Як і скільки криворізькі ОСББ заробляють на сортуванні сміття

Співвласники багатоквартирного будинку Інгулецького району міста «проспект Перемоги, 53» за один місяць на сортуванні заробляють більше 400 гривень, а Покровського району Кривого Рогу «Заріччя, 70» за три місяці із роздільно зібраного сміття отримали майже 700 гривень.

Офіційно кожного року на полігони для сміття у Кривому Розі вивозять більше 300 тисяч тонн відходів, які просто захоронюють, не сортуючи. У місті не налагоджена система сортування відходів. Але окремі організації співвласників багатоквартирних будинків Кривого Рогу проявляють ініціативу та збирають, здають пластик, макулатуру та скло, заробляючи щомісяця на цьому гроші.

Наскільки успішною є екологічна ініціатива із роздільного збору сміття та як на цьому заробляти, розповідає голова правління ОСББ «проспект Перемоги, 53» Геннадій Бабіч та ініціаторка роздільного збору сміття в Інгулецькому районі Кривого Рогу Ірина Голоднова.

«Коли ми починали у 2015 році розповідати мешканцям району про сортування, багато людей здивовано запитували: а що, у нас кудись можна здавати?

Тому головна проблема — відсутність інформації. Більшість людей, які не сортують, просто не знають, куди здавати сміття. Міська влада могла б організувати інформаційну кампанію, але цього чомусь не робить», — говорить депутатка Інгулецької районної ради Ірина Голоднова.

Станом на січень 2021 року у Кривому Розі ТОВ «Екоспецтранс» встановило 175 сітчастих контейнерів для поліетиленових пляшоку Саксаганському, Покровському та Довгинцівському районах міста. Але підприємство стверджує, що контейнери не заповнюються — тобто мешканці не сортують відходи. Вони просто не розуміють своєї прямої вигоди.


Але Ірина Голоднова не згодна з твердженням міського перевізника відходів ТОВ «Екоспецтранс». Сьогодні більшість ОСББ лише в Інгулецькому районі Кривого Рогу з 2015 року сортують сміття: пластик, папір та скло.

Мешканці будинків-ОСББ, які звертаються у редакцію по допомогу у вирішенні комунальних проблем, часто кажуть: «сусіди не здають гроші навіть на прибирання». Трапляється, що для ремонту поручня чи вхідних дверей треба знову «скидатись» по 5-10 гривень. Криворіжці, які живуть і багатоповерхівках і роздільно збирають сміття, таких проблем не знають.

Наприклад, у щойно створеному ОСББ на вулиці В'ячеслава Чорновола навіть коли з'являється потреба дрібного ремонту, виникає питання «де взяти 200 гривень на ремонт ліхтаря». Місцеві кажуть: теж могли б сортувати, аби не мати таких проблем.

Мешканці одного із ОСББ вирішили пропагувати сортування, організувавши інформаційну кампанію:

• спочатку провели просвітницькі лекції — говорили про досвід ЄС у сортуванні сміття; про те, як можна на цьому заробляти;
• досліджували рівень знань інгульчан про правила сортування вторинної сировини;
• влаштовували опитування мешканців щодо готовності сортувати;
• кількома ОСББ проводили збір вторинної сировини.

«Хвилювалась, що ніхто не прийде»

«Спочатку повісила оголошення на під'їзді, мовляв, проводимо експеримент. Попередньо домовилась з директором заготівельно-переробного підприємства «Чисте місто» про забір сміття. Призначила час та місце збору макулатури, пластику, скла та бляшанок.

Як зараз пам’ятаю: сиділа та хвилювалася, що ніхто не прийде. Але, на щастя, макулатури, пластика принесли багато. Тому я вважаю, що експеримент пройшов успішно і показав, що люди хочуть та можуть сортувати» , — говорить Ірина Голоднова.

На що пішли перші зароблені гроші

Тоді вперше зароблені на вторинній сировині кошти Ірина та голова ОСББ Олексій Забродський витратили на солодощі для учасників першої лекції про досвід країн Європейського союзу у сортуванні сміття. Тоді мешканцям вдалося заробити 200 гривень.

На першу лекцію Ірини прийшли діти. Дійсно часто прикладом для власних батьків стають діти, яким про екологічну та фінансову сортування розповідають у школах. А коли бляшанку несе у спеціальний смітник школяр, негоже не наслідувати його.

Це були перші кроки інгульчан, які потім змотивували сусідів по району та організації співвласників багатоквартирних будинків поблизу приєднатися до екологічної ініціативи — потрібно було для початку просто встановити у своїх подвір’ях контейнери для збору пластику.

«У нашому подвір'ї є три контейнери. Їх я зробив сам. Вже 3 роки сортуємо. Так, сьогодні пластик коштує копійки, але найголовніше для мене — це не гроші, а чистота», — говорить голова правління ОСББ «проспект Перемоги, 53» Геннадій Бабіч.

Щомісяця на сортуванні пластику ОСББ «проспект Перемоги, 53» заробляє більше 500 гривень. Ці гроші йдуть у фонд будинку. Це не колосальні суми, але на поточні витрати мешканцям будинків вистачає. За місяць збору можна виручити кошти, щоб побілити дерева біля будинку або змінити лампочки.

