Криворожские чиновники Рождество встречают со священниками, которые не признают ПЦУ
Фото: Первый Криворожский
Кроме Юрия Вилкула и Сергея Маляренко в эту церковь пришли Татьяна Малая - управделами исполкома, глава райсовета в Тернах Виталий Солод.
Напомним, Криворожский и Никопольский митрополит Ефрем ранее засвидетельствовал верность канонической Украинской Православной Церкви (руководство в Москве) во главе с Митрополитом Онуфрием.
Отметим, что Ефрем не признает Православную церковь Украины, которая в воскресенье получила Томос об автокефалии.
Читайте также: Ни слова о Томосе: в храме Рождества не вспомнили о ПЦУ
Отныне церковь должна стать независимой от Москвы, которая совершает агрессию по отношению к нашему государству.
Фотография священника Ефрема и его имя-фамилия "висят" на сайте Русской православной церкви Московского патриархата. Криворожский секретарь Рады церквей Роман Морозов считает, что в таком случае нужно так и назвать Ефрема - священник Русской православной церкви.
Комментарии (49)
Азиров
18:16, 08 января 2019
Еще одна кастрюлька нарисовалась на сайте ) Придет время, когда кастрюли попрутся отбирать храмы УПЦ, только им это дорого обойдется.
META
14:13, 09 января 2019
Сергію.забирати ніхто не буде.УПЦ МП ПОВИННА ВИКОНУВАТИ ЗАКОНИ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА і УПЦ Є РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ.
Азиров
22:37, 11 января 2019
Законы, которые приняли кастрюли к исполнению не обязательны.
СВІТЛО язичникам
15:00, 12 января 2019
Автокефальної української церкви НЕМА.
Канонічний РОЗКОЛ на ТРИ диявольськи черепки відбувся саме українського православ’я і більше ніякого, тому що стамбульський патріархат тільки ПРИДБАВ українських рабів, а ті «раби, підніжки, грязь Москви», що відійшли від московського патріарха Кирила, потрапили наСЦУ – у власність до візантійського хазяїна Варфоломія, а НЕ до самостійної, від будь-якого іноземця, української церкви, якої взагалі НЕ існує в християнській природі, тому що, вся Україна КАНОНІЧНО пошматована – РОЗДІЛЕНА на ТРИ окупаційні зони впливу ІНОплемінними рабовласниками – «великими господинами, отцами нашими»: Гундяєвим, Бергольєм і Архонтонісом – «князі віку цього свавільно РОЗДІЛИЛИ, РОЗ’ЄДНАЛИ та ЗНЕВАЖИЛИ», – з молитви про Українську Православну Церкву.
Отже, «пастирі безглузді» (Іс. 56:11) українців: Березовський, Шевчук, Думенко добровільно ВИБРАЛИ рабство, хто у москалів (фіно-тюркського гібриду, ч.1 ст.3 КРФ), хто у латинян, римлян, ватиканців (НЕ італійців, бо існує Італійська церква на чолі з кардиналом), хто у візантійців (НЕ греків, бо у греків є своя помісна Церква).
Перевага перебування у рабстві саме у візантійців і саме у КАНОНІЧНОМУ рабстві (яке треба ще й ОПЛАЧУВАТИ українцям із власної КИШЕНІ), за умов, що Київський Патріархат і УАПЦ аж ніяк НЕ перебували в рабстві у москалів, є наявність витвору рук людських – «томосу», якому ПОКЛОНЯЮТЬСЯ як божеству візантійському, за умов відсутности, серед присутніх, самого божества візантійського Варфоломія (московського Кирила, латинського Франциска, Прем. 14:17), що є запорукою вірного КАНОНІЧНОГО ІНОплемінного ІДОЛОслужіння рабів заморському ідолові-рабовласникові.
«Потім цього нечестивого звичаю, що з часом утвердився, дотримувалися, як закону, і за повелінням володарів (Варфоломія-порошенки) статую (пергамент томосу) шанували, як божество. Кого (Варфоломія) в лице люди не могли шанувати через віддаленість проживання, того віддалене лице вони зображали: робили видимий образ шанованого царя, щоб цією старанністю полестити відсутньому, ніби присутньому. …а народ, захоплений красою оздоби (томосу), того, якого невдовзі перед тим шанували, як людину, виз¬нав тепер божеством. І це було спокусою для людей, тому що вони, підкоряючись або нещастю (відсутности канонічности), або тиранству (олігарха і нацмена порошенки), неповідомлене Ім’я прикладали до каменів і дерев. Потім не досить було для них помилятися у пізнанні про Бога, але вони, живучи у великій боротьбі неуцтва, таке велике зло (канонічне ідолослужіння) називають світом», Прем. 14:16-17,20-22.
Отже, рукотворний та оздоблений шматок пергаменту «томос», що написаний для рабів мовою-духом рабовласника – це «образ шанованого царя, …відсутнього, ніби присутнього» Варфоломія, «який НЕ брат нам (слов’янам)».
«НЕ можеш поставити НАД собою [царем] ІНОЗЕМЦЯ, який (візантієць, жыд, москаль) НЕ брат тобі», Втор.17:15.
