Ви дізнались, що у вас рак. Що робити далі: поради мешканцям Кривого Рогу

Щороку в Кривому Розі фіксують понад дві тисячі нових випадків онкозахворювань. Що робити, якщо вам діагностували рак? Як правильно діяти в перші дні після підозри на рак, де шукати підтримку та які послуги в Україні є безоплатними для пацієнтів? Редакція «Першого Криворізького» поспілкувалася з Вікторією Романюк, співзасновницею громадської організації «Афіна. Жінки проти раку», та Наталією Гуран, головою ГО «Ліки Контроль». Крім цього редакція звернулась за коментарем до Національної служби здоров'я України. Експертки поділились покроковими порадами для мешканців Кривого Рогу і розповіли, де шукати допомогу та як захищати свої права під час лікування.

Де лікувати рак у Кривому Розі

За даними Національного канцер-реєстру України, у 2023 році в Дніпропетровській області зареєстрували 11 008 нових випадків злоякісних новоутворень. Безпосередньо в Кривому Розі у 2023 році діагностували 2 453 випадки раку. Усі базові обстеження, консультації, хіміотерапія та операції в цих закладах безоплатні, якщо є електронне направлення. Ці послуги надають у межах Програми медичних гарантій. Важливо: ви маєте право лікуватись у будь-якому медичному закладі України, що має договір із НСЗУ, незалежно від вашого місця проживання або реєстрації.

Де лікувати рак у Кривому Розі та Дніпропетровській області:

• Криворізький онкологічний диспансер. Телефони: +38 (056) 405-51-70, +38 (098) 905-09-87
• Дніпровський онкологічний диспансер. Телефони: +38 (056) 720-79-01, +38 (068) 634-61-36

Перші кроки після підозри на рак

Криворіжцям варто знати: результати УЗД, КТ або мамографії — це ще не остаточний діагноз. Вони можуть указувати на наявність новоутворення, але це не є підтвердженням раку.

Онкологічний діагноз ставиться лише після клінічного та гістологічного підтвердження. Спершу треба взяти зразок тканини і дізнатись, злоякісне чи доброякісне це новоутворення.

Що робити, якщо є підозра на рак

1. Зверніться до сімейного лікаря або профільного спеціаліста (наприклад, гінеколога, уролога — без обов’язкового направлення). Сімейний лікар повинен врахувати вашу особисту і сімейну історію захворювань. Як підкреслює Вікторія Романюк, співзасновниця ГО «Афіна», якщо в родині вже були випадки онкологічних захворювань, лікар має призначити більш регулярні обстеження. Це сприятиме контролю росту або стабільного стану пухлини та в разі погіршення стану дасть медикам змогу оперативно допомогти вам.
2. Отримайте направлення на подальші обстеження або консультацію онколога. За програмою медичних гарантій, повідомляють редакції в НСЗУ, ці послуги є безоплатними. При підозрі на рак грудей це можуть бути УЗД або мамографія, при підозрі на колоректальний рак — колоноскопія, для інших випадків — відповідні дослідження згідно з протоколами.
3. Не панікуйте через попередні результати обстежень. Але і не відкладайте діагностику. Вікторія Романюк каже, що лише невеликий відсоток усіх новоутворень є злоякісними: «Можуть бути фіброаденоми, кісти, інші доброякісні зміни. Лише гістологія покаже справжній стан справ».
4. Попросіть лікаря детально пояснити план подальших дій. Бажано записати всі питання до лікаря заздалегідь і просити чітких відповідей щодо подальших кроків.

Пам’ятайте про своє право на альтернативну лікарську думку. Якщо після консультації залишаються сумніви, завжди можна звернутись до іншого фахівця або пройти додаткову експертизу в іншому медичному закладі.

Які послуги безкоштовні:

• консультації сімейного лікаря та профільних спеціалістів;
• обстеження, зокрема УЗД, КТ, МРТ, аналізи крові та гістологічні дослідження;
• хірургічні операції;
• хіміотерапія;
• променева терапія;
• частково — таргетна терапія та імунотерапія.

