблих: вона повідомила, що книга готова і пішла у друк, оголосила про презентацію, і вручення кожній родині загиблих, в усі бібліотеки й освітні заклади міста. Вікторія анонсувала також підготовку до видання наступних томів за 2022, 2023, 2024 роки.
Чиїм коштом профінансована книга
Наприкінці жовтня 2024 року в електронній системі закупівель Prozorro з'явилось оголошення про проведення закупівлі на «Послуги з розробки дизайну оригінал-макету книги «Криворізька Книга пам’яті воїнів, полеглих за Україну». Замовником став міський краєзнавчий музей. Переможцем тендеру на суму 27 100 гривень — Денис Чернявський (м. Кривий Ріг, власник ТОВ «Октан Принт», яка перебуває у стані припинення з 1 травня 2025 року). З пропозицією в 324 800 гривень виготовленням книги займався ТОВ «Ландпресс»(м. Харків, директор Сергій Федченко). Наклад видання — 1000 екземплярів.Замовником теж виступив комунальний заклад культури «Міський історико-краєзнавчий музей» Криворізької міської ради в особі Олександра Олександровича Мельника, директора музею.Повідомляємо читачам «Першого Криворізького», що на різних міських заходах до цього моменту кілька місяців тому відомий криворізький археолог і співробітник історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник розповідав про підготовку до друку такої книги. До журналістки «Першого Криворізького» декілька місяців тому за даними про військових, загиблих під час АТО й ООС, звертався син археолога Мельника, Олександр Мельник-молодший, що обіймав посаду директора музею. Нагадаємо, у розділі про історію міста редакція публікує матеріали про загиблих захисників.
«Вони роблять це не для родин, а для себе»
Ілля Гайдук — український десантник, загинув 14 червня 2014 року в українському військовому літаку Іл-76, збитому терористами «ЛНР». На борту літака перебували 40 десантників і 9 членів екіпажу, всі загинули. Нещодавно Іллю посмертно нагородили відзнакою «Лицар Холодного Яру». З 2024 року у Кривому Розі на його честь названа вулиця.Читайте також: Як криворіжці вибороли перейменування вулиць на честь полеглих військових
Деякі матері загиблих, каже мати Іллі Надія, повідомляють про некоректно подану інформацію про їхніх синів у цій книзі.
Вони витрачають кошти на ці книжки і розносять по родинах. Питання: навіщо? Я буду вивчати біографії всіх хлопців? У мого сина, наприклад, не було дітей, тож кому я її передам? Нехай такі книги будуть по школах, але те, що там фотографія Вілкула — це просто шок для мене. Вони роблять це не для родин загиблих, а для себе. Тому що в такій книжці якраз залишиться пам'ять, що це він зробив.
Надія Гайдук телефонувала до райвиконкому спитати, як вона може зустрітись із Олександром Вілкулом, де їй повідомили, що він там не працює. Потім пані Надія попросила сприяти зустрічі вищеназваного Сергія Біндюг.
Він каже: Вілкул на полігонах, зайнятий, — розповідає Надія Гайдук. — Кажу: "Добре, ну, можливо якось записатися, запланувати?". Він: "А для чого?" Кажу: "Хочу повернути книгу". "Чому?" Кажу: "Через портрет»."Вашого сина?" Кажу: "Ні, через портрет Олександра". "Чому?" Кажу: "Тому що він ворог мого сина. У 2014 він організовував антимайдан, був противником Революції Гідності, заявляв, що на Донеччині — громадянська війна. Якби не такі хлопці, як мій син, та інші патріоти, у Кривому Розі б давно висів російський прапор. Вілкул був за «рускій мір». У мене ці рани, навіть через 10 років, вони такі болючі. Я нічого не забуваю.
Біндюг почав пояснювати, мовляв, Олександр «навіть зі своєї кишені допомагає армії». При цьому, нагадаємо, син міського голови та очільник дорадчого органу при виконкомі не отримує зарплату.Книжку пані Надії чиновник радить віднести в музей. Проте Надія хоче передати її особисто в руки і шукає зустрічі з Олександром Вілкулом.
Що Вілкул казав про війну з Росією з 2014 року
У цій публікації ми наведемо всього декілька фактів із біографії Олександра Вілкула до лютого 2022 року і покажемо кілька його дописів у соцмережах. Редакція закликає читачів написати у коментарях, що вони пригадують про риторику політичних діячів до повномасштабного російського вторгнення.
О. Вілкул виступає у Верховній Раді заявляє про “націоналістів, які розколюють країну”, 2017 рік
Вілкул запитує підписників, чи має право влада «насильно втягувати Україну в НАТО», 2018 рік
О. Вілкул запитує підписників, чи треба було вводити воєнний стан, 2018 рік
О. Вілкул розмірковує про причини війни, 2018 рік
О. Вілкул наголошує на тому, що країну необхідно зшивати, і розповідає про «силовиків, що сидять на мільйонах у зоні розмежування», 2017 рік
О. Вілкул з трибуни пропонує ввести миротворців, допис за 2018 рік
О. Вілкул обіцяє завжди співати улюблені пісні і нарікає на «агресивних нациків» у Дніпрі, 2016 рік
О. Вілкул пише про переписування історії, 2015 рік
О. Вілкул обіцяє «зупинити радикалізм і зробити Україну мирною і доброю країною», 2018 рік
Допис О.Вілкула 2024 року
О. Вілкул бажає смерті ворогам, 2025 рік
Редактор: Софія Скиба