Як миколаївські екологині досліджують якість води за допомогою новітнього обладнання

Фото: Перший Криворізький

Миколаївські екологині Інна Тимченко та Діана Крисінська отримали портативний прилад для дослідження параметрів води, щоб проводити попередній скринінг безпосередньо на місці відбору зразків. Для Миколаєва питання якості води є дуже актуальним, оскільки армія РФ зруйнувала водогін ще у квітні 2022 року.


Екологині Інна Тимченко та Діана Крисінська разом із сином

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім раніше повідомляв журналістам «Першого Криворізького», що в Миколаєві планується будівництво за прискореним варіантом водогону, який має забезпечити місто водою до літа 2025 року. Він зазначив, що на сьогодні жителі Миколаєва змушені користуватися спеціальними пунктами видачі води і що попереду ще багато роботи, зокрема модернізація очисних споруд і створення нових водосховищ.

«Наша організація в Миколаївській області має досвід реалізації унікального проєкту, який називається «Громадська обсерваторія». У межах діяльності цього проєкту ми досліджуємо, як змінилися різні показники довкілля до війни та вже під час», — розповідає доцентка кафедри екології Чорноморського національного університету імені Петра Могили Діана Крисінська.

Миколаївці на публічній лекції «Питна вода в місті на хвилі»


У Миколаєві відбулася зустріч зі студентами в межах публічної лекції «Питна вода в місті на хвилі», де демонстрували, як працює портативний прилад, який екологиням вдалося отримати завдяки грантовій підтримці Ukrainian Future Leaders Institute of International Education і Національного екологічного центру України. Це виготовлений у Сполучених Штатах Америки сучасний фотометр, який дає можливість аналізувати низку показників якості води: питної, водопровідної, а також води з поверхневих і підземних джерел.

Зазначимо, що вартість pH-метра, реагентів на сто зразків і отримання сертифіката якості становить 80 000 гривень.

Портативний прилад для дослідження параметрів вод

«Наше завдання — за допомогою цього приладу показати мешканцям Миколаєва, надто молоді, що варто досліджувати об’єкти довкілля, перевіряти показники, особливо води, на відповідність гранично допустимим концентраціям і фізіологічним нормативам. Також важливо бути екологічно освіченими», — зазначає Діана Крисінська.

Заступниця голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко додає: разом із колегою вони змогли придбати прилад для вимірювання якості води, що допоможе створити мережу даних про якість води в підземних джерелах Миколаївської області.


Учасник публічної лекції набирає воду в Турецькому фонтані, аби перевірити якість води

«Це надзвичайно важливо, адже Миколаївський регіон є маловодним, і доступ до якісної питної води обмежений на значній частині території. Багато людей, особливо в сільських місцевостях, не мають доступу до питної води. Засоби очищення, які нині впроваджуються, роблять воду придатною для пиття, але вона не завжди є корисною для організму. Тому питання якості питної води дуже актуальне», — говорить Інна Тимченко.

Екологині вже зібрали зразки води з різних місць Миколаєва. Нещодавно вони провели вимірювання питної води в населених пунктах області Баловному і Тернівці.

«У нас є дуже потужний пласт підземних вод, якісна вода, що є прикладом для всього Миколаєва. Проте інші зразки, зокрема з району Тернівки, показали, що вода там сильно мінералізована, і її не можна використовувати без очищення для пиття. Ми також порівняли воду до та після проходження через систему зворотного осмосу й побачили, що сильно мінералізована вода перетворюється майже на “мертву воду”. Це означає, що вона потребує додаткової мінералізації. Наше завдання — більше інформувати людей про те, якою має бути корисна для організму вода, оскільки велика кількість хвороб пов’язана з неякісною питною водою, тому робота продовжується», — підсумувала Інна Тимченко.

За словами екологині Інни Тимченко, у Миколаєві моніторинг не вимірює мікробіологічне забруднення, хімічне споживання кисню. Дослідження тільки почались. Екологи планують передати дані для врахування до державної програми водозабезпечення до 2030 року. У планах — надавати рекомендації громадам, якщо це буде потрібно. Якщо ж органи влади різного рівня не зацікавлені в цьому, як свідчить досвід, то займатись виключно науковою та просвітницькою роботою.

Фото: Владислав Нестеренко Світлана Коваль

Відео: Михайло Коваль

Редактор: Альона Музика