Як криворізька молодь генерує ідеї для відродження міста: хакатон 2025
Фото: Перший Криворізький
Хакатон — це інтенсивна командна робота, під час якої учасники отримують реальне завдання і за обмежений час пропонують рішення. У цьому випадку йшлось про 17 цілей сталого розвитку, визначених ООН: подолання бідності, гендерну рівність, доступ до якісної освіти, відповідальне споживання, боротьбу з кліматичними змінами тощо.
«Можливо, в українців пріоритети змінились, але актуальними залишаються соціальні питання, питання рівності, працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, екологічні виклики, розмінування територій», — пояснює організаторка заходу, директорка Інституту управління та лідерства ДУЕТ Катерина Слюсаренко.Катерина наголошує, що хакатон — це не лише нові знання, а й розуміння взаємозв’язку між соціальними, економічними, екологічними проблемами.
Як це відбувалось
Хакатон складався з двох етапів:- освітнього блоку, на якому учасники прослухали серію вебінарів із тем сталого розвитку, зелених фінансів, кліматичної нейтральності й маркетингу майбутнього, що стало підґрунтям для наступного етапу;
- командної роботи, під час якої 10 команд із 5–7 учасників отримали реальні завдання від партнерських організацій і за обмежений час напрацювали ідеї, які можуть бути реалізовані в Кривому Розі найближчим часом.
Учасникам допомагали ментори з університетів і бізнесу. Журі оцінювало проєкти за інноваційністю, реалістичністю, впливом і креативністю. Переможці отримали гранти, менторську підтримку та можливість працювати над утіленням своїх ідей.
До речі, деякі з ідей, презентованих минулого року, уже почали втілювати: пропозиції однієї з команд планують використати під час вступної кампанії 2025 року. Серед них — зміна формату днів відкритих дверей, тобто перехід від формальних презентацій до живого спілкування. Потенційним студентам буде корисно почути про реалії навчання безпосередньо від студентів, які вже навчаються за відповідними спеціальностями. Інтерактивні заходи, демонстрації «фішок» кожного напряму за участі викладачів і студентів допоможуть зацікавити молодь та сформувати реалістичне уявлення про навчання у виші.
Організатори вже планують провести хакатон і в наступному році, проте плани цієї події ще залишаються невідомими.
Умови, що загартовують
Захід проходив у складних умовах — лунали сирени, надходили повідомлення про замінування будівлі. Учасники евакуювались і продовжили роботу в іншому приміщенні.«Це стало для них справжнім випробуванням: вони вчились діяти в стресі, швидко адаптуватись, комунікувати, презентувати й аргументовано відстоювати свої ідеї», — каже Катерина Слюсаренко.
Місто має оживати: школярки про майбутнє Кривого Рогу
Аліна та Маша з ліцею «Кредо» досліджували тему покинутих і зруйнованих місць — як наслідку війни, так і застарілої інфраструктури.
«Ми повинні оживляти Кривий Ріг, починаючи з покинутих місць, які можуть стати корисними для людей», — розповідають дівчата.Команда запропонувала відновити оздоровчий комплекс «Каскад» у парку імені Мершавцева як реабілітаційний центр для військових і постраждалих від війни. Також учасниці звернули увагу на інші виклики — безпритульних тварин, забруднення річок, нестачу зелених зон.
«У розв’язанні всіх проблем ключове — це освіта. Треба говорити з людьми, пояснювати, чому важливо дбати про природу, тварин, місто», — додають школярки.Після хакатону вони навчилися виступати публічно, зрозуміли принципи проєктної роботи й відчули, що можуть впливати на зміни вже зараз. Також познайомилися з представниками бізнесу та можливими роботодавцями.
«Ми хочемо розфарбувати місто»: ідеї криворіжця
Денис із ліцею «Кредо» працював разом з Аліною та Машею. Він бачить відродження Кривого Рогу через мистецтво, нові технології, турботу про молодь.
Його ідея — перетворити занедбані будівлі на простори для підлітків: арт-клуби, фотозони, зони відпочинку. Це додало б місту позитивних емоцій і підтримало б дітей у воєнний час.
«Хотілося б, щоб заводи використовували новітні технології. Тоді було б менше забруднення, і нам усім було б простіше дихати в нашому місті», — додає хлопець.
Інклюзія як норма
Вікторія з ліцею №35 «Імпульс» разом із командою досліджувала місто на інклюзивність. Вони порівнювали ситуацію в Кривому Розі з європейськими прикладами.
«Там із дитинства формують розуміння, що всі люди рівні й потребують підтримки», — каже Вікторія.Хоч у місті є пандуси, тактильна плитка й оновлені зупинки, багато рішень формальні: пандуси не відповідають вимогам доступності або ж дуже незручні. Тому команда пропонує приділяти увагу не формальній наявності елементів доступності, а їхній реальній зручності та якості.
Освіта — навіть у війну
«Навіть під час війни важливо формувати відповідальне ставлення до природи й суспільства», — вважає Тетяна Горшкова, вчителька з ліцею №81, яка була присутня на всіх вебінарах.Її команда працювала над завданням створення рівних можливостей для всіх при працевлаштуванні.
«Ми говорили, як роботодавці можуть залучати більше співробітників. Це не лише про бізнес, а й про зміцнення економіки. Маємо створювати умови для всіх: учнів, мам у декреті, ветеранів», — додає педагогиня.Здійснено за підтримки асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen у межах реалізації проєкту «Хаб підтримки регіональних медіа». Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
