Історичні будівлі: як вберегти від зруйнування

У Кривому Розі немає замків, які можна було би зробити туристичними об’єктами, але є будівлі, історію яких варто знати. Зберегти одну з таких у місті намагаються вже кілька років. Це Центр дитячої та юнацької творчості на вулиці Степана Тільги (до декомунізації Революційна). Схоже, це вдасться зробити вже у 2022 році.

Ламати не будувати

Саме завдяки історичним будівлям можна чимало дізнатися про місцину. Будинків початку минулого століття у Кривому Розі не так багато, як, скажімо, у західній частині України. Проте, ті, які все ждодають певного шарму промислову місту. Новобудови 30-50-річної давнини — переважно панельні багатоповерхівки. Помалу жевріють «сталінки» і «хрущовки». Але міська влада не завжди хоче або може доглядати пам’ятки архітектури. Що на думці у міських чиновників, сказати важко — Олександр Катриченко, заступник міського голови, який курує напрямок ЖКГ, вкотре не знайшов для «Першого Криворізького» часу на коментар щодо плану порятунку старих будівель. Втім, не говорить міська влада і про новобудови.

За кілька останніх років у Кривому Розі не стало кількох знакових для міста будівель. На проспекті Гагаріна знесли кінотеатр «Сучасник», який почав руйнуватись у грудні 2018 року.




У січні 2019-го обвал стався у ПК «Коксохіміків», який колись належав «Криворіжсталі».



У Кривому Розі є і покинуті, занедбані житлові будинки. Якщо нічого не зробити, за десяток років від історії міста не залишиться й сліду.

Закон «Про охорону культурної спадщини» діє з 2000 року. У документі сказано, що пам’ятки архітектури, які мають такий статус, потрібно ремонтувати, якщо є така необхідність та зберігати їхню автентичність. Будівлі не можна зносити чи навіть кардинально змінювати — це їм тільки нашкодить.

У 2018 році в Україні зняли фільм «Зберегти не можна зруйнувати». Автори фільму побували у 9 містах, де зафільмували 150 пам’яток архітектури, які руйнуються. Та міст в Україні багато, так само і пам’яток, які руйнуються. Хоча точних підрахунків кількості будівель, які потребують порятунку, вочевидь, ніхто не веде.

У Кривому Розі, кажуть місцеві, є два центри міста: один біля поштової станції у Центрально-Міському районі, інший — у Металургійному, на так званому Соцмісті, що неподалік промислового гіганта «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Як повідомляє виконком, у місті 18 пам’яток архітектури. Серед них є і кінотеатр, університет і просто житлові будинки.

Будинок піонерів, Клуб ділових зустрічей або ЦДЮТ

Центр дитячої та юнацької творчості на Соцмісті також є історичною будівлею, він визнаний пам’яткою архітектури, пишуть на офіційному порталі міста. Проте нині його частина в аварійному стані, а в самій будівлі діти продовжують займатись танцями, театральним мистецтвом та музикою.

Сам заклад заснували в 1936 році як діловий молодіжний клуб Криворізької домни «Комсомольська». Перший у місті Будинок піонерів 2 січня 1955 року прийняв 380 вихованців. І з 1960 року почесно носив ім’я криворіжця, Героя Радянського Союзу, льотчика Івана Кобилянського. Зараз у закладі займаються у гуртках 1228 хлопчиків та дівчаток.

Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району» у 2013 році атестовували з відзнакою (високий рівень). Нині його внесено до Переліку найбільших позашкільних навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України.

Олексій Мироник, методист по роботі з дитячими засобами інформації ЦДЮТ, розповів про напрями позашкільної освіти у закладі. Ваша дитина може обрати: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, соціально-реабілітаційний, дослідницько-експериментальний та гуманітарний напрям.

У Музеї історії та етнографії при Центру 219 експонатів побуту. У закладі діють відомі у місті та за його межами театр «Революційна, 13», танцювальний колектив «Allegro», свого часу саме тут починали записувати пісні «Лабораторія №9» та інші музиканти.

Вже декілька років по суті ніхто не виділяє грошей для реставрації частини ЦДЮТ.

Ще у 2019 році редакція «Першого Криворізького» робила огляд аварійного стану будівлі.




