Екоактивізм для усіх - як криворіжцям правильно реагувати на сморід від підприємств

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
1kr.ua
Попри те, що у Кривому Розі існують кілька громадських організацій, які моніторять екологічну ситуацію, екоактивізм як такий у нашому місті тільки зароджується.

Часто, у спробах запобігти шкоді навколишньому середовищу, мешканці міста починають діяти хаотично.

Редакція 1kr.ua регулярно отримує повідомлення від містян то про «червоне небо», то про «неможливість дихати», пишуть, що «нічого від димки і туману не видно», «вогонь у небі» тощо.

Журналісти вирішили розібратись: куди насправді мають звертатись мешканці, щоб не тільки похайпувати, а й дійсно просигналізувати уповноваженим структурам про можливі порушення екологічного законодавства, покарати винних, а головне - запобігти. Це займає багато часу і може бути логістично складно, але не настільки, як може спершу видатись. І ключове: аби почати правильно піклуватися про довкілля, зовсім не обов'язково входити до якихось кооперацій.

Фахівці, які займаються екологією у нашому місті, стверджують, що майже кожне промислове підприємство Кривого Рогу порушує екологічні норми і шкодить повітрю. Уповноважені структури запевняють: пишуть приписи щодо усунення правопорушень. Це може стосуватись, наприклад, зберігання відходів, забруднення повітря, викидів у воду тощо. Проблеми екологічного характеру мають широкий спектр, сьогодні поговоримо про атмосферне повітря і конкретні алгоритми взаємодії із державою, якими можуть скористатись усі.

Нагадаємо, що протягом січня у Кривому Розі спостерігалось перевищення концентрацій пилу, оксиду вуглецю, фенолу та формальдегіду.


Що робити криворіжцям, якщо відчувають неприродній запах у повітрі

«Громадський активізм ще ніхто не подолав. Не треба боятися заявити про проблему.

Згідно законодавства України будь-яка фізична особа може покликатися до суду проти того, що вважає незаконним та неправильним, або звернутися до державних установ. Тому, криворіжці, якщо вас не задовольняє екологічна ситуація, то ви можете це змінити»
, - говорить Людмила Бурман, мешканка мікрорайону Східний, де кілька років тому велась боротьба проти забруднення повітря. Тоді пані Бурман була депутаткою міськради, і хоча працювала вона у освітянській комісії, довелось займатись і екологічними питаннями.


Це був 2018 рік. Одне із потенційно екологічно агресивних виробництв мало з’явитись за півтора кілометри до зони щільної житлової забудови - поруч зі спальним мікрорайоном Індустріальний. На місці колишнього КРМЗ планували звести завод мінеральних добрив. Тоді масова акція проти будівництва цього заводу, де планували використовувати сульфат амонію, об'єднала майже 26 тисяч криворіжців.


Мешканці мікрорайонів Східний, Сонячний та Індустріальний разом із депутатами міської ради зверталися до Міністерства екології України та суду, щоб розібратись: чому повітря аж таке важке, і збоку заводу неприємно пахне. Особливо відчутно це ставало вночі, згадують місцеві.



Архівне фото зі зборів мешканців мікрорайонів Східний, Сонячний, Індустріальний

Тоді про Держекоінспекцію мало де чули, та і роботи її видно не було, кажуть криворіжці. Тому діяли як уміли - писали листи, організовували мітинги, покликались до суду.

У січні у Кривому Розі відкрили Офіс Центрального апарату Держекоінспекції. Голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований запевняє: мета роботи ДЕІ - не кількість перевірок, а чисте повітря та довкілля.

Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований розповів алгоритм звернень громадян у випадках, коли вони відчувають неприродні запахи у атмосферному повітрі.

«Якщо криворіжці помітили можливі порушення екологічного законодавства, то вони можуть звертатися до Держекоінспекції. У зверненні обов'язково треба зазначити: зворотній зв'язок, суть проблеми, суб'єкт (наприклад, підприємство, яке знаходиться поряд)», - каже Андрій Мальований.

Якщо мешканці хочуть, щоб заміри провели безпосередньо на підприємстві - їм у ДЕІ, а якщо проби повітря треба взяти прямо біля того чи іншого дому - звертатись треба у Держспоживслужбу або до Управління екології міської ради.


