Фермерство без води: як підприємець з Апостолового зберіг господарство без води
Фото: Перший Криворізький
«Після підриву окупантами Каховської ГЕС вода ще деякий час надходила, але її якість була жахливою, тому доводилося її очищати. Ми встановили фільтр для очищення цієї води й, крім задоволення потреб ферми, змогли безкоштовно роздавати воду жителям Апостолового. До того ж у нас є дві свердловини, які допомогли втримати господарство», — розповідає Фіруддін Джаббаров.
У червні 2023 року приблизно 80 населених пунктів у південній частині України, включно з Кривим Рогом і Нікопольським районом, залишилися без централізованого водопостачання після підриву Каховської ГЕС. Місцеві громади організували підвезення води, встановили графіки її видачі, бурили свердловини та встановлювали системи доочистки. На всеукраїнському рівні було побудовано чотири гілки магістрального водогону «Інгулець — Південне водосховище», що допомогло частково відновити водопостачання.
Як фермер з Апостолового зберіг своє господарство
Фіруддін Джаббаров працює на землі Апостолівської громади з 2000 року. Його досвід дав змогу зробити ферму частково незалежною від централізованого водопостачання.
«Наше господарство невелике — 350 гектарів. На центральній садибі, яка колись була єдиною садибою колишнього господарства, розташовано близько 4 гектарів. Раніше тут було овочеве господарство з теплицями на 35 гектарах. Зараз ми маємо трохи садів: один гектар черешні, близько гектара слив, а також виноградник. Щодо тваринництва: колись у нас було до 200 голів великої рогатої худоби та 10 тисяч гусей. Нині ж господарство більше для власних потреб, ніж для продажу», — розповідає Фіруддін Джаббаров.
Під час екскурсії фермою підприємець показав журналістці своїх тварин: кіз, кабанів, коней, овець, а також ланей. Попри спекотне літо, він зумів виростити навіть кавуни та виноград.
Фіруддін також згадав, що повномасштабна війна РФ в Україні була несподіванкою: ворожа техніка стояла всього за 15 кілометрів від Апостолового. Тоді він разом із побратимами з Апостолівського полку імені Петра Калнишевського й іншими містянами організували тероборону та встановлювали блокпости, через що господарська діяльність тимчасово відійшла на другий план.
Після звільнення Херсона ситуація в регіоні дещо стабілізувалася, і фермери змогли поступово відновити свою роботу. Проте багато аграрних підприємств не пережили цих випробувань через закриття ринків збуту та знищення Каховської ГЕС.
Економічні виклики для фермерів Криворіжжя
«Собівартість виробництва зараз дуже висока, особливо через проблеми з водою після підриву ГЕС. Минулого літа ми буквально молилися за дощі», — ділиться Фіруддін.
Але попри збережений урожай виникли труднощі з експортом продукції. Наприклад, ціна на соняшник, який вирощує фермер, упала з довоєнних 500–600 доларів за тонну до 270–300 доларів, тоді як витрати лише зростають через збільшення цін на пальне, електроенергію та логістику.
Однак Фіруддін Джаббаров не втрачає оптимізму й говорить:
«Ми продовжуємо працювати. У нас є свердловини, отримали станцію доочистки води. Центральне водопостачання частково відновлене завдяки магістральному водогону, тож адаптуємося до нових умов і сподіваємося на краще».