Я кричу за їхню волю: у Кривому Розі пройшла мирна хода на підтримку полонених і зниклих воїнів

27 квітня, у Кривому Розі відбулась масштабна мирна хода на підтримку українських безвісти зниклих військовослужбовців та тих, які перебувають у російському полоні.

Про це повідомила журналістка «Першого Криворізького», яка відвідала акцію.

Більш як сто мешканців міста стартували з зупинки «Піонер» й завершили мирну ходу на зупинці «Ювілейна».

Тримаючи національні прапори та плакати, учасники акції пройшли вулицями міста, закликаючи до якнайшвидшого повернення українських військовополонених.

У колоні були люди різного віку — від молоді до літніх. Вони несли портрети полонених бійців і плакати з написами: «Підтримай, сигналь», «Поки ти живеш — їх катують», «FREE AZOV», «Будь голосом полонених» та іншими зверненнями.


Криворожанка Валентина, яка виходить на такі акції щотижня, розповіла, що чекає свого сина з полону вже три роки. Захисник отримав важкі поранення під час захисту «Азовсталі» та під час теракту в Оленівці.

Валентина також поділилася, що 24 квітня, у Києві члени громадської організації «Спільнота Оленівки» оголосили про безстрокове голодування, вимагаючи повернути військових, які постраждали від теракту в Оленівській колонії. Дружина та батько полоненого були присутніми на тій акції.


Містянка Тетяна розповіла, що її чоловік-нацгвардієць потрапив у полон в Маріуполі у 2022 році.


Криворожанка Ольга Брагіна зі спільноти родин військовополонених та зниклих безвісти з 17 окремої танкової бригади сказала, що за 3 роки полону ніякої інформації про бійців з цієї бригади не було.

«Поки чекаємо й віримо, що наші повернуться всі», — додала Ольга.

Містянки Лілія та Анастасія чекають на повернення своїх братів, які служать у 4 окремій танковій бригаді. Військові зникли в один день в листопаді 2022 року.

«Третій рік ми не знаємо взагалі жодної інформації про їхню долю, але виходимо на акції, зустрічаємося з уповноваженими органами, які допомагають в розшуку, робимо все, що можемо й підтримуємо інші родини, які знаходяться в такій же ситуації. Треба не здаватися, треба вірити, ми всіх чекаємо вдома», — говорять сестри зниклих безвісти бійців.

Містянка Кіра поділилася, що її батько зник безвісти 12 лютого 2025 року. Він служить у 157 окремій механізованій бригаді та востаннє виходив на зв’язок 9 лютого. Дівчина говорить, що наразі не має ніякої інформації про батька.