Безбар'єрний Кривий Ріг: чи є зміни і чи варто на них чекати

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
1kr.ua
Уряд, парламент і дружина президента Олена Зеленська – всі вони намагаються щось робити для полегшення життя людей з інвалідністю. Принаймні, інформація про ті чи інші заходи та кроки час від часу з’являється в інформаційному просторі.

4 березня на міжвідомчому засіданні Кабінету міністрів презентують проєкт Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. До створення її долучилися понад 150 експертів з усієї України, говорить Міністерство розвитку громад та територій України.

Усі громадські та житлові будівлі в Україні, приміщення у них, а також громадський простір мають бути доступними для маломобільних груп населення на рівні з іншими людьми. Це записано державно-будівельних нормах.

У Кривому Розі намагаються облаштовувати доступний простір для людей з інвалідністю, встановлюючи тактильні плити, пандуси, світлофори з кнопками виклику чи гучномовцями та інше. Але криворіжці на колісних кріслах, люди з порушення зору та слуху й надалі не можуть безбар’єрно пересуватися вулицями міста. Деякі - навіть вийти з дому.

Зараз у місті живуть більше 30 тисяч людей з інвалідністю (майже 5% від загальної кількості населення), серед них приблизно 2 500 дітей.

Коли зміниться ситуація з доступністю міста для них, та й в Україні в цілому? Як до безбар’єрності йшли європейські країни, чи зможемо ми зробити так само?


На сайті виконкому міської ради стверджують: “Місто Кривий Ріг – дружнє до осіб з інвалідністю”. Але на вулицях бачимо таке:






А щоб потрапити у сам виконком — людям на візках, тим, хто не бачить або не чує — потрібна стороння допомога.

Саме бордюри люди з інвалідністю називають найбільшим злом. Інколи, щоб привернути уваги до проблеми, самі беруть у руки молотки і ламають перешкоди.



Незряча акторка

Після важкої хвороби криворожанка Юліанна Кундуєва у 18 років втратила зір. Дівчина вже майже 10 років нічого не бачить, але продовжує жити повноцінним життям. Вона грає у інклюзивному театрі “Краще разом”, плете бісером та ходить на рок-концерти.

«А чи бачили ви колись у Кривому Розі людину, яка пересувається з тростиною-орієнтиром? Я - тільки один раз. Достатньо давно, на Соцмісті», - говорить Юліанна.

Справді, незрячим людям без супроводу пересуватися містом неможливо. Сама Юліанна Кундуєва поза межами квартири ходить зазвичай із супроводом.

«Самостійно пересуватися для мене - це було би щось фантастичне, - каже вона. - Якщо люди, у яких немає проблем зі здоров'ям скаржаться на ями на дорогах, погано освітлені вулиці - то для нас це взагалі суцільні бар’єри».
Розробник мапи доступності “ProAbility.me” Родіон Попков займається вивченням ситуації із доступністю в Україні та світі. Він упевнений, що у радянські часи будівлі, тротуари та дороги будували та проектували не для всіх, а для трудового класу.

«Неважливо хто ти: пенсіонер, людина з інвалідністю чи батько із дитячим візком -- тебе чекають перешкоди скрізь. І у будівлях, і на вулицях», — говорить Родіон Попков.

Юліанна Кундуєва з іншими акторами театру “Краще разом” подорожували Україною з гастролями, тож дівчина мала можливість порівняти.




“Немає особливих відмінностей, по всій Україні одна ситуація. Хіба що можу виділити театр на Подолі в Києві. Це новий театр, який добре обладнаний», — каже акторка.

Людина з інвалідністю в Україні не може працювати та нормально жити не тому, що у неї інвалідність - а через недосконалість навколишнього простору, у якому повно бар’єрів.

Європа


Коли європейці почали задумуватися над осучасненням міського простору, до уваги брали всіх, не лише людей з інвалідністю. Безбар’єрно, а це значить просто зручно - це про звичайні права людини, а не про щось особливе.

Бачиш бар’єр - вважай, що чиїсь права вже порушено. Дівчини на підборах, яка не може нормально скористатися маршруткою із високою сходинкою. Мами з дитячим візком, бабусі з ціпком, хлопчина зі скейтом — усім заважають бордюри чи ями.

«Якщо бар’єри прибрати, жити стане комфортно усім. Наприклад, у США є вимоги щодо параметрів доступного середовища. Вони закріплені законами. А в Україні їх прописано у державно-будівельних нормах та актах міністерств, у законі поки що ні», — розповідає Родіон Попков.

Пересуватися містом

Міський простір - це у тому числі й громадський транспорт. Без супроводу людина із порушенням зору скористатися ним зараз не може.

«Проїхати з мого району в сусідній я можу, бо завжди є супровід. Мені завжди допоможуть, підкажуть. Але іноді є ситуації, коли терміново потрібно кудись поїхати, а це вже проблема», — говорить Юліанна Кундуєва.
У Кривому Розі декілька років працює соціальне таксі, яке безкоштовно відвозить людей, що пересуваються на колісних кріслах. Але для людей з порушенням зору ця послуга недоступна.


Та й на “Соціальному таксі” можна поїхати тільки у держустанови чи лікарні. І записуватись треба на кілька тижнів уперед. Виходить, людям з інвалідністю не треба їздити у гості чи до того ж перукаря, а про потребу вирішити щось у владних кабінетах знати треба наперед.