НСЗУ повідомляють також, що базову хіміотерапію та супутнє лікування пацієнт або пацієнтка мають отримати безоплатно. На пізніх стадіях раку, додає Вікторія Романюк, може статись так, що призначені ліки не входитимуть до переліку безплатних, держава не надаватиме їх пацієнту.

Що треба знати про хіміотерапію

Хіміотерапія зазвичай проводиться в лікарні або під час короткочасної госпіталізації. У багатьох онкологічних центрах для полегшення процедур пацієнтам встановлюють венозні порти — невеличкі пристрої під шкіру, через які вводяться препарати. За словами Вікторії Романюк, це допомагає уникнути травмування вен і полегшує проведення багаторазових вливань. У деяких закладах порти закуповуються за державний кошт. Якщо ж їх немає, пацієнт може придбати пристрій самостійно — вартість стартує від 10 тисяч гривень, а встановлення безкоштовне.

Як діяти, якщо вас змушують платити за безплатні послуги і ліки

Навіть якщо ви дізнались, що ліки або обстеження мали бути безплатними, уже після того, як самі за них заплатили, є шанс повернути витрачені кошти. Вікторія Романюк рекомендує: «Зберігайте всі чеки. Ви маєте право вимагати компенсацію витрат, звернувшись із письмовою заявою до керівника закладу та Національної служби здоров’я України». Також варто телефонувати на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77, де можуть оперативно проконсультувати щодо ваших прав і подальших дій.

Окремо варто пам’ятати:

• усі шприци, крапельниці, бинти, медичні вироби для операцій і хіміотерапії також мають бути безкоштовними;
• списки залишків препаратів мають бути оприлюднені на сайтах лікарень або на інформаційних стендах у холах. Наявність лікарських засобів у криворізькому онкодиспансері можна перевірити на сайті онкодиспансера;
• якщо лікарня надає офіційно платні послуги (наприклад, покращені умови перебування, одномісну палату), оплата має йти тільки через офіційний рахунок, із чітким зазначенням виду послуги в платежі.

Якщо ви в чомусь сумніваєтесь, завжди просіть, а якщо треба, то й вимагайте пояснень і не соромтеся звертатись до профільних організацій або юридичних консультацій для захисту своїх прав та психологічної підтримки.

Психологічна підтримка

Діагностування раку — це не тільки фізичний виклик, але й серйозне психологічне випробування. Як підкреслює Вікторія Романюк, багато пацієнтів переживають шок, починають відчувати страх смерті, відчай і тривогу: «Коли мені озвучили діагноз, я думала, що скоро помру. Я нічого не знала про рак».

Психологічна підтримка критично важлива вже з моменту повідомлення про ймовірний діагноз. Як зазначає Наталія Гуран, люди часто бояться навіть самого слова «рак».

Куди звертатись по підтримку:

• Facebook-група ГО «Афіна. Жінки проти раку» — спільнота, що об’єднує понад 39 тисяч онкопацієнтів і їхніх рідних. У групі діють модератори, які стежать за якістю контенту й орієнтують учасників виключно на доказову медицину;
• гаряча лінія психологічної підтримки «Варто жити» — номер 5522. Тут можна отримати анонімні консультації професійних онкопсихологів;
• групи підтримки при благодійних фондах і громадських організаціях (наприклад, заняття з онкопсихологами в проєкті «Варто жити»).

Чому важливо долучатись до спільнот

Вікторія Романюк акцентує: «Людина у відчаї може одержати в групі стільки підтримки, що зміниться її ставлення до хвороби і життя». Пацієнти обмінюються досвідом лікування, розповідають свої історії одужання, допомагають знайти правильних лікарів і перевірену інформацію.

Часто онкопацієнти, каже Вікторія, не мають належної підтримки від найближчого оточення. Через суспільні стереотипи люди соромляться говорити про хворобу або стикаються з нерозумінням. Важливо пам’ятати, що рак — це не «покарання долі» і хворіти на нього не соромно.

