Як жили криворіжці у роки окупації
![Як жили криворіжці у роки окупації Як жили криворіжці у роки окупації](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525300_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b9b40cbceeab6ce53dc6443db7d53d2351613903154.jpg)
Фото: sites.google.com, довідка про часи окупації Кривого Рогу
- Коли гітлерівці захопили наше місто, вони впроваджували так звану політику “батога і пряника”, - говорить наукова співробітниця криворізького історико-краєзнавчого музею Євгенія Левченко. - На перших порах все було більш-менш лояльно.
Напередодні нападу на СРСР і в перші місяці війни нацистське керівництво Німеччини не планувало використовувати місцеву робочу силу у промисловості Рейху. Навпаки, планувалося масове знищення населення для звільнення «життєвого простору» для майбутньої колонізації німецькими фермерами. Ситуація змінилася у жовтні 1941 року, коли бліцкриг провалився, і виникла перспектива затяжної війни.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525293_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504858_b4507fbc99863030e76d245b158ced711613901922.jpg)
Передсмертна записка "Ніна, воспитуй Люду. Отец І.М.П". Криворізький історико-краєзнавчий музей
Спочатку у Кривому Розі була військова комендатура на чолі з майором Реглером, а пізніше, з 15 листопада 1941 року місто потрапило до Дніпропетровської округи. Тут створили цивільні органи - міський комісаріат, керуючі пости якого займали гітлерівці, а також деякі українці-колаборанти (ті, хто пішов на співпрацю із німціями - авт.), які займали допоміжні посади.
З 20 серпня 1941 року всі криворіжці повинні були отримувати направлення на роботу. Ті, хто залишався незадіяним, залучалися до будівництва і ремонту автодоріг для німців. За ухилення погрожували штрафами, а якщо роботи мали стратегічне значення - то і розстрілом.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525296_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504860_d8aca8e15319a6f8882e1a0326a040631613901925.jpg)
Меблі часів Другої світової війни. Криворізький історико-краєзнавчий музей
У першій половині 1942 року все доросле населення міста одержало аусвайси - свого роду “паспорти” - із даними про власника і прописку.
Всю худобу брали на облік. Списки складалися кожного першого числа місяця. Переписували всіх тварин і птицю. Виходячи з реальної їх кількості, німці і їх українські помічники вираховували натуральний або грошовий податок для здачі на користь Рейху. У криворіжців конфісковували радіопрогравачі і електрообігрівачі. Оскільки було дуже скрутно з електроенергією, існувало розпорядження на дозвіл 1 лампочки на все приміщення.
Для криворіжців встановили також норми трудоднів на рік: чоловікам - 150, жінкам - 100, людям похилого віку та підліткам - 30. У місті працювали театр імені Котляревського і 19 кінотеатрів.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525298_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504862_2b4236ac6d39394d44b705d7f1316caf1613901928.jpg)
Вистава у театрі Котляревського
Фото із книги О. Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни"
Оскільки через Кривий Ріг пролягали важливі дороги армійського постачання фронтів, колгоспи були розорені, майже не було худоби, посівного матеріалу і картоплі. На Криворіжжі створювався штучний голод, місцеве населення регулярно грабували.
Робота промисловості у роки окупації
У період окупації місцева влада намагалася налагодити роботу промислових підприємств. Коли радянські солдати у 1941-у відступали, вони знищували і стволи шахт, і зупинили Криворіжсталь. 1 мільйон 600 тисяч тонн - стільки руди залишили після себе у місті відступаючі із Кривого Рогу. Окупанти вивезли цю руду у Німеччину і захотіли відновити видобуток і роботу шахт, але за весь період окупації їм вдалося видобути 384 тисяч тонн руди - тижневий довоєнний видобуток.
Оскільки загарбникам так і не вдалося повноцінно відновити роботу металургійного заводу, у приміщенні працювали майстерні, які виготовляли сільськогосподарський реманент. У деяких приміщеннях заводу виготовляли рації для німецьких військових.
