Їсти не можна економити. Як українці витрачають гроші
Фото: Первый Криворожский
Кілька місяців тому Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що українці витрачають на їжу 50% від доходів через те, що багато їдять. Ця заява викликала чимало суперечок в інформаційному просторі.
Уявлення про те, скільки українці витрачають на продукти харчування та інші товари дають дані державної служби статистики. Вони розраховані за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств.
Ольга Купець, професор Київської школи економіки проаналізувала чи забагато їдять українці, або на що ми витрачаємо власні кошти?
Інформацію для домогосподарств з найменшим доходом – менше 480 грн на одну особу на місяць – слід інтерпретувати обережно, адже серед обстежених кількість таких домогосподарств незначна. Дуже низькі грошові доходи у перших групах можна пояснити тим, що найбідніші домогосподарства, як правило, мають багато дітей та інших непрацюючих членів домогосподарства, і живуть вони переважно у сільській місцевості.
Найбільше українські домогосподарства витрачають справді на продукти харчування.
Помітна логічна тенденція – зі зростанням грошових доходів грошові витрати домогосподарств на продукти харчування у гривнях (абсолютному вимірі) зростають.
На другому місці після витрат на продукти харчування – витрати на житло, електроенергію, газ та інші види палива. Найбідніші категорії витрачають зовсім мало на відпочинок і культуру, освіту і ресторани та готелі, часто значно менше, ніж на алкогольні напої та тютюнові вироби.
Якщо ж ми проаналізуємо структуру грошових витрат у відсотках, то побачимо наступне явище – чим вище доходи домогосподарства, тим меншою є частка його витрат на продукти харчування.
Так, найбідніші домогосподарства в Україні витрачають в середньому 69% на продукти харчування та безалкогольні напої, а найзаможніші (які представлені у даних Держстату) – близько 40%.
В середньому в Україні частка грошових витрат домогосподарств, витрачених на продукти харчування – становила у 2016 р. 47.8% (49% у міській місцевості, 45% – у сільській). Для порівняння, в Японії цей коефіцієнт становить 25%, але останнім часом він зростає і це викликає занепокоєння спільноти. Такий тренд свідчить про погіршення рівня життя населення.
Аналогічні ситуація з витратами на тютюнові вироби – зі зростанням доходу домогосподарств частка витрат на ці вироби суттєво скорочується. Це може бути пов’язано не лише з розміром доходу домогосподарств, а із тим, що у заможних домогосподарствах більша частка осіб з вищою освітою, які свідомо відмовляються від шкідливих звичок.
З іншого боку, можна побачити групи товарів і послуг, частка витрат на які зростає зі зростанням доходів домогосподарств: це витрати на транспорт, відпочинок та культуру, ресторани та готелі, а також неспоживчі грошові витрати (насамперед, купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків). Немонотонно, але зростають також витрати на алкогольні напої, одяг і взуття, і житло, адже багатші люди, як правило, купують якісніші й дорожчі напої та одяг і мають більше житло.
Даних про структуру витрат за повний 2017 рік поки немає. У цьому році доходи певної кількості українців зросли – з початку року вдвічі збільшилася мінімальна зарплата, з жовтня підвищилися пенсії. Це може призвести до того, що частина домогосподарств, яких торкнулося це підвищення, переміститься до сусідніх за доходом груп. Але зважаючи на зростання цін на пальне і більшість товарів і послуг, навряд чи слід очікувати суттєвих змін у структурі витрат.
Структура витрат домогосподарств в Україні свідчить про те, що Україна – незаможна країна, в якій середньостатистичне домогосподарство має витрачати майже половину своїх доходів (якщо вони дорівнюють витратам) на продукти харчування. Навіть найзаможніші українські домогосподарства витрачають в середньому більшу частку на продукти харчування, ніж середньостатистичні домогосподарства у розвинених країнах.
Стаття опублікована у рамках співпраці із VoxConnector.
Лeдькa
11:28, 01 декабря 2017
картинки так пережаты что не читабельны, причем даже по прямому урлу
Владислав .
11:38, 01 декабря 2017
Средне статистический люмпен особо роботать не хочет, а як забухать так в первых рядах. От получаетса что приходитса недоеть чтобы пойла купить.