Рекомендації експерток:

• не замикатись у собі — відкрите спілкування з іншими допомагає психологічно легше переносити лікування;
• шукати підтримку серед людей із подібним досвідом — це можуть бути і онлайн-спільнота, і офлайн-групи;
• не соромитися звертатись по допомогу до психолога — професійна допомога особливо важлива у випадках тривалої депресії або сильної тривоги;
• попри діагноз життя продовжується, і підтримка інших людей стає важливою опорою на цьому шляху.

Життя після лікування

Після хіміотерапії важливо якомога більше рухатись і пити багато води, щоб допомогти організму вивести токсини. Фізична активність і дотримання водного режиму сприяють швидшому відновленню.

Що важливо знати пацієнтам після лікування

1. Регулярні обстеження обов’язкові. Лікарі складають індивідуальний графік оглядів та обстежень. Це можуть бути, наприклад, контрольні КТ чи МРТ через певні проміжки часу, загальні аналізи крові, онкомаркери.
2. Жити повноцінним життям. Наталія Гуран наголошує: «Раннє виявлення дає змогу пролікуватись і повернутись до звичного життя: працювати, подорожувати, займатися спортом».
3. Підтримувати контакт із лікарем. При будь-яких підозрілих симптомах варто негайно консультуватися з фахівцем, а не чекати планового огляду.

Що таке ремісія і стабілізація

• Ремісія — це стан після лікування, коли ознак хвороби немає або вони мінімальні.
• Стабілізація — це стан, коли захворювання не прогресує, але й симптоми повністю не зникли. Це часто стосується випадків лікування на більш пізніх стадіях.

В обох випадках важливо пам’ятати: навіть якщо хвороба відступила, відповідальність за здоров’я залишається. Як зазначає Вікторія, «рак — це не обов’язково кінець. Це може бути початок нового етапу, який потребує уважності до себе, але також наповнений життям і сенсом».

Міфи про рак

• «Рак не лікується». Насправді багато видів раку, особливо виявлені на ранніх стадіях, мають високі показники виживаності й повного одужання.
• «Після раку неможливо повернутись до нормального життя». Це не так: більшість пацієнтів успішно повертаються до роботи, родинних справ, соціальної активності.
• «Рак соромно мати». Онкологічні захворювання не мають нічого спільного з «провиною» чи «кармою» людини. Це медична реальність, яку потрібно прийняти і діяти.

Практичні поради для періоду ремісії:

• продовжуйте вести здоровий спосіб життя;
• дотримуйтесь усіх рекомендацій лікаря;
• відмовтесь від самолікування та неперевірених методів;
• долучайтесь до спільнот, де є підтримка та обмін досвідом.

Корисні сторінки і застосунки

Щоб спростити орієнтацію в системі охорони здоров’я та отримати актуальну інформацію, рекомендуємо скористатись перевіреними ресурсами:

1. сайт Ліки Контроль — перевірка реєстрації лікарських засобів, наявність препаратів у програмах безоплатного забезпечення;
2. чатбот «Спитай Гриця» (Telegram) — допомагає знайти аптеку з безкоштовними ліками і перевірити наявність препаратів за програмою «Доступні ліки»;
3. чатбот «Лікуйся» — дає змогу знайти медичні заклади для лікування онкологічних захворювань по всій Україні;
4. чатбот «Календар здорових українців» — нагадує про профілактичні обстеження та допомагає знайти заклади для їх проходження;
5. Національний канцер-реєстр України — офіційна статистика захворюваності на рак в Україні;
6. Гаряча лінія НСЗУ 16-77 — консультації щодо безоплатних медичних послуг, скарги на порушення прав пацієнтів;
7. Гаряча лінія психологічної підтримки «Варто жити» (5522) — безкоштовна допомога онкопацієнтам і їхнім родинам.

Онкологічний діагноз змінює життя, але не забирає право на нього. Сучасна медицина дає реальні шанси на ремісію або стабілізацію стану. Основне, наголошують експертки, — це своєчасна діагностика, правильне лікування та психологічна підтримка. Не залишайтесь наодинці: звертайтесь до лікарів, шукайте інформацію, знайте свої права і не бійтесь говорити про свої потреби.