Багатомільйонні розчистки річок України: чи дійсно такі заходи дієві

Наприкінці червня по всій Україні басейнові ради розглянули та прийняли Плани управління річковими басейнами (ПУРБ) на 2025-2030 роки, серед яких є проєкти розчистки річок, більшість з яких експерти Української природоохоронної групи вважають бажанням чиновників освоїти бюджетні кошти.

Але чому так та як пояснюють це екоексперти читайте нижче в матеріалі «Першого Криворізького».

Зазначимо, що Плани управління річковими басейнами України розроблені в рамках імплементації законодавства ЄС. В них дійсно є опис поточної ситуації й перелік справді потрібних заходів.

«Щодо дійсно потрібних заходів, які включені у Плани управління річковими басейнами, то це встановлення водоохоронних зон і реконструкція каналізаційних споруд. Але багато відверто сумнівних – наприклад, масові багатомільйонні розчистки річок. Які вирішили називати тепер «ревіталізацією». Або заходи з «захисту від підтоплення» на тих територіях, які згідно з розробленими державою планів управління ризиками затоплення не визначені ризикованими», — пишуть на офіційному сайті Української природоохоронної групи.

Раніше редакція нашого сайту повідомила, що криворізькі чиновники також включили проєкт розчищування русла Саксагань до Плану заходів на 2024-2027 роки з реалізації Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року.

Також було направлено пропозиції до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державного агентства водних ресурсів України, щодо включення зазначеного проєкту до Плану заходів управління річковим басейном Нижнього Дніпра, що є складовим Плану управління річковим басейном Дніпра на 2025-2030 роки.




Через заходи в плані зі створення заповідних територій чи боротьби з інвазійними видами включені лише для окремих річкових басейнів, у науковців виникають сумніви щодо загальних принципів розробки ПУРБів.

«Тобто, нас дивує, що замість комплексних заходів для вирішення проблем річок у найгіршому стані, у плані представлені випадкові заходи для всього басейну. Це створює враження, що їх розробляли для освоєння коштів.

Ми вважаємо, що обмежені фінансові ресурси мають використовуватись максимально ефективно на заходи, які покращать стан річок, а не на благоустрій під виглядом «розчистки», — пишуть науковці Української природоохоронної групи.

Також відомо, що пропозиції екоекспертів були надіслані до Держводагентства та Міндовкілля.