Військового меморіалу у Кривому Розі до кінця війни не буде

На сторінці Департаменту розвитку інфраструктури міста з'явилось повідомлення, що у Кривому Розі не будуватимуть військовий Меморіал.

Будуть збудовані тільки паркан, каплиця, ритуальний майданчик, центральні флагштоки та зроблено замощення площі.

Питання будівництва меморіалу, як сказано на сторінці, розглядатиметься після війни. Журналістка «Першого Криворізького» дізналась думку представниць спільноти родин загиблих щодо цієї новини. У матеріалі також пояснюємо, що насправді могло призвести до зупинки будівництва й нагадаємо читачам про перебіг скандальних подій, пов'язаних з військовим Меморіалом.




Нагадаємо нашим читачам перебіг скандальних подій, пов'язаних з будівництвом Меморіального комплексу у Кривому Розі:

• Рідні загиблих військових вимагали комунікації з владою Кривого Рогу: зокрема, щодо кольору граніту, розташування надгробків по відношенню до могил.
• Представниці спільноти родин загиблих відвідали майстерню Токаря; розгорівся скандал навколо макету пам'ятника, який планували встановити на Центральному кладовищі.
• Спільнота рідних загиблих вимагала чесного конкурсу на пам'ятник. І подала скаргу-пропозицію Юрію Вілкулу. Зрештою у Кривому Розі пообіцяли провести конкурс на пам'ятник.
• Стало відомо про завищені ціни на граніт для Меморіалу у кошторисі з будівництва.
• Наприкінці вересня суперечки продовжувались, читайте позиції сторін у статті.
• Тепер з'явилось повідомлення, що Меморіал поки не будуватимуть.

На сторінці ДРІМ сказано:

Таке рішення ухвалено у зв'язку з одержанням письмової незгоди від 27 сімей загиблих. Ми розуміємо, що на секторі поховано більш ніж 700 наших Героїв і сотні родин хочуть, щоб Меморіал будувався. Але потрібна згода кожного і зараз ми вважаємо, що це найбільш зважене рішення. До питання будівництва військового Меморіалу повернемось після нашої Перемоги та після згоди всіх сімей загиблих.За останні 2 роки проведено десятки зустрічей з більш ніж 600 родинами загиблих, проєкт Меморіалу письмово затверджений з усіма військовими частинами, які розташовані в Кривому Розі, вже двічі було проведено перепроєктування, але консенсусу досягти не вдалося.
Щодо центрального пам’ятнику. Це питання буде розглянуто після проведення конкурсу управлінням культури ОДА відповідно до чинного законодавства.

Наталя Шишка, депутатка міської ради від політичної партії «Сила Людей», яка активно комунікує з представницями спільноти сімей загиблих з питань меморіалу, поділилась з «Першим Криворізьким» своїм баченням подальшого перебігу подій:

Хочу сказати, що Меморіал місто обов’язково побудує. Питання лише в тому, коли та який. І за якої влади. Чи це буде совєцький мавзолєй із суцільного червоного граніту, на якому хтось добре нагріє руки, чи меморіал, який стане зразком європейської культури меморіалізації.

Влада не захотіла почути спільноту. А спільнота заблокувала владі можливість далі робити те, що вона задумала. З представниками спільноти родин загиблих слід було зустрічатись не після розробки проєкту, а до того. Треба було не вдаватись до маніпуляцій та шантажу. І коли вже виникла проблема, починати спілкування не з того, де, в яких коробках вони зможуть забрати свої речі з могил. А з того, що отримати дозвіл від кожної родини щось робити на тих могилах. Це не кажучи вже про те, що додому з могил ніхто нічого не забирає, а найдорожче і найцінніше забрати звідти просто неможливо.

У той же час я не виключаю, що зупинка будівництва, фактично воно в зиму буде законсервоване, зумовлена наявністю в проєктно-кошторисній документації корупційної складової в цінах на граніт, що набуло всеукраїнського розголосу і, звісно, привернуло до себе увагу контролюючих та правоохоронних органів. У цій ситуації нашим можновладцям простіше послатись на відмови родин, аніж здійснити публічне зізнання у недоброчесності.

Не здивуюсь, якщо в подальшому матиме місце намагання зіштовхувати лобами згодних і незгодних. Раджу зразу відмовитись від таких ідей і не примножувати ганьбу.

При цьому родинам загиблих хочу зауважити, що зупинка будівництва меморіалу не знімає з міської влади обов’язку щодо належного утримання місць поховань. Для цього з бюджету громади щорічно виділяються значні кошти і визначається окремий підрядник. Треба реально бути покидьками, щоб ставити вас перед вибором: або будуємо меморіал, або доведеться ходити по калюжах, вивертати ноги та «любуватись» купами сміття.

Ми поспілкувалися також із представницями спільноти родин загиблих військових з Кривого Рогу.

Катерина Станкевич, сестра Олексія Різниченка, каже:

ДРІМ заявило про незгоду 27 родин. Я думаю, що це неправда, і багато представниць спільноти так вважає. Число 27 вигадали й применшили реальну кількість, щоб виділити «відщепєнців», якими влада намагається зобразити незгодних. Дуже низько з боку влади не взяти зрештою на себе відповідальність за неправильні дії, а зробити чергову спробу вдати, що це всього 27 родин з 700 не згодні з проєктом.