У період окупації в Кривому Розі продовжував працювати завод “Металіст”, чавунно-ливарний завод, взуттєва фабрика, - загалом, 65 промислових підприємств.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525294_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504856_524ddda46a71fe48743acfe7a2488f9a1613901919.jpg)
Експозиція у криворізькому історико-краєзнавчому музеї
Розвивався також і кооперативний рух: об’єднання хутряної, художньої, скульптурної та інших майстерень. Представники кооперативу “Нове життя”, який очолювала Українська допоміжна управа, поширювали продукти серед місцевого криворізького населення, а згодом і постачали їх для німців.
Освіта у часи окупації
Коли місто контролювали німці, протягом року на вулиці Мазепи діяв Педагогічний інститут і гуртожиток. У місті на початку війни і у 1941 році працювало 49 шкіл. Це тривало рік. Після розпорядження Еріка Коха дозволялося працювати тільки початковим народним школам. Усі діти шкільного віку (7-11 років) зобов'язані були відвідувати початкову школу. На батьків, діти яких не відвідували школу без поважних причин, міг накладатися грошовий штраф. Безкоштовно навчалися вихованці дитбудинків та звільнені від оплати завідувачем відділом освіти.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525292_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504855_1ccde2fa56ff9f3005bafef439b706c91613901918.jpg)
Експозиція у криворізькому історико-краєзнавчому музеї
У 1942 році шкіл, у тому числі через проблеми із опаленням, стало набагато менше.
Вивезення на роботу у Німеччину
“Вас у Німеччині чекають білі затишні кімнати. Єдине, чого не вистачає - житнього хліба, який ви так любите”, - такі рекламні оголошення бачили криворіжці у тогочасних газетах.
Як відомо, у роки Другої світової війни багато людей вивозили на працю до Німеччини. Частіше це було примусово, але деякі люди піддавалися впливу німецької пропаганди, їхали туди добровільно.
У кінотеатрах показували, як добре житимуть українці у Німеччині, на вулицях вивішували плакати з рекламою і витягами із листів людей, які нібито вже працюють там. У центрі міста - на Поштовому і прилеглих вулицях - встановили гучномовці, через які також велася агітація.
У Кривому Розі остарбайтерство почалася 11 листопада 1941 року. Тоді німці оголосили про набір добровольців-гірників для роботи на шахтах Рура - великого промислового центру Німеччини. Гітлерівці планували завербувати 12 тисяч шахтарів. Перший ешелон з шістьма тисячами гірників відправили до Німеччини 25 листопада 1941 року. Згодом, коли потік добровольців вичерпався, влада влаштовувала обвали і примусово вивозила людей.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525297_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504859_606c5423a688d0d129f982144c3f47f41613901924.jpg)
Експозиція у криворізькому історико-краєзнавчому музеї
20 січня 1942 року у Німеччині ввели податок на «східних працівників», який вираховувався із зарплати. З 9 лютого із зарплати віднімали по 1,5 марки за харчування і житло, а також за взуття, одяг і за проїзд до місця роботи. З 4 березня почали брати по 4 марки щомісяця на медичне страхування. В результаті на руках у остарбайтера в тиждень могло залишитися не більше п’яти марок. Криворіжці, які працювали у сільському господарстві і домашньою прислугою, грошей взагалі не отримували. Також діяла система різних штрафів. А за статевий контакт з німецькою жінкою працівників засуджували до смертної кари.
За роки окупації з Кривого Рогу у Німеччину вивезли 2187 військовополонених. 7-8 тисяч людей виїхали добровільно-примусово. Половина з них не повернулася.
Як жили німці
Німецька комендатура знаходилася у готелі “Металургія” на Поштовому. Навпроти комендатури був офіцерський клуб і казино. У 1943 році туди влучила радянська бомба і знищила будівлю.
На розі вулиці Поштової і Парадної (сучасна Святомиколаївська) знаходилися Держбанк і емісійний банк. Десять карбованців при німецькій владі дорівнювли одній німецьким маркам.