Пауков
11:59, 01 декабря 2017
Владислав . Це точно. Зубожіння, таке зубожіння. Але генделики, кафешки ростуть як гриби після дощу.
Трикота
13:17, 01 декабря 2017
ну и когда Вы последний раз были в таком генделике, кафешке? Вы же прекрасно понимаете, что увеличение их количества никак не показатель роста благосостояния населения. Они просто зарабатывают, занимая свою нишу - те же однодневки с вообще отсутствующим качеством... Не запретили бы пить на улице, не появились бы наливайки. Очередное веяние времени.
Пауков
16:37, 01 декабря 2017
Трикота , Та періодично відвідую. Чай, кава, десерт, пивко, піца, вкусняшки до пивка.
Пауков
16:39, 01 декабря 2017
Трикота, У нас хтось реально дуже дуже бореться з розпиттям на вулицях? Щось я не дуже помічаю. Хоча може в центральних районах і так.
_Alex_
13:04, 01 декабря 2017
Среднестатистический люмпен хочет получать адекватное вознаграждение своем труду, а не ту з/п которую ему платят.
Владислав .
15:09, 01 декабря 2017
Я тоже хочу жить достойно, только я для етого работаю, создаю розвиваю бизнес, а не розказываю шо там мало платят, а цены дороги.
Трикота
11:51, 01 декабря 2017
В относительных единицах, конечно, очень красиво написано! Бедные едят очень много и тратят целых 69%. обеспеченные, заботятся о своем здоровом питании и тратят только 40%. Улыбнуло! А если в живых деньгах?
Эйяфьядлайекюдль
12:23, 01 декабря 2017
Не совсем так. Бедным хватает только на еду, у богатых могут изменяться вкусовые пристрастия, но все равно до определенной степени. Так же и с курением. Если человек выкуривал пачку сигарет до повышения зарплаты, вряд ли он начнет курить две пачки только потому, что его доход увеличился в два раза, следовательно доля расходов падает. В идеале структура бюджета домохозяйства имеет не только сбалансированность по основным статьям, но и включает в себя такую статью как накопление. А если доля продуктов питания в расходах больше половины, это не значит, что семья много ест, просто у нее нет денег для других менее важных расходов.
Трикота
12:47, 01 декабря 2017
Ирина, когда всем только начали советовать ,,затягивать пояса,, слышала приблизительно такое...
Бедный пересматривает свой бюджет, что теперь покупать будет меньше или не станет покупать вообще... Богатый смотрит - на сколько теперь сократить зарплату своей домроботнице, няне и водителю. Написала костноязычно, но, думаю, суть уловить можно.
Эйяфьядлайекюдль
13:00, 01 декабря 2017
Да, понятно. Работники, пересматривающие свое меню, на работе после сокращения зарплаты не останутся. Так что иногда статья "домработница" исчезает полностью. Или альтернатива между уволить кухарку или садовника. Если речь о предприятиях, продающих или реализующих товары и услуги, затягивание поясов происходит не через сокращение оплаты труда, а путем повышения стоимость товара. Время сокращений штата уже прошло, Откровенно лишних людей держит не очень большое число работодателей. Большинство разогнало. Разве только договоренность с самим сотрудником о том, что он станет работать за двоих. скажем за прибавку в 30%. Но проще взвинтить цену. Ведь штат может просто разбежаться, а простои обходятся дорого. Плюс гимор со всякими собеседованиями, потоками людей, отрывающих от управления. Так что вряд ли все-таки сокращать зарплаты.
Пауков
16:51, 01 декабря 2017
Незолотая рыбка, цену теж просто так не піднімеш, особливо при значній конкуренції. А для мінімізації затрат багатії платять розумним найманим працівникам чималі гроші, щоб ті втілювали модернізацій, оптимізаціїї, шукали нові канали збуту та придбання ресурсів і все таке,
Phil-1
15:59, 01 декабря 2017
Трикота, Похое чувство зависть. Я сам работаю на АМКР, любимая тоже, и не уступает ЧПшникам)
Phil-1
15:59, 01 декабря 2017
Phil-1, уступаем*