У торці будинку на зовнішній стіні і в підлозі обсипалася частина обшивки і видно стінні дошки — аби діти не травмувались, заняття в деяких приміщеннях Центру обмежили. Колони, на яких тримається балкон, потріскалися і вкрилися мохом. На балконі іржаві огорожі і зберігаються старі віконні рами та інші будівельні матеріали.

Коли у грудні 2019 року батьки дітей, які ходять у цей ЦДЮТ, намагались з’ясувати долю будівлі, депутат Андрій Немченко від «Сили людей» пропонував одразу закласти в бюджет гроші на роботи в Центрі на Степана Тільги. Чиновники не запропонували внести у бюджет цю статтю видатків.

У відповідь на інформаційний запит «Першого Криворізького» Тетяна Дирда, заступниця начальника відділу освіти виконкому Металургійної райради, повідомила, що фахівці ТОВ «НДПІ Будтехекспертиза» оцінили технічний стан частин і елементів будівлі.

Внутрішні стіни, фундамент, основа, горище і покрівля будівлі ніби поки що в задовільному стані. А от еркер і перекриття нормально експлуатувати не можна, а стінна огорожа цього еркера і колони аварійні.


Третя і четверта аварійні категорії присвоєні відповідно до частин і конструктивних елементів каркаса і оздоблення. Експертизу провели восени 2019 року після звернення директорки ЦДЮТ (третя категорія — будівля не придатна до нормальної експлуатації, четверта категорія — будівля в аварійному стані).

В. о. директора Департаменту регулювання містобудівної діяльності і земельних відносин виконкому міськради Олександр Бризецький повідомив редакції, що в складі створеної в червні 2019 року робочої групи, яка здійснювала візуальний огляд будівлі ЦДЮТ, не було сертифікованих фахівців і експертів будівельної галузі, які могли б зробити необхідний експертний аналіз стану будівлі. До складу цієї комісії увійшли шестеро чиновників виконкому міськради (список членів комісії дивіться нижче, — авт.). Вони оглядали будівлю, згідно акту від 11 червня 2019 року, документ підписаний заступником мера Олександром Катриченком.

Робоча група тоді рекомендувала зробити капремонт будівлі, а ще зробити будівлю доступною для маломобільних груп населення (ДБН В.2.2-40: 2018 «інклюзивність будівель і споруд») і встановити протипожежну сигналізацію. Одна із техекспертиз обійшлася районному бюджету в 118 тисяч гривень. Потім були й інші: навесні цього року на проектну документацію по реконструкції витратили 2 мільйони 415 тисяч гривень.

Ми навідались у Центр вже у 2021 році — скидається на те, що нічого не змінилося. Деякі приміщення досі закриті, бо несуть загрозу дітям. Колони, фасад — все в аварійному стані та обсипається.





Наразі ЦДЮТ має можливість потрапити у програму президента «Велика реставрація», говорять в облдержадміністрації. Та про це, уявіть собі, не знають навіть керівники закладу. Як потрапити у цю програму? — відповісти на питання редакції співробітники ОДА не змогли — обмежились відпискою.





Втім, у серпні на сайті держзакупівель ProZorro з’явилась інформація про реконструкцію цієї історичної пам’ятки. За те, що пам’ятку врятують, облдержадміністрація готова заплатити 37 мільйонів 658 тисяч 980 гривень і 80 копійок. Та поки достатньої для проведення тендеру кількості охочих не знайшлось, його оголосили повторно.

ЯКЩО НЕ ДЕРЖАВА, ТО ХТО?

У деяких інших містах країни є громадські організації, які займаються збереженням історичних будівель.

Київ

Тут кілька років тому заснували ГО «Мапа Реновації». До складу команди входять архітектори, дослідники, волонтери тощо.

Вони досліджують архіви, вивчають історію закинутих будівель, надсилають інформаційні запити до Мінкульту, e-Docs, КМДА, Районної державної адміністрації, вивчають відкриті реєстри. Інформацію оброблюють і публікують на сайті. Окрім цього, вони шукають інвесторів, які можуть і зберегти будівлю, і облаштувати там свій офіс, наприклад.