«Ще соціальне таксі можуть замовити діти, хворі на дитячий церебральний параліч та зі злоякісними новоутвореннями. Для людей з порушення зору у місті є комунальний транспорт, у якому озвучують назви зупинок та є спеціально відведені місця для пасажирів із інвалідністю, - розповідає голова Департаменту соціальної політики Інеса Благун. Сьогодні замовити “Соціальне таксі” можна за номером 0970013868. Зараз працюємо над створенням послуги замовлення онлайн, за електронною заявкою».



Також допомогти людині з інвалідністю можуть волонтери «ПідКРіплення», до яких можна звернутися у Facebook або за телефоном 096 806 0281. Волонтерська команда існує майже рік. Зараз вона складається більш ніж з 30-ти волонтерів різного віку.

«Допомагаємо людям з порушенням зору, слуху та криворіжцям, які пересуваються у кріслах колісних. Важливо: так, просимо надавати документальне підтвердження наявності інвалідності в електронному вигляді», — говорить співзасновник волонтерської платформи “ПідКРіплення” Микита Водзянський.
Волонтери “ПідКРіплення” можуть допомогти дістатися певного місця призначення, відремонтувати візок, купити продукти та впоратися з хатніми справами - у межах розумного. Комунальний транспорт

«Наприклад, у Нью-Йорку усі автобуси зробили доступними майже 20 років тому. Їх облаштували пандусами, підйомниками, гучномовцями, які дублюють голосом назви зупинок, тактильними дошками. А от доступного на 100% метро у Нью-Йорку немає.

В Україні облаштувати найбільш глибокі станції метро для маломобільних груп - дорого та майже неможливо» , - говорить Родіон Попков.
Нагадаємо, що у 2020 році Кривий Ріг визначили одним з 18 міст-учасників проекту «Міський транспорт України ІІ», який реалізують Міністерство інфраструктури та Європейський інвестиційний банк. Передбачено оновлення громадського транспорту міста — у тому числі облаштування його пандусами.



Але доступний транспорт - добре, та водії та кондуктори будуть працювати ті самі. Вони часто не знають, як поводити себе з людиною з інвалідністю.

«Часто при посадці у громадський транспорт тебе починають смикати, штовхати, піднімати, коли того не треба. Або навпаки: не допоможуть там, де необхідно. Люди просто не знають, як і що робити з такими «специфічними» пасажирами», — говорить член ГО «Рух без меж» Олександр Хомич.
Члени криворізької громадської організації «Рух без меж» почали проводити тренінги-інструктажі для водіїв та кондукторів тролейбусів міста.




Приватні перевізники


Родіон Попков говорить, що однією з проблем недоступності транспорту для людей з інвалідністю та батьків з візками є відсутність вимог для маршрутних таксі.

«До них треба або застосовувати технічні вимоги, як для всіх - або зовсім відмовитися від них. Розвинені міста намагаються вже так робити. “Маршрутки” не забезпечують соціальну функцію. Але їхня присутність на дорогах України - це питання часу. І це світовий тренд», — вважає Родіон Попков.
У Німеччині є банк, який кредитує проєкти з доступності міського середовища. Людині з інвалідністю може навіть видати грант 5 300 євро на облаштування свого дому.

«Але через специфіку наповнення бюджету втілити подібні ініціативи в Україні практично неможливо. Проблему доступного середовища не буде вирішено, поки суспільство не пройде певну системну трансформацію»,говорить Родіон Попков.

Поки що спрямовані на покращення людей з інвалідністю дії є десь ще теоретичними, десь несуттєвими або формальними, щось відбувається зовсім повільно. Коли все це принесе видимі зміни – невідомо.

У листопаді 2020-го ухвалили закон, яким змінили термінологію – «інваліди» на «люди з інвалідністю». Тоді ж підтримали у першому читанні законопроєкт №3780, який стосується порядку забезпечення осіб з інвалідністю пристосованим до їх потреб житлом.

Нещодавно у Верховній Раді зареєстровували законопроєкти, якими пропонують забезпечувати людей з інвалідністю автомобілями та підвищити захист прав людей з інвалідністю на паркування транспортних засобів на спеціально визначених для цього місцях.

Загалом, на розгляді Верховної Ради більше десяти законопроєктів, у яких пропонують зміни до Закону щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю.

Олена Зеленська ще в травні 2020 року вона ініціювала «Велику розмову про безбар’єрність», результатом якої і має стати проект Національної стратегії, що її презентують 4 березня.

У грудні 2020 року Міністерство цифрової трансформації анонсувало запуск проєкту «Дія.Безбар’єрність». Це буде розділ на порталі Дія, де «за декілька кліків можна дізнатися, яку підтримку надає держава, куди звертатися та що для цього потрібно». Ініціаторкою цього також стала Олена Зеленська.

Коли почне роботу «Дія.Безбар’єрність», чи ухвалять потрібні законопроєкти і головне – коли вони принесуть результати? Пишіть у коментарях, а редакція чекатиме на ці відповіді разом із Юліанною, «Рухом без меж» та і іншими героями публікацій «Першого Криворізького», які недоступність міського простору відчувають щодня.


Матеріал створено в рамках стипендіальної програми “Апґрейд на 360°, яку організувала ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки "Медійної програми в Україні", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях

Украина