Редакція пронімецької газети “Дзвін” також знаходилася на Поштовому у приміщенні, де зараз редакція “Червоного Гірника”.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525299_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504861_26a55a153047e21cbd5aa044b57c0f501613901927.jpg)
Вирізка із газети "Дзвін"
Фото із книги О. Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни"
На вулиці Парадна, 53 знаходився відділ Гестапо. На колишній вулиці Калініченка була німецька військова в’язниця.
![](https://img.1kr.ua/news_files/news/fd7746b4/5648758c/525291_9bafc7f802786f53075dfed45ecb9c2b504853_4059b12e34b689b71a9c16eff11736a91613901914.jpg)
Скульптура Олександра Васякіна "Солдатські думи". Криворізький історико-краєзнавчий музей
При підготовці матеріалу використані цитування з інтерв'ю наукової співробітниці краєзнавчого музею Євгенії Левченко, фото і цитати із книги Олександра Мельника "Кривий Ріг у полум'ї війни: 1941-1944)" та фото, зняті у міському історико-краєзнавчому музеї
Комментарии (17)
kok
08:48, 22 февраля 2021
Менделееву как бальзам на душу )))) бомбардировки ленинграда ...
Вообще удивительно что тут об этом пишут - ведь по новой истории это было освобождение...
kok
08:49, 22 февраля 2021
та и немцы несли европу в ...нынешнюю ж....у
loto
08:53, 22 февраля 2021
"У 1942 році шкіл, у тому числі через проблеми із опаленням, стало набагато менше."
Ну сейчас происходит и будет происходит такое же.
"Вивезення на роботу у Німеччину"
Тогда бесплатно везли ( кстати и деньги то- же тогда платили )
Сейчас за свой счёт сами туда едут работать с оплатой в два раза меньшей чем у немцев.
В Кривом Роге строят немецкий крематорий , единственное отличие, тогда не было крематория - просто в шахту сбрасывали.
И т.д.
loto
09:27, 22 февраля 2021
Сейчас методичней стали издеваться над народом. Вот та-же " ДIЯ" , полный контроль и это только начало.
Языковы шпрехенфюреры и т.д.
А потенциал был до развала Союза лучший среди бывших соц.стран.
Главное мы в переди планеты всей по производству отрядов неонацистов теперь. Вот за миллиард гривен построим им стадион ,пускай там зигуют.
mvi
09:40, 22 февраля 2021
У нас уже появились врачи, наверное и при фашистах таких не было . Могут и лечение выписать неправильно или не услышать воспалений лёгких если на укр мове не общаешься или просто русский по национальности. . Это не с потолка взято а из бесед наших врачей одной из клиник о москалях и так далее. Так, что здоровья всем не болейте, а если заболели смотрите внимательно, сейчас как при оккупации все .
Белла
09:45, 22 февраля 2021
Спасибо!Чуть расплакалась ,так стало жалко людей.
Nika*****
09:45, 22 февраля 2021
Интересно, местные представители ОПЗЖ будут впервых рядах париться на этой дате или спрячутся, учитывая сложившуюся ситуацию.
Ирбис
09:58, 22 февраля 2021
Даже не верится, что бывает такой ужас. Неужели бывают люди, которые так могут издеваться над другими людьми. Если бы инопланетяне прилетели, и увидели всё это, они бы уничтожили человечество.
Белла
10:10, 22 февраля 2021
Та ты шо?А кто тут лайки накручивал когда людей мерзости писали и радовался что чужими руками?)Тоже двойные стандарты?)
Астероид
10:40, 22 февраля 2021
Инопланетцы тебя просто сожрут.
Белла
10:50, 22 февраля 2021
Да,сожрут,там подлости и хитрости целый мешок,как бы не отравились,жалко лунатиков)
Overlordi
10:04, 22 февраля 2021
Про погибших комсомольцах антифашистов ни слова... зато про бедных угнетенных евреев не один раз надо вспомнить.
жулик
12:13, 22 февраля 2021
нет на них зоошизиков,
Adi
14:28, 22 февраля 2021
І тепер переможці живуть гірше за переможених
У меня всё ок!
15:52, 22 февраля 2021
Хватит скулить, иди работай на ахметку.