Тисяча чєрвєй: як із відходів робити доходи

У селі поруч із Кривим Рогом є місце, де цілі вантажівки біовідходів переробляють черв’яки. Історія Анатолія Маслова, який вже 10 років економить на вивезенні відходів, може стати прикладом для тих, хто теж готовий отримувати користь від непотрібних і несвіжих продуктів, листя й іншої органіки. Як переробляти біовідходи: користь, вартість, (не)складність, а також як заробляти на компості — у матеріалі 1kr.ua

Сміттєзвалища в Україні займають 9 тисяч гектарів. Це майже площа двох Металургійних районів Кривого Рогу. У Кривому Розі працюють два полігони для сміття, які знаходяться у Саксаганському та Центрально-Міському районах — це 36,3 гектарів — площа парку імені Федора Мершавцева. Умови на полігонах не відповідають вимогам гігієнічного регламенту — такі дані є у протоколах дослідження повітря.

У 2020 році за офіційними даними Департаменту розвитку інфраструктури міста на два полігони вивезли 300,39 тисяч тонн відходів, у 2019 — 326 тисяч тонн.

За рік один криворіжець викидає приблизно 357 кілограм побутових відходів. Це майже 1 кілограм кожного дня, за даними «Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства».

Якщо більшості містян, певно, відомо, що пластик і макулатуру можна сортувати і здавати у пункти прийому сировини, то продуктові і біовідходи криворіжці поки активно не сортують і не використовують повторно.

Непотрібні продукти мешканці скидають у контейнери, потім працівники «Екоспецтрансу» вивозять на сміттєзвалища разом із іншими відходами. У непридатних умовах органічні відходи перетворюються на небезпечний газ — метан. А це призводить до пожеж на звалищах. Листя, яке опадає щосезону — часто спалюють самі ж мешканці приватного сектору, а інколи і працівники комунальних служб, отруюючи при цьому повітря. Криворізькі активісти коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» дослідили стан опалого листя: кажуть, воно придатне для компостування.


Вермиферма — це місце, де вирощують хробаків, які з природних відходів роблять біогумус — органічне добриво. Воно у кілька разів краще для рослин, ніж звичайний перегній. Переробка за допомогою червів — процес більш тривалий, ніж компостування, але при цьому ж менш затратний і дає кращий результат — біогумусу на ділянку городу треба у два рази менше, ніж перегною.

Тримати вермиферму — складно?

Анатолій Маслов — мешканець села Новопілля — тримає вермиферму вже 10 років.

Я хочу переробляти відходи, які залишаються на моїй ділянці, — говорить Анатолій. — А економія — це теж певний заробіток: наприклад, раніше ми витрачали час, щоб згребти все в одну купу, розкидати у мішки, відвезти машиною на смітник — а це гроші і час. Потім у свого товариша я побачив ящики із черв’яками. Виявляється, вони переробляють органічні відходи. Тепер цілі вантажівки відходів я можу переробляти на своєму подвір’ї, та ще й отримувати добриво.

Анатолій зберігає відходи на своїй ділянці просто неба. Черв’яків ще можна розкласти і в ящики-компостери — прості контейнери з дірочками. Вони мають бути із харчового пластика або дерева. В них треба зробити отвори для повітря — дрилем або розігрітим цвяхом. Найбільше за розміром для цього підходять ящики для м'яса або молочних продуктів. Їх можна попросити майже у будь-якому магазині. Або купити готовий компостер — в інтернет-магазинах такий коштує від 1000 до 2 000 гривень.


Якщо ви живете у квартирі, компостер можна поставити, наприклад, на кухні, щоб відразу ж відправляти в нього харчові відходи. У теплу пору року компостер може стояти на балконі. Щоб не було неприємного запаху, відходи слів присипати торфом. В інтернеті ціна на 2,5 літри торфу стартує від 12 гривень. На літній сезон власнику компостера знадобиться приблизно три літри торфу.


Анатолій підрахував, що зараз біомаса з черв’яками займає приблизно 20 квадратних метрів території його присадибної ділянки. Якби відходи не перероблялися черв’яками, за 10 років треба було би винаймати приблизно 30 вантажівок для вивозу сміття. За підрахунками Анатолія, йому вдалося зекономити приблизно 45 тисяч гривень.

Черв’яки — то не складно, — говорить Анатолій. — Я у цій справі не професор, але вже 10 років вони живуть тут і розмножуються, утворюють добриво. Час від часу роздає їх потроху знайомим новопільцям. І якщо треба черв’як, можете до мене звернутися.