Чому рабовласники (Варфоломій-порошенко) та раби «по-новому» (очолювані Епіфанієм), захлинаючись від ненависті до свободи – до Бога (2Кор. 3:17), наперебій, використовуючи державні окупаційні олігархічні ЗМІ, зомбують паству саме наявністю матеріального-тимчасового видимого пергаменту під назвою «документ» (грецьк. – томос), і зовсім МОВЧАТЬ про зміст цього «томосу» (укр. –документу), МОВЧАТЬ про ті ознаки самоврядування, самостійности та рівноправ’я, які мусить нести в собі СПРАВЖНІЙ томос?
А тому МОВЧАТЬ про свободу в Бозі, бо НЕМА про що говорити. Коли б зміст «томосу» містив ознаки самоврядування, самостійности та рівноправ’я, то нічого не заважає наголошувати на самоврядуванні, самостійности та рівноправ’ї. А коли ознак адміністративної та національної свободи НЕМА, то рабовласники та «раби, підніжки, грязь» Стамбула говорять про рукотворний «томос», про ідола – про золотого тельця, який створив священик Варфоломій (Аарон) для ПОКЛОНІННЯ рабів з України неіснуючому в національній природі візантійському (московському, ватиканському) народові.
«Коли народ побачив, що Мой¬сей довго не сходить з гори (довго нема автокефалії), то зібрався до Аарона (Варфоломія) і сказав йому: встань і зроби нам бога (рукотворний томос про, начебто, «автокефалію»)…. І сказав їм Аарон (Варфоломій): вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок (дайте мені хабара: ПОДАРУЙТЕ мені Андріївську церкву та з два десятка інших культових споруд, ВСІ золотоносні приходи в діаспорі по всьому світові, КУПУЙТЕ в мене миро, ПЛАТІТЬ щомісячну або щорічну данину…, Єз. 22:12-14), і пр謬несіть до мене. І весь народ ви¬йняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона (Варфоломія). Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця («томос» на пергаменті), і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю (Україна)…. І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської; швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця (пергамент під назвою «томос») і ПОКЛОНИЛИСЯ йому (під час передвиборчого президентського туру порошенки), і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій (Варфоломій в образі «томосу»)…», Вих. 32:1-4, 7-8.
«Надав і Авиуд, сини Ааронові (дочки Варфоломія, Кирила, Франциска), узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь ЧУЖИЙ (візантійський, московський, ватиканський), якого Він НЕ велів їм; і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім», Лев. 10:1-2.
Отже, всі, хто повторюють брехню патологічного брехуна порошенки (Тит. 1:10-11), що «Ми сповнені рішучості покласти край …перебуванню ...частині нашої православної спільноти у залежності від російської церкви» (24.08.2018.) автоматично стають такими ж самими брехунами – слугами диявола (Ін. 8:44), по тій простій причині, що «ЧАСТИНА нашої православної спільноти (як то Київський патріархат і УАПЦ) у залежності від російської церкви», від Римської та Стамбульської церков ніколи НЕ перебували.
А коли українські церкви були вільними від будь-якого ЧУЖЕземного рабства, а потім САМІ зголосилися потрапити у прийми до стамбульської мачухи з яйцями (відповідно до умов томосу від 05.01.2018.), то таким чином, ніякого відходу УПЦ КП і УАПЦ від Москви НЕ могло статися в апріорі.
Ця відверта брехня в лице Господа світських і релігійних олігархів відбувається з однією метою, щоб приховати банальний ПРОДАЖ нацменом і олігархом порошенкою вільних від світу цього до КАНОНІЧНОГО візантійського рабства, з корисливою метою потрапити на другий термін президентства, щоб НЕ віддавати мільярдні борги державі та спільникам грабіжництва.
Про стамбульське рабство застерігав ще патріарх Філарет 18.05.2012.: «Коли Москва стала на Вселенського патріарха дуже тиснути, а наш Президент Віктор Ющенко наполягав на тому, щоб Константинопольський патріарх визнав Київський патріархат, то Вселенський патріарх запропонував нам модель, яка нас абсолютно НЕ влаштовує». Ця модель полягала в тому, щоб увійти до складу Константинопольського патріархату, і тоді отримати визнання в його складі. «Якщо б ми хотіли залишатися рабами, то ми б були рабами і Москви. А нам одне рабство пропонували ЗАМІНИТИ іншим рабством. Нам рабство не потрібно. Ми хочемо мати свою церкву. І тому цю пропозицію Константинополя ми (тоді) відкинули».
Таким чином, «Кожен (порохобот в рясі та без) обманює свого друга (служить дияволові), і правди (що українці потрапили до візантійського канонічного рабства) НЕ говорять: привчили ЯЗЫК свій говорити неправду (брехню), ЛУКАВЛЯТЬ ДО ВТОМИ» (Єр. 9:4-5) про «автокефалію», але НІЯКИХ ознак автокефалії, зі змісту «томосу»: самоврядування, самостійности, рівности золотоносної (жили) української філії стамбульського патріархату, ІНОплемінні ІДОЛОпоклонники НЕ наводять.