Наприклад, у минулому місяці на зароблені на вторинній сировині кошти ОСББ придбало лампочки для семи під'їздів. Сьогодні у будинку живуть майже 750 мешканців. Вони не платять за вивезення сортованого сміття.

За вивезення несортованого сміття перевізник ТОВ «Екоспецтранс» з однієї людини бере 25 гривень 56 копійок із жителів багатоквартирних будинків. Для мешканців приватного сектора це коштує 26 гривень 34 копійки.

Чиновники порахували, що один криворіжець за рік продукує 2,28 м³ сміття (рішення виконкому Криворізької міської ради від 12.09.2018 №410). Це майже два стандартних сміттєвих контейнера.

Тарифи ТОВ «Екоспецтранс» за вивезення 1 м³:

- для бюджетних установ: разом за збір, транспортування та захоронення твердих побутових відходів - 158 гривень 40 копійок (6,48 + 128,52 + 23,40).

Екоактивізм та екосвідомість - у маси:)

«Наше ОСББ не перше почало сортувати. Мене, як голову правління, надихнула ініціаторка проведення експерименту Ірина Голоднова. Вона розповіла, що відходи можна розділяти і навіть продавати. Для мене це була чергова бізнес-ідея. Далі просто взяв і зробив контейнери. Потім домовився з місцевим підприємцем, який займався збором вторинної сировини», — згадує Геннадій Бабіч.

Нагадаємо, що ще 21 липня 2020 році Верховна рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт №2207-1д «Про управління відходами», яким планується запровадити в Україні обов’язкове роздільне збирання відходів біля будинків. Парламентарі зобов’яжуть муніципалітети до 2030 року організувати пункти збирання роздільних відходів.


У Кривому Розі з 1998 року працює заготівельно-переробне підприємство «Чисте місто», яке співпрацює зі школами, ОСББ та бізнесом. Наприклад, учні на педагоги загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №114 вже 5 років поспіль щомісяця роздільно збирають та здають більше 100 кілограмів вторинної сировини підприємству «Чисте місто», розповідає директорка школи №114 Людмила Хорькова. Школа має договір із підприємством. Зароблені гроші витрачають на корисності для школи.

У 2019 році за один місяць здали 830 кілограмів макулатури, кілограм поліетилену, 41 кілограм пластикових кришок та іншої «вторинки» з подібного матеріалу. Тоді купили килимки для кінопростору. А у 2018-му насортували майже на 4 тисячі гривень і купили тенісний стіл.

Куди дівати вторинну сировину та скільки можна заробити

Менеджерка зі зв'язків з громадськістю підприємства «Чисте місто» Ольга Костіна розповідає, що вони приймають таку вторинну сировину:

• макулатуру МС-7Б (книги, журнали, газети);
• макулатурау МС-5Б (картон);
• поліетилен термозбіжний;
• поліетилен будівельний;
• ПЕТ пляшки;
• стретч-плівку;
• склобій прозорий;
• склобій кольоровий;
• пластмасу;
• алюмінієві баночки;
• кришки з ПЕТ пляшки
• склотару в асортименті.

Ольга Костіна говорить, що підприємство практикує прийом відпочатку зібраної роздільно чистої сировини.

Сьогодні у Кривому Розі працюють 39 пунктів прийому вторинної сировини «Чисте місто», де приймають від 1 до 100 кілограм вторинної сировини. Хоч і приватна, але у місті є мережа пунктів прийому вторинної сировини. Власне, не обов'язково бути ОСББ або закладом освіти, щоб сортувати та заробляти на цьому кошти.



Якщо ваше ОСББ зібрало більше 100 кілограм вторинної сировини, то можна замовити машину підприємства, або від 150 кілограм самостійно привезти на склад.

Для укладання договору з ЗПП «Чисте місто» потрібно:

• зателефонувати за номером +38 (067) 638 53 93;
• надіслати на електронну адресу [email protected] свідоцтво реєстрації та реквізити, з якими буде зроблено типовий договір;
• потім чекати відповіді від співробітників підприємства;
• замовити машину для вивезення вторинної сировини за номером 068 776 22 77.

Також через сайт підприємства можна відправити заявку на вивіз вторинної сировини.

Ми запитали у кількох мешканців інших багатоквартирних будинків, які самі займаються утриманням будівлі і території ОСББ, чи були б вони готові сортувати.

Мешканці будинку по вулиці Віталія Матусевича у Металургійному районі Кривого Рогу платять щомісяця 273 гривні на його утримання, а криворіжці, які створили ОСББ на проспекті Миру у Саксаганському районі Кривого Рогу — 306 гривень.

Криворожанки Анна та Олена, співвласниці будинків, говорять — готові сортувати, але не у кожному будинку є вільний простір, щоб організувати точку збору вторинки. Мешканці їхніх будинків обговорювали такий варіант мінімізації кількості коштів, які щомісячно здають на утримання помешкання.

Практика збирання вторинної сировини є і в інших районах міста. Наприклад, на мікрорайоні Зарічний мешканці одного з будинків, де створено ОСББ, за зиму зібрали вторинної сировини на 688 гривень. За ці гроші вони купили дві туї і висадили їх біля будинку.

Якщо ви знаєте інші історії про успішні організації співвласників багатоквартирних будинків, які самі займаються утриманням майна — пишіть про це редакції.

---

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.