Моторошна звістка про загибель земляків сколихнула Кривий Ріг рівно три роки тому

Моторошна звістка про загибель земляків сколихнула Кривий Ріг рівно три роки тому

Фото: Первый Криворожский

О 00:51 рівно три роки тому, в ніч на 14-тe чeрвня, в нeбі над Луганськом було збито військово-транспортний літак ІЛ-76, який заходив на посадку на лeтовищe у Луганську.

Та страшна трагeдія забрала життя 49 чоловіків. Шeстeро з них мeшканці Кривого Рогу.

Пeрeддeнь ціє катастрофи криворізька зeмля втратила першого загиблого у зоні проведення АТО криворізького військовослужбовця – десантника Антона Ігнатченка. Хлопeць загинув 13-го червня 2014 року в бою неподалік Слов'янська. Антону назавжди залишилось 18 років.

Побратим Ігнатченка згадує, що товариш загинув, отримавши вогнепальне поранення. Якби тоді він не проявив мужність, того дня оплакувала би свого сина не одна мати, а 12...

А вже через кілька годин після загибелі Антона Інгатченка українці побачили випадкове відео, записане камерою спостереження. На ньому кадри вибуху літака ІЛ-76.

За 9 хвилин до першої ночі 14-го червня військово-транспортний літак ІЛ-76, на борту якого знаходилось 40 військових і 9 членів екіпажу, заходив на посадку.

Тієї миті так звані «терористи» вистрілили по літаку із переносного зенітно-ракетного комплексу. Вижити не вдалось нікому. Серед загиблих – кіровоградці, херсонці, львів’яни, харків’яни, запоріжці, шестеро криворіжців, та мешканці ближніх сіл і селищ.

Загинули мешканці Кривого Рогу:

Гайдук Ілля Віталійович,

Дубяга Станіслав Вікторович,

Алтунін Валерій Володимирович,

Коснар Павло Леонідович,

Самохін Антон Олексійович,

Рєзніков Євген Сергійович,

Ігнатченко Антон Геннадійович,

та уродженець смт. Апостолове Дмитренко Андрій Володимирович.

Літак, на борту якого знаходились сорок військовослужбовців та дев’ятеро членів екіпажу, мав доставити військових і техніку тим частинам ЗСУ, що на той момент обороняли луганський аеропорт. Хоча за словами рідних загиблих, їхні чоловіки не знали навіщо і куди саме їх відправляють.
Оксана, дружина загиблого Павла Коснара згадує, що її чоловік, коли востаннє приїздив у відпустку, познайомив її із побратимом Валерієм Алтуніним.
Останнього Саксаганський райвійськкомат призвав 20-го березня 2014 року.

Відтоді усе, що відбувалось із ним, боєць намагався приховувати від рідних, віджартовуючись: «Это военная тайна и тебе этого знать не надо», - ділиться дружина Валерія - Людмила.

Загиблому тієї ночі залізничнику Станіславу Дубязі було 26. Його теж призвали у першу хвилю мобілізації.

Людмила Деркач, мама чоловіка згадує, що син 13-го червня говорив, що їх відправлятимуть на ротацію, але достоіменно не знав куди саме.

Сергій Луньов, опікун загиблого Антона Самохіна, згадує, що хлопець теж пишався тим, що захищає Україну. Антон Самохін рано втратив батька, з 9-го класу жив із опікуном, підтримував стосунки із старшим братом та його родиною.

Руслан, брат Антона, згадує одні з останніх слів Антона: «Я одним ножом буду их всех там...».

Олег Дмитренко, батько загиблого Андрія Дмитренка, розповідає, що його син - контрактник-резервіст 25-ої повітряно-десантної бригади на неоголошеній війні був від самого її початку.

Останнє, що батько сказав синові телефоном перед вильотом: «Убий їх усіх,залишся живий, але честь не втрачай!»

Тетяна Рєзнікова, мама загиблого Євгена Рєзнікова, каже: «Я до цих пір не витерла номер телефона Жені...». Строкову службу Євген проходив у Донецьку у внутрішніх військах у 1999-2000 роках. «На перепідготовку», як говорили спочатку, його викликали 19 березня 2014 року.

Про загибель дитини сім'я дізналась зі ЗМІ...

Ілля Гайдук, іще один полеглий воїн, буквально за кілька днів до посадки на злощасний борт, встиг побувати на свій День народження вдома. Він, мешканець Тернівського району, як один із учасників Євромайдану у Кривому Розі, став до лав ЗСУ теж одним із перших.

Минуло три роки з моменту трагедії. Безпрецедентне слідство закінчилось, суд у Павлограді виніс вирок генералу Назарову, який на момент трагедії керував оперативним штабом АТО - винний. Але він не за гратами.

Вирок у справі ІЛ-76 винесено суддею Павлоградського суду Наталею Самоткан. Генерала засуджено до 7 років позбавленні волі.

Назаров не просив суд помилувати його. Та апеляцію все ж подав. Її розглядатимуть троє суддей - Олена Кононенко, Геннадій Кондаков і Наталія Онушко.

Нині має розпочатись ще один суд - над ватажком так званої «ЛНР». Його судитимуть за збитий ІЛ-76.

А поки ж криворіжці разом із родичами полеглих Героїв продовжують слідкувати за перебігом судових справ, і бережуть пам'ять про тих, хто назавжди пішов у небо.

Сьогодні, 14 червня 2017 року, мешканці Кривого Рогу вшановують усіх учасників антитерористичної операції.

О 20:00 на 95 кварталі біля стели із фото зберуться родичі полеглих воїнів, побратими й інші криворіжці, аби мовчки, з лампадками в руках вшанувати пам'ять про наших земляків.


Ссылка скопирована в буфер обмена