Презентація нової машини гуманітарного розмінування на Миколаївщині та її важливість для довкілля

Фото: Перший Криворізький

На Миколаївщину доставили спеціалізовану машину, яка має пришвидшити процес розмінування. Данська рада у справах біженців презентувала нову машину для розмінування, яку придбали та доставили завдяки фінансуванню від Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Ця машина може проходити до 12 тисяч квадратних метрів на день, якщо замінована територія плоска. Максимально може заглибитись на 30 сантиметрів. Пристрій допомагає швидше знайти та позначити межі замінованої території, але не призначений для утилізації боєприпасів, може полегшити працю саперів, але не замінити її.

Машина для гуманітарного розмінування

За повідомленням ГУ ДСНС України у Миколаївській області, станом на початок квітня 2024 року близько 156 тисяч квадратних кілометрів території України є потенційно небезпечними через можливе замінування внаслідок терору Росії. Це приблизно 26% загальної площі України, що дорівнює площі деяких держав світу.

Також відомо, що з початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на території України знешкоджено 490 тисяч 517 одиниць вибухонебезпечних предметів та 2 тисячі 950 кілограмів вибухової речовини, зокрема 3 тисячі 352 одиниці авіаційних бомб. Обстежено територію площею понад 128 тисяч 867 гектарів.

Які етапи гуманітарного розмінування


Голова сектора DRC з гуманітарного роззброєння та миробудівництва Роксана Боболіку розповідає, що машина для розмінування корисна та коштовна, хоч і не є унікальною.

«Вона допоможе нам швидше, скажемо так, підтверджувати, що певні території в Миколаєві очищені, й швидше випускати сільськогосподарські землі у використання», — говорить Роксана.


Голова сектора DRC з гуманітарного роззброєння та миробудівництва Роксана Боболіку

Роксана розповіла, що є три етапи гуманітарного розмінування. Перший етап — це робота команди нетехнічного обстеження, яка взаємодіє з громадою, з керівниками громади й іншими людьми. Вони роблять опитування і дізнаються, де є підозра на те, що територія замінована.

«Команди визначають, який тип забруднення очікувати, чи ми бачимо, що там міни або якісь залишки ракети, чи, може, там були кластерні боєприпаси, і який саме конфлікт на цій території відбувався. Коли ми отримуємо цю інформацію, то можемо визначати методологію роботи на цій території. Третій елемент, про який дізнається команда нетехнічного обстеження, — це соціоекономічний ефект замінування, чи ми говоримо про сільськогосподарські поля, які ми можемо використовувати, чи це дороги, які люди можуть використовувати. Таким чином визначається, який вплив має це забруднення», — каже про особливості гуманітарного розмінування Роксана.

Весь цей процес проводиться перед очищенням територій, щоб визначити, де потрібно працювати, на яких саме ділянках і за якою методологією, аби робота на кожній ділянці була ефективною.

«Чому настільки важливо розробляти різну методологію? Наприклад, коли ми говоримо про поле, яке забруднене протипіхотними мінами, де небезпечно ходити людям, вони мають по-іншому працювати. Якщо ми говоримо про якісь залишки ракети, яка не розірвалась, чи гранати, де небезпечно ходити, технологія роботи з цим теж відрізняється. Звісно, ми розуміємо, що багато територій заміновані і ресурси обмежені. І незважаючи на те, що потрібно якомога швидше очистити землю, ми теж розуміємо, що немає якогось інструменту, який підходить на всі випадки. Зараз ми виявляємо тип забруднення, маркуємо територію, але після цього ми обов’язково повинні зв’язатися з ДСНС», — розповідає Роксана.

Роксана Боболіку не вважає, що від роботи машини для розмінування є великий екологічний вплив, але наголошує, що цим питанням мають займатися фахівці. Є організації, які вивчають вплив таких пристроїв на ступінь забруднення довкілля. Крім того, ці пристрої не призначені для підриву залишків вибухонебезпечних предметів, а лише допомагають прискорити процес обстеження території порівняно з людськими ресурсами. Це перший раз, коли такий пристрій буде використовуватися як механізм в Україні.

Презентація машини для розмінування на Миколаївщині


На презентації машини для розмінування був присутній і посол Німеччини в Україні Мартін Єґер, який вважає дуже важливим залучення Німеччини в процес роботи в Миколаївській області.

Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер

«Я був уже тут близько двох-трьох разів і те, що побачив, — це спільноту людей, які справді постраждали від бойових дій, але також людей, які посвячені роботі, які хочуть щось робити на благо області. Тому ми хочемо підтримувати таких людей в їхній боротьбі», — говорить посол Німеччини в Україні.

Технічний радник із механічного розмінування сектора гуманітарного розмінування DRC в Україні Майкл Матамбо нещодавно спеціально приїхав в Україну, щоб тренувати команди для роботи на цій машині.

Технічний радник із механічного розмінування сектора гуманітарного розмінування DRC в Україні Майкл Матамбо


Процес розмінування


Пульт для роботи з машиною гуманітарного розмінування

«Я в розмінуванні вже 22 роки, працюю з 2001 року, 17 років працюю з механічними розмінуваннями. Основне завдання оператора — це керувати цією машиною з безпечної відстані ефективним чином. Цю групу ми називаємо групою механічного розмінування в ДРБ, і вона складається з трьох людей: оператора машини, механіка і водія вантажівки, яка перевозить цю машину. Тут можемо модифікувати, як глибоко вона йтиме. Ми отримуємо інформацію від групи, яка вже проаналізувала, який тип забруднення ми очікуємо. Відповідно, ми підлаштовуємося під ту інформацію, яка у нас є. Я стикався з вибухонебезпечними пристроями російського виробництва в основному в Афганістані. Можу сказати, що з використанням цієї машини набагато зменшиться ризик для роботи розмінувальників», — ділиться досвідом роботи Майкл.

За оцінками GLOBSEC, повідомляє The Washington Post, один сапер може очистити від 15 до 25 квадратних метрів на день. Це залежить від місцевості та концентрації вибухівки. Забруднена територія України велика, тож, за підрахунками експертів, на завершення роботи знадобиться 757 років.

Більше про розмінування Миколаївщини, роботу нової машини та вплив на довкілля — у відеорепортажі «Першого Криворізького».



Відео: Михайло Коваль

Редактор: Альона Музика