«Потрібні баланс і відкритість»: експерти про міський простір Кривого Рогу і перейменування

У Кривому Розі десятиліттями існували назви вулиць, скверів, площ і парків, пов’язаних із Російською Федерацією, а до того — з Радянським Союзом. І якщо у 2016 році Кривий Ріг позбувся понад 200 назв, пов’язаних із СРСР, а у 2022 році — 185, пов’язаних із РФ, станом на 2023 рік у місті залишаються приблизно 265 ще не перейменованих об’єктів топоніміки.

Щоб зрозуміти, як новий так званий закон про деколонізацію працюватиме в Кривому Розі й чому це на часі попри війну, ми дізналися думки експертів із перейменування. Усі вони є членами тимчасової робочої групи з перейменування у 2022 році. Для 1kr.ua про проблеми криворізького міського простору, порушення під час процесу перейменування та шляхи здорового протікання цього процесу в місті розповіли історик, громадська діячка та журналістка, а також філологиня.

«Історія міста закарбовується в назвах, у них закладена інформація, значно глибша за лінгвістичну»

Топонімічний простір формують географічні назви, назви місць певної території: адміністративних одиниць, населених пунктів, водних об’єктів, форм рельєфу, шляхів сполучення, внутрішньоміських об’єктів, зокрема вулиць, площ, скверів, парків тощо. Ми запитали в Наталії Малюги, доцентки кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету та членкині тимчасової робочої групи з перейменування об’єктів топоніміки Кривого Рогу, про проблеми в топонімічному просторі міста.

Члени робочої групи рекомендували в процесі перейменування враховувати такі критерії:

• краєзнавчий;
• історичний;
• культурологічний;
• політичний;
• військово-патріотичний.

Історія міста закарбовується в назвах, у них закладена інформація, значно глибша за лінгвістичну, — каже Наталія Малюга. — Функція топонімічної комісії консультативно-дорадча. Дерусифікація веде до того, що топонімічний простір Кривого Рогу, як і України загалом, позбудеться чужого, нав’язаного попередніми політичними режимами маркування,набуде українського обличчя та характеру, а це сприятиме зміцненню національної ідентичності українців, формуватиме нову історичну свідомість, громадяни контролюватимуть і боронитимуть свій культурний простір

«Те, як відбувся процес перейменування у 2022 році, — це плювок у лице громадськості й усім мешканцям міста, які хотіли знати, що дійсно відбувається», — членкиня робочої групи з перейменування

Для обговорення весною 2022 року загалом виносилося понад 450 топонімів. Про це 1kr.ua повідомила Ольга Гончар — журналістка, громадська діячка та членкиня тимчасової робочої групи з перейменування топонімів Кривого Рогу.

Потім, під час обговорення вирішили (хоч голосування не було), що буде дві хвилі перейменування, — каже Ольга. — У першу хвилю мали перейменувати топоніми, пов’язані з безпосередньо російськими географічними назвами, російськими діячами й таке інше. Це було приблизно 200 топонімів. У підсумку перейменували 185.

Проблеми перейменування по-криворізьки:

На вулиці Джохара Дудаєва (раніше — Єсеніна)

Я неодноразово озвучувала вимогу максимально підключати громадськість до обговорення і до прийняття рішень, — каже Ольга. — На першому засіданні мені сказали: «Зараз це ще не на часі», на другому пообіцяли долучити. Але в результаті думкою громадськості було знехтувано дуже грубо і цинічно.

• У кожному районі громадські обговорення проходили по-різному, тому їх неможливо звести до якогось спільного знаменника й узагальнити, щоб визначити типові помилки або порушення. У Саксаганському районі було організоване громадське обговорення в кількох місцях, одне з яких — виконком райради. Туди запросили лише тих, хто подавав пропозиції, і більше нікого з мешканців району. Ці люди нібито під час обговорення дійшли одного висновку, але коли побачили результати, виявилось, що прийняли зовсім інше рішення. Мешканців, які дійсно хотіли потрапити на обговорення, не запросили, хоч вони приходили до райвиконкому і висловлювали бажання.
• Під час обговорень були фальсифікації, повідомляє Ольга Гончар. На обговореннях, які проводились на вулицях, наприклад, приймали одні рішення, а в кінцевих протоколах і таблиці, яку надали робочій групі, були зовсім інші рішення.
• У Покровському районі за перейменування вулиці Свірської на честь загиблого під час повномасштабного вторгнення Росії Олега Основи проголосували всі мешканці.

Читайте детальну історію, як жителі вулиці Свірської (тепер 227-го автомобільного батальйону) обурились і влаштували акцію протесту проти рішення міськради.