Журналістка «Першого Криворізького» зберегла фото відмов сімей, які опубліковані у чаті Спільноти в Telegram. На момент підготовки публікації там було вже 36 сфотографованих відмов. Редакція припускає, що реальне число може бути набагато більшим, адже не всі фотографували свої відмови, не всі ще бачили останні новини, не всі просто «в курсі» подій, що розгортаються. Редакція «Першого Криворізького» спробує отримати детальнішу інформацію щодо кількості відмов від ДРІМ.



Основна мета спільноти, продовжує Катерина Станкевич, це отримання проєкту, в якому врахують зауваження щодо розташування могил і побажання щодо намогильних споруд.





Інна Пікалова дружина Івана Бондаренка, каже:

Останні новини від ДРІМ — це цілковита неповага до загиблих воїнів і їхніх. Не хочу, приходячи на цвинтар бачити ні «Червоної Площі», ні болі від того постаменту, що пропонували раніше. Поховання на військовому кладовищі — це вшанування героя і повага до нього на десятки років, тому меморіал має бути достойним.

Ми мали контакт з депутаткою Вікторією Третяк після смерті мого чоловіка у 2022 році, і я бачила перший проєкт надгробків: це були козацькі хрести світлого кольору, але, на жаль, фото перших проєктів видалені з чату, який модерує Вікторія, так само як і коментарі незгодних з пропозиціями влади.


У чаті, де Вікторія Третяк оголосила про рішення не будувати меморіал, вона видалила всі коментарі від осіб, яким не подобається той варіант, який нібито затвердили з родинами. Видалені коментарі і про те, що зустрічей з родинами не було. Видалені коментарі про те,зараз родинам дзвонять і маніпулюють, говорячи, що тільки пара родин незгодні з утвердженим проєктом. Натомість в спільноти залишають тільки коментарі осіб, які не проти даного проєкту.




Ірина Ковальова, мати Дмитра Корячка, каже:

Мені соромно за нашу владу, що у них не вистачило сміливості визнати свою помилку. Вони переклали відповідальність і провину на членів родин загиблих. Це влада винна в тому, що будівництво меморіалу почалось «ззаду наперед»: спочатку зробили проєкт, а потім «виявилось», що треба ще й згоди сімей.

Влада казала, що робить меморіал для вшанування пам'яті загиблих Героїв. Ось 1 жовтня був День українського захисника. Ви бачили хоч один захід у місті, організований владою? Представників влади не було ані на панахиді на Центральному кладовищі, ані на покладанні квітів деінде. Бо у Кривому Розі й немає місця, куди можна прийти й вшанувати сучасних Героїв.




Марія Рекман, дружина Владислава Рекмана, каже:

Я вважаю, що влада все ж таки вирішила «зістрибнути» з цього проєкту, оскільки зрозуміла, що відмити кошти коштом загиблих у них не вийде, як би їм цього не хотілося. На компроміс вони не йдуть з нами саме через ціни на граніт. Установити надмогильні споруди з цього граніту на кожну могилу вони не мають права через відмови родин. І таким чином вони «відміняють» даний проєкт, перекладаючи з себе відповідальність. Хоча я впевнена: вони розуміють, що їхній проєкт — це не божий скарб, як вони виставляють, а повне приниження хлопців: порівняння Героїв з совком та червоною площею. Тож влада виставляє винними «шайку активістів», які не дають будувати меморіал.

Але жодна з родин не говорила, що не хоче будівництва меморіалу! Ми хочемо, але щоб це був гідний меморіал, зроблений за рекомендаціями Інституту національної пам'яті.




Валентина Ткаченко, дружина загиблого Євгена Ткаченка, каже:

Департамент розвитку інфраструктури повідомив про зупинення будівництва в досить маніпулятивній формі: «Меморіалу не буде». Але ж складовою Меморіалу і є паркан, капличка, стаціонарний майданчик прощання, флагштоки. Тому не можна так говорити, частково Меморіал все ж будується.

Зараз головне для нас, рідних загиблих військових, зробити все можливе для побудови достойного Меморіалу пам'яті наших Героїв, а не просто відтермінувати втілення кривавого граніту. Меморіал повинен відображати сміливість, мужність і героїзм загиблих воїнів, їх світлі душі. Ми маємо право мати вибір. Потрібен відкритий конкурс на проєкт Меморіалу, на надмогильну споруду.




Юлія Надтока, наречена Єгора Біркуна, каже:

Я і родина Єгора, не розуміємо, чому спочатку має бути гарненький паркан та пам'ятник з нотками радянського союзу, а вже потім колись буде й Меморіал.

Всі родини хотіли почути, що буде всеукраїнський конкурс проєкту, покажуть декілька варіантів, і кожна родина зможе проголосувати. Я приходитиму не до козацького хреста, не до паркану та каплички, а до своєї коханої людини, і ми хочемо і маємо знати, як виглядатиме сама могила. Нашого Єгора немає вже третій рік, а «тимчасові» надгробки перетворюються в постійні. Питань до влади багато, відповідей нуль.




Редакція Першого Криворізького слідкуватиме за перебігом подій надалі. Підпишіться на нас в Telegram.