Так, наприклад, їм вдалось зупинити знос будинку «Квіти України» разом з іншими небайдужими людьми та організаціями. Для цього вони постійно постили інформацію на своїх сторінках у соціальних мережах, збирали людей на протести, проводи мітинги тощо.

Львів

Тут створили креативнй простір KIVSH на місці колишніх цехів заводу автонавантажувачів (вул. Шевченка, 120г). Проєкт ще на етапі ревіталізації, проте вже можна побачити KIVSH в самому зародженні.

Промислову територію перетворюють на простір, який об’єднає фахівців креативних індустрій. В австрійські часи тут були казарми та військові склади, згодом у ХХ столітті — цехи Львівського заводу автонавантажувачів. Сьогодні ж цим промисловим будівлям дають нове життя. Йдеться про переосмислення архітектурної спадщини, коли старі будівлі набувають нових ідей. Ревіталізація промислових споруд австрійського та радянського періоду відбувається почергово. Відкрити першу чергу KIVSH планують вже восени. Кілька тижнів тому перші готові корпуси презентували спікерам Львівського медіафоруму.



Мультифункціональний простір об’єднає п’ять векторів: локації для роботи та партнерства, знань та подій, мистецтва, локацію спорту, краси, здоров’я та локацію смаку. У концепції простору закладено поєднання креативу та бізнесу: тут працюватимуть компанії креативної індустрії, відбуватимуться освітні програми нового ґатунку, лекції, майстер-класи та різноманітні події.

Назва креативного простору має історичний підтекст. Адже на заводі, який тут діяв раніше, виготовили перший автонавантажувач зі змінним ковшем.

Одеса

Міська влада відкрила Офіс реставрації та урбаністики. До складу офісу увійшли італійські експерти.

Сам офіс створили, щоб завдяки міжнародному досвіду в сфері реставрації, урбаністики, архітектури тощо зберігати будівлі в їх первинному стані.

У Кривому Розі немає ГО, які б системно займались збереженням будівель, які мають історичне значення, але ініціативи з відновлення історичних пам’яток трапляються.
Наші колеги з 0564.ua розповідали про успіхи учасників та учасниць проєкту «Школа змінотворців». Вони тимчасово перетворили підвал маєтку криворізького рудопромисловця та мецената Колачевського на арт-об’єкт, повертаючи постать у історичний дискурс.

Як діяти, якщо ви бачите історичну будівлю в аварійному стані:

Щоб зрозуміти, як діяти, щоб врятувати будівлю, спочатку потрібно з'ясувати її статус. Якщо це пам'ятка історії або архітектури, на ній може бути охоронна дошка або відповідний знак. Перевірити дані можна на сайті міськради. Перевірити на чиєму балансі будівля, можна у кадастровій карті.


Якщо він є, можна дзвонити в поліцію і писати заяву. Причина — ви підозрюєте, що знищують пам'ятку архітектури.

Також потрібно зв'язатися з власником або користувачем будівлі і пояснити, чому важливо зберегти його в автентичному вигляді. Дізнатися, хто власник, можна через Кабінет електронних сервісів. А при розмові посилатися на закон України «Про охорону культурної спадщини».

Далі — звернутися до облдержадміністрації з заявою, і пояснити, що за певною адресою руйнують або не доглядають належним чином пам'ятку архітектури. До звернення слід додати опис подій і фотографії. Правда, відповідати в адміністрації можуть впродовж місяця. Звернення можна відправити у Фейсбуці.

Якщо з'ясується, що дозволу на ремонтні роботи не отримували, потрібно написати ще одне звернення в обласну адміністрацію, щоб та співпрацювала з правоохоронними органами.

Про порушення слід заявити і в соцмережах — зібрати однодумців і влаштовувати акції протесту, щоб привернути увагу до проблеми і зупинити руйнування будівлі або його ремонт, який псує вигляд будівлі до рішення суду. Під час ремонту історичної будівлі заборонено змінювати форму вікон, балконів, встановлювати балкон, якщо його не передбачено, а також встановлювати кондиціонери на фасадах історичних будівель.

Також потрібно написати журналістам, профільним громадським організаціям, юристам.

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіаформ за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.