Пізніше виявилось, що окрім голосування безпосередньо на вулиці, у Покровському районі потім іще чомусь додатково проводили поквартирний обхід і нібито за результатами цього поквартирного обходу винесли рішення про 227-й автомобільний батальйон.

• У Центрально-Міському районі обговорення провели за допомогою Google-форми. При такому голосуванні не потрібна ідентифікація через BankID чи будь-яким іншим способом. Ти можеш написати будь-що від імені будь-кого.

Коли ми прийшли на останнє засідання робочої групи, туди не пустили пресу, — каже членкиня робочої групи з перейменування Ольга Гончар. — Я увімкнула диктофон і записала все, що там відбувалося. На цьому останньому засіданні нам роздали по три листи з надрукованою таблицею із колонками «Стара назва вулиці», «Нова назва вулиці». Я попросила надати нам усі пропозиції, які надходили від мешканців, петиції, обґрунтування по всіх вулицях, перелік усіх варіантів. Нам нічого не надали. Я вважаю, що це — величезна неповага, плювок у лице громадськості й усім мешканцям міста, які хотіли знати, що насправді відбувається.

«У місті не може бути лише локальних, нейтральних, загальноукраїнських, “чоловічих” назв»

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії КДПУ і член тимчасової групи з перейменування Андрій Тарасов вважає, що криворізькому міському простору необхідний баланс: тут мають бути і загальноукраїнські назви, бо Кривий Ріг — це частина України, і локальні назви — місцевих визначних постатей, героїв, явищ. Нейтральні назви вулиць типу Дачна, Садова, Вишнева, Квіткова можуть бути присутні, наприклад, у дачних кооперативах, бо вони відображають «дух» якоїсь конкретної невеличкої вулиці приватного сектора.

Якщо центральна вулиця міста названа іменем важливого загальноукраїнського діяча, то це в принципі правильний підхід, — вважає Андрій Тарасов. — Питання в балансі: у місті не може бути лише локальних, нейтральних, загальноукраїнських, «чоловічих» назв. І, звичайно, винятково важливо враховувати історичний аспект, як це було з проспектом Поштовим (до декомунізації — Карла Маркса. — Авт.).

Зміни у назвах топонімів у 2022 році (згідно з рішенням міської ради №1515):

Як відбувається процес перейменування:

• Виникає привід до перейменування. Наприклад, поява нового Закону України №7253, більш відомого як закон про деколонізацію, що забороняє присвоювати географічним об’єктам і вулицям назви, пов’язані з Росією та її діячами. Також заборонені топоніми, пов’язані з пам’ятними місцями, датами, подіями в російській історії.
• З’являються ініціативні групи з перейменування. Така виникла в КДПУ.
• Розпорядженням міської ради створюється робоча група, яка має напрацювати певні пропозиції та визначити об’єкти, що потребують перейменування.
• Внесення пропозицій для перейменування. На цьому етапі до процесу долучається громадськість і надсилає свої пропозиції.

Раніше ми писали, як організували приймання пропозицій від мешканців і громадські обговорення в Лозуватській громаді.

• Наступна процедура — громадські обговорення. На цьому етапі, вважає Андрій Тарасов, важливо максимально долучати місцеве населення і засоби масової інформації, щоб процес був відкритим. Пропозиції має розглянути робоча група і подати на розгляд міській раді.
• Депутати міськради шляхом голосування обирають фінальний варіант для перейменування.

Окремі міста мають виписаний порядок процесу перейменування, — каже Андрій Тарасов. — У Кривому Розі ми керуємось не окремим розробленим порядком, а законами України і підзаконними актами.

Положення — це надзвичайно важливий документ для Кривого Рогу в нинішніх умовах. Оскільки 21 липня вступив у дію новий закон, неформальний рух рідних і близьких загиблих військових «Місто Героїв» спільно з громадською організацією «ЕкоТека» створили проєкт положення про перейменування, який би регулював цей процес у Кривому Розі, віднесли його у виконком та розіслали депутатам міської ради.



Автори проєкту повідомили 1kr.ua, що у відповідь отримали декілька «відписок» від депутатів. Катерина Станкевич, одна з авторок, повідомляє: відповідь про готовність комунікувати надала «Сила Людей». Депутати від «Слуги Народу» надіслали розлогу відповідь із помилками та зауваженнями до документа. Коли і як продовжуватиметься процес перейменування в Кривому Розі, ще не зрозуміло ані громадськості, ані членам тимчасової робочої групи з перейменування. Ми стежитимемо за розвитком подій у подальших публікаціях із теми перейменування, а у наступній нашій публікації дізнаєтесь, як у Кривому Розі вшановуватимуть пам'ять загиблих військових.