Захисника з Криворіжжя Ігоря Царенка нагородили «Срібним хрестом»
Фото: Дніпропетровський ТЦК та СП
Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
У 2012 році Ігор проходив строкову службу, а з 2014 року воював у складі 17-тої окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка та 54-тої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Пройшов Дебальцеве, позицію «Валєра» та брав участь у боях під Попасною.
У 2015 році демобілізувався та повернувся до цивільного життя. Працював старшим агломератником на «Криворіжсталі» до 24 лютого 2022 року. У той день він повернувся з нічної зміни й мав йти у відпустку, але став на захист України.
Спочатку допомагав будувати блокпости, роздавав речі зі своїх АТОшних запасів.
«У мене дуже душа боліла за це все», — згадує Ігор.
Коли Ігор не був у війську, то опинився під танковим обстрілом на блокпості поблизу Шестерні. Але він не розгубився — взяв до рук ручний протитанковий гранатомет (РПГ) і відкрив вогонь у бік противника.
«Зрозуміло, що я не дістав — дистанція була трохи велика. Але відповідь дав», — каже Ігор.
У квітні 2022 року приєднався до 129 окремої бригади. Став одним із перших бійців новоствореної механізованої роти. Пройшов шлях від навідника до командира. Його підрозділ брав участь у боях під Високопіллям, Архангельським, Трифонівкою, обороняв позиції на Запорізькому напрямку та під Авдіївкою.
Під час Курської операції Ігор неодноразово діяв у надскладних умовах. Після одного з боїв отримав наказ узяти під командування два взводи — і повів їх пішки на позиції та на штурм.
Восени 2024 року, під час бойового виходу, його підрозділ потрапив під щільний вогонь. Евакуація поранених з позиції здавалася неможливою — техніку підбили FPV-дрони, навколо працювали міномети. Але Ігор зумів вивести дев'ятьох поранених — пішки, вночі, непомітно для ворога. Довів до безпечної зони, організував стабілізацію, тримав оборону, поки не прибуло підкріплення.
За цю операцію Ігоря нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ — “Срібний хрест”.
У листопаді 2024 року Ігор підірвався на міні та втратив ногу. Після лікування та реабілітації повернувся у військо, де командує ротою та готує особовий склад.
Читайте також: П’ятьох військових з Кривого Рогу відзначили нагородами «За заслуги перед містом» посмертно