Що треба, щоб переробляти відходи за допомогою черв’яків

• Спершу треба підготувати територію: насипати траву і листя; зверху — землю; потім — продуктові відходи і і, наприклад, курячий послід.
• Замовити в інтернеті каліфорнійського черв’яка або черв’яка-старателя — це оптимальний вид для переробки на території України. Анатолій тримає обидва види черв’яків.
• Довго чекати не треба, через тиждень можна заселяти черв’яків. Зволожити масу, підняти верхній шар і запустити черв’яків.
• Щоб черв’яки розмножувалися і нормально існували, треба давати їм достатньо відходів: на 200 кілограм відходів треба приблизно 100 грамів черв’яка. Нову порцію їжі слід давати черв’якам тоді, коли вони з’їли ? попередньої їжі.
• Взимку Анатолій радить давати їм більше корму і періодично переглядати грунт на наявність черв’яків. При похолоданні Анатолій рекомендує вкрити біомасу листям, опилками або шаром соломи. Черв’яки взимку продовжують працювати. Вони можуть нормально жити і розмножуватися за температури від 4 до 34 градусів. Зазвичай температура у біомасі підтримується природним шляхом, але можна убезпечити черв’яків від замерзання, накривши компостер термозахисним матеріалом. Якщо компостер тримати у приміщенні, варто встановити його подалі від прямих сонячних променів.

Поради від Анатолія для тих, хто хоче тримати вермиферму

За півтори тисячі каліфорнійських черв’яків і черв’яків-старателів — це близько 100-150 грам — на сайті олх просять приблизно 300-500 гривень.


Годувати черв’яків можна протягом тижня — коли з’явилися відходи, тоді і підсипаєш їжу.




Купа біомаси постійно просідає. Треба два рази на тиждень додавати їжу для червів, щоб вони не зникли. Готове добриво знаходиться знизу, його треба періодично збирати. Щоб зібрати біогумус, треба вилами або іншим інструментом підняти верхні шари біомаси і згрести чи змести гумус, який має вигляд чорного порошку.

Біогумус можна продавати. Зазвичай ті, хто хоче удобрити город, купує його у квіткових магазинах. Товариш Анатолія робив з біогумусу витяжку, розчиняв у воді, фасував у пластикові ємності і продавав. В інтернеті ціна за літр витяжки стартує від 85 гривень за літр.

Сім’я з 1,5 тисяч черв’яків, заселена на двох квадратних метрах компосту, має зробити дві тонни біогумусу за сезон. На olx тонну біогумусу власники червів продають за 4,5 тисяч гривень.


Не радять додавати у біомасу хімію, пластик, целофан.

Номер Анатолія, у якого можна попросити черв'яків: +380675661531

Ще один спосіб дати друге життя листю, рослинам і харчовим відходам

Листя та бадилля частіше за все палять мешканці приватного сектору та дачники. Робити цього не можна. У процесі горіння виділяються канцерогени, які підвищують ризик виникнення онкологічних хвороб. Вогонь руйнує верхній шар ґрунту, знищує коріння і насіння рослин, згоряють комахи, дрібні гризуни. Альтернатива є — компостувати рослини і харчові відходи.

Компост – це органічні добрива, які утворилися внаслідок розкладання органічних речовин мікроорганізмами.




Почати компостувати можна у будь-яку пору року. Для цього потрібен компостер або яма, яка ним служитиме. Яма має бути глибиною 1 метр, треба застелити її сухою травою або листям. Для компостування підходять ті ж відходи, що і для вермиферми.

Різні відходи укладають в різні шари приблизно по 15 сантиметрів. Масу треба зволожити, але щоб з неї не стікала вода. Один-два рази на місяць треба вилами перемішувати шари відходів.

Зазвичай компостне добриво отримують через два роки після закладки. Важливо підтримувати температуру у компостері чи компостній ямі 50-70 °С. Для цього яму або компостер треба накрити поліетиленовою плівкою, старим килимком, збитою з дерев’яних дощечок кришкою. Для «розігріву» і прискорення гниття варто додати трохи пташиного посліду.

Готовий компост, який ви маєте отримати на виході, – темна, волога, рихла маса із запахом землі. Використовувати біогумус треба у співвідношення 10-15% від кількості ґрунту. Це добриво можна використовувати для свого саду чи городу або продавати.