Зазначимо, що у 2020 році криворіжці звернулися до Управління екології виконкому міської ради близько 80 разів зі скаргами щодо якості повітря. Кожен місяць у місті фіксують перевищені концентрації шкідливих речовин у повітрі.

Якщо чиновницька експертиза виявить порушення - вони зобов’язані проінформувати про нього колег із Держспоживслужби. Санітарно-гігієнічне законодавство у житлових зонах контролюють саме вони.

Як правильно громадянам звернутись до Державної екологічної інспекції України:

  • письмове звернення поштою на територіальний підрозділ або центральний апарат ДЕІ;
  • звернення на електронну пошту [email protected] або скористатись спеціальною формою на сайті ;
  • звернення на гарячу лінію ДЕІ: 044 521 20 38.
Також криворіжці можуть записатися на особистий прийом громадян до голови Державної екологічної інспекції у Офісі центрального апарату. Запис за номером: +38 (097) 336-28-41.



«Згідно закону про звернення громадян, максимум протягом 30 днів буде надана відповідь на звернення. Якщо буде потрібно, керуючись скаргами фізичних осіб, спеціалісти організують позапланову перевірку», - говорить Андрій Мальований.

Коли мешканці тих таки кількох спальних районів міста протягом декількох місяців 2018 року не могли спати із відкритими вікнами, ініціювали обговорення проблеми. Спочатку - у соцмережах, потім згуртувались і почали писати листи у різні міські інстанції, зрештою довелось писати у Міністерство екології України та збирати підписи мешканців із вимогою вплинути на ситуацію.

Адвокаційна кампанія тривала щонайменше півроку: це були акції протесту, мітинги, збори громади, походи у чиновницькі кабінети і навіть візит на виробництво, яке, на думку місцевих, могло мати негативний вплив на повітря та здоров’я мешканців крупних спальних районів промислового міста. Це було у 2018 році, згадує депутатка минулого скликання Криворізької міської ради Людмила Бурман під час спілкування з журналістами 1kr.ua. Оскільки тиск громади не мав аж такого видимого результату, настав час для судових позовів.

«Готуючись до інтерв’ю, я переглянула цілі папки електронних матеріалів. Я сама здивувалась: скільки ж ми тоді зробили. Але, на жаль, результатом стало все ж таки будівництво цехів [...]

Ми подали разом із громадською організацію позов до адміністративного господарського суду Києва. Але треба пам’ятати: судова система в Україні не реформована [...] Далі ми пішли у апеляційний суд, далі Верховний суд України»
, - зітхає Людмила Бурман.

Депутатка минулого скликання міської ради поділилася з криворіжцями таким алгоритмом дій у разі виникнення у повітрі неприродного запаху хімічного походження:

  1. Заявити про проблему у соцмережі або ЗМІ.
  2. Сформувати ініціативну групу, яка комунікуватиме з мешканцями та чиновниками.
  3. Спланувати візит в уповноважені структури: Управління екології міської ради, депутатську комісію з питань екології та природних ресурсів, Держекоінспекцію, Міністерство екології, Держспоживслужбу тощо.
  4. У відкритих джерелах вивчити потенційний вплив того чи іншого виробництва на людей. Зокрема, увагу звернути потрібно на розу вітрів, речовини, які використовуються на підприємстві та можуть впливати на органи дихання людей.
  5. Інформувати інших людей про перебіг збору підписів під колективними звернення, відвідини громадських слухань, засідань депутатів тощо.
Голова Держекоінспекції зазначає, що інспектори проводять позапланові та планові перевірки. Позапланові перевірки спеціалісти ДЕІ проводять після надходження скарг від громадян.

«Спеціалісти, які переїхали до Кривого Рогу з Києва, вже почали планові перевірки промислових підприємств міста. Зараз вони перевіряють Південний гірничо-збагачуючий комбінат. Незабаром почнеться перевірка підприємства «Суха Балка». А на квітень запланована перевірка АМКР», - каже Андрій Мальований.


Раніше голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований повідомив, що Служба безпеки України продовжує розслідування кримінальної справи проти промислового підприємства міста - «АрселорМіттал Кривий Ріг».




Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Дихай. Дій. Ділись» Проєкту Кешер в Україні. Цей проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Матеріал виготовлено в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цих матеріалів не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст відео несе виключно ГО Екодія.




